андрусе

андрусе

Андру́се, „андрусе“ тоже самое, что и „овути“; „овути“ „справляютця на Новий рік зараз по мші (службі божій), а в другий час такий баль зветця „андрусе“. См. слово „овути“. Український етноґрафічний збірник, Київ, 1914, І, 28.

Словник української мови / склав проф. Д. І. Яворницький. Катеринослав: «Слово», 1920