антимінс

антимінс

Антимі́нс, са, м. Антиминс. Узяв лядський антимінс із церкви та й привіз до преосвященного. ЗОЮР. I. 263.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937