Архітектура Радянської України/1938/3/Планування і будівництво м. Сталіно
| Планування і будівництво м. Сталіно |
|
.jpg)
Генеральний проект планування м. Сталіно був складений Гіпроградом УРСР в 1932 р. Однак, за час з 1932 по 1937 рік економіка м. Сталіно, як і всієї нашої Радянської країни, значно пішла вперед.
Другий п'ятирічний план, величезний розвиток промисловості, стахановський рух, який різко відкинув старі норми продуктивності праці, культурний рівень, що дуже виріс, і вимоги населення до житла і комунальних послуг, значне збільшення народжуваності і, нарешті, історична постанова ЦК ВКП(б) РНК СРСР про реконструкцію столиці Союзу РСР, Москви, яка чудовим зразком для будівництва всіх міст, все це вимагало значного коректування соціально-економічних досліджень і основних передумов, на базі яких Гіпроградом УРСР був складений генеральний проект планування м. Сталіно.
Значним фактором, який спричинився до перегляду технічно-економічних настанов, а також часткового перепланування території, на основі генерального проекту, розробленого Гіпроградом, було утворення наприкінці 1932 року Донецької області з центром у м. Сталіно.
Здійснення завдання по переробці соціально-економічних настанов і уточненню генерального проекту було покладено на міськплан і архітектурно-планувальне управління сталінської міськради, які цю роботу закінчили на початку 1937 року.
Для м. Сталіно основними містоутворюючими факторами є промисловість: вугільна, металургійна, коксо-хемічна, металообробна, машинобудівельна та інші, а також необхідність перетворення цього міста в найбільший культурний, політичний і господарський центр всієї Донецької області.
В генплані населення м. Сталіно на проектний період (15-20 років) прийнято в 400.000 чоловік. Місто Сталіно являє собою надзвичайно складний об'єкт з точки зору планування. При складанні генерального проекту планування довелося стикнутися з низкою труднощів, з яких основними є такі:
1. З одного боку, розташування існуючих промислових підприємств, які, будучи зв'язаними з геологічними умовами залягання вугілля (шахти), не можуть бути перенесені на інші території, з другого боку, найбільший металургійний завод в центрі старого селища технологічно зв'язаний з шахтами, коксо-хемічними заводами цілою сіткою залізничних шляхів, які перетинають територію в різних напрямках.
2. Місто цілком будується тепер і в майбутньому будуватиметься на поверхні землі, під якою вже вироблені або будуть вироблятися шари вугілля. Все міське будівництво, висота будинків, типи і конструкція поруджень цілком залежить від характеру підземних вироблень. Ці умови у великій мірі визначили наперед і місце розташування території для дальшого розвитку міста і певні міські межі, за які не можна виходити з великим будівництвом тому, що можливі деформації поверхні землі і пошкодження будинків.
3. Неспокійний рельєф місцевості у великій мірі підпорядкований природним умовам, створеним річками Калміусом, Бахмуткою і низкою великих і дрібних балок, що поділили місто на 4 райони: Центральний, Східний, Західний і Жовтневий. Крім цього, територія в багатьох місцях пошкоджена глиняними, піщаними і кам'яними кар'єрами.
4. Безпланове, хаотичне будівництво старого колишнього селища Юзівки казармами, балаганами, землянками, впереміжку з торговельними приміщеннями, складами та іншими капітальними і тимчасовими будівлями, є серйозною перешкодою при реконструкції старої частини міста.
Територія, м. Сталіно виділена за проектом реконструкції і будівництва міста, дорівнює 3824,5 га.
За функціональними ознаками міська територія розподіляється так:
| Найменування території | Розміри в га | Питома вага в %% до заг. міськ. площі |
|---|---|---|
| Житлові території | 1285,41 | 33,5 |
| Сіть закладів народної освіти | 302,75 | 8,0 |
| » » охорони здоров'я | 134,25 | 3,5 |
| » » громадськ. харчування | 37,60 | 1,0 |
| Торговельна сіть | 19,80 | 0,5 |
| Будинки комунальн. обслуг. міста | 25,00 | 0,6 |
| Громадських установ | 15,4 | 0,4 |
| Соціального забезпечення | 5,48 | 0,1 |
| Складські території | 37,00 | 0,9 |
| Вулиці і майдани | 518,49 | 13,5 |
| Зелені насадження | 1443,58 | 38,0 |
| Всього | 3824,5 | 100,0% |
До цього розрахунку не увійшли площі, зайняті промисловістю, залізничним транспортом, м'ясокомбінатом, нафтобазами, кладовищами, головними очисними спорудженнями, сміттеспалювальним комбінатом, периферійними зеленими насадженнями, питомниками, звалищами сміття і т. п., які віднесені до категорії територій міста, що не підлягають заселенню.
Розселення трудящих з їх сім'ями практикується за ознаками наближення до місць праці. Підрахунок житлових територій, намічених проектом по окремих районах міста, показує, що при прийнятих щільностях населення можна розселити:
| Найменування районів міста | Кільк. га під жилими квартирами | Кільк. населення | Примітка |
|---|---|---|---|
| Центральний р-н | 345,08 | 130744 | Щільність населення на 1 га жилого кварталу при жилій нормі 9 кв. м. нетто прийнята: 450. При 4-поверх. будівлі 400, при 3-поверх. — 300 ч., при 2-поверх. — 200—225 ч., при 1-поверх. — 75-100 |
| Східний | 398,31 | 136143 | |
| Західний | 203,94 | 62212 | |
| Жовтневий | 169.90 | 34415 | |
| Путіловський | 108,18 | 29246 | |
| Разом | 1285,41 | 391760 |
В селищі при ст. Сталіно на розрахунковий період буде проживати оріентовно до 10.000 чол. Таким чином, загальна кількість населення становитиме (округло) 400 тис. чол.
.jpg)
Для індивідуального будівництва в нових межах міста передбачена територія для розселення 10-12% від усієї проектної кількості населення. Квартали для індивідуального будінництва виділені у всіх п'яти районах міста з розрахунком зручної їх впорядженості і комунального устаткування.
Вулична сіть м. Сталіно в основному побудована в двох напрямках, перпендикулярних один до одного з відхиленнями подовжних вулиць від меридіана на 12-30 градусів. Така побудова сіті визначена існуючими вулицями, формою будівельних площадок, на яких, за умовами залягання вугілля, можливе міське будівництво, і рельефом місцевості. Врахування цього рельєфу дає можливість уникнути в багатьох випадках небажаних ухилів і забезпечує перетинання мостами і греблями рр. Калміуса і Бахмутки в перпендикулярних до тальвегів напрямках. Заходи, зв'язані з влаштуванням каналізації, водопроводу, водозливів при прийнятій вуличній сіті, розв'язуються без всяких труднощів, забезпечують самопливну систему каналізації, без механічного підіймання рідин.
Розміри кварталів, що виникли в наслідок такої побудови вуличної сіті, дорівнюють від 4 до б га. Однак, при плануванні уникали таких великих кварталів, як незручних, і таких, що мало виправдовують себе при чотириповерховій периметральній комбінованій їх забудові. Поперечні профіля, найбільш поширені, прийняті в 25—30—40 метрів ширини. Бульварного типу магістралі мають в ширину 50—60—70 метрів. Для кварталів одноповерхової забудови прийнята ширина вулиць в 12,5 метра при загальній ширині між фасадами будинків в 25 метрів.
.jpg)
.jpg)
Загальна протяжність вуличної сіті складає 232,3 кілометра, Переважним типом покрить прийнятий асфальто-бетон, яким намічено покрити 40% довжини всіх проїздів. Забрукувати брущаткою передбачено 8% довжини всіх вулиць і звичайним камінням — 53% по довжині.
Норми вуличної сіті, що припадають на одного мешканця, які виникли в результаті планувального розв'язання, такі: площа забрукованої проїзної частини вулиць — 6,87 кв. м, площа тротуарів 4,25 кв. м., вуличних насаджень 2,57 кв. м. Всього вуличного простору — 12,96 кв, м., лінійна щільність 0,52 пог. м.
Зелені насадження. В умовах м. Сталіно наявність земельних територій, на яких можлива організація капітального будівництва, суворо обмежена підземними виробленнями і планувальнику тут довелося вирішувати дуже серйозне завдання при побудові системи зелених насаджень. 3 одного боку, треба, шоб були задоволені всі вимоги, що пред'являються зеленим насадженням з санітарно-гігієнічною, естетичною, господарською і спеціальними цілями, а, з другого боку, щоб мінімально освоювані були під зелені насадження придатні під капітальні спорудження землі.
Залежно від призначения, що надається зеленим насадженням в майбутньому житті міста і зумовлює як їх внутрішній зміст, так і методи їх здійснення в натурі, прийнята система зелених насаджень, розчленована на такі види:
Бульвари і сквери |
291,88 га |
Районні парки культури і відпочнику по Кальміусу і Бахмутці |
535,30 „ |
Центральний парк культури і відпочинку (за Студентським містечком, біля семенінської цегельні) |
411,00 га |
Вуличні насаджения |
105,40 „ |
Ботанічний сад на території міста |
100,00 „ |
Разом |
1443,58 га |
Лісопарки (східний і західний) |
499,00 га |
Захисні смуги від промислових територій |
225,00 „ |
Питомники і оранжерейне господарство |
157,00 „ |
| 874,00 га |
Загальна площа дорівнює |
2327,58 га |
.jpg)
В територію, виділену під внутрішньоселітебне зелене будівництво, ввійшло також б ставків з загальною площею до 80 га.
Норма зелених насаджень на одного мешканця лише в селітебній частині міста становить 36,10 квадратних метрів. Додаючи до цієї площі в середньому по 15 кв. метрів внутрішньоквартальної площі зелених насаджень, одержимо середню норму на одного мешканця, що дорівнює 51,10 кв. метрів.
Зелене будівництво міста є об'ектом уваги не тільки міськради, але й усіеї радянської громадськості м. Сталіно. До революції Юзівка мала всього 28 га зеленої площі, невеликими плямами розкиданої на великій території. За роки революції створено парк площею в 150 га, біля трьох ставків по р. Бахмутці, розпочато будівництво парку ім. Горького, озеленено вже 86 га, створено міський питомник площею в 140 га, збудовано велике оранжерейне господарство, кілька скверів і т. д. Загальна площа зелених насаджень становить тепер 790 га.
Реконструкуія старих частин міста буде поширюватись головним чином на Центральний район, бо Східний, Західний і Путіловський райони, за винятком невеликих територій, є районами зовсім нової забудови. Жовтневий район (заводський), де зосереджено переважно одноповерховий житловий фонд, збудовано, за винятком побутових районів Ларинки, Олександрівки і Конторських будинків, за останні 8-10 років. На проектний період в цьому районі намічені лише заходи щодо впорядкування існуючої території шляхом забруковування вулиць, збільшення площі зелених насаджень, належного електроосвітлення, устаткування водопостачання і каналізації, проведення санітарно-технічної реконструкції внутрішньодворових ділянок і т. п. Таким чином, Жовтневий район буде переважно районом одноповерхового заводського і індивідуального будівництва, оскільки характер підземних вироблень не дозволяє там робити капітальні спорудження.
Щодо Центрального району міста, то останній, на території старої забудови, підлягає цілковитій реконструкції. Як один з основних заходів до реконструкції, тут намічено збільшення існуючих кварталів, бо розміри їх, розраховані в свій час на дрібне селищне будівництво, визначили ширину кварталів в 75-80 метрів при довжині в 160—200 метрів. Таким чином, площа старих кварталів налічує 1,2 — 1,6 га. Навіть 2-3-поверхова забудова цих кварталів створила б всередині їх своерідні „колодязі“, а при забудові будинками вище трьох поверхів внутрішньоквартальні простори були б настільки стиснутими, що ні про які санітарно-гігієнічні норми не доводилося б говорити.
.jpg)
.jpg)
Другою метою поширення кварталів була ліквідація значної кількості існуючих вулиць, бо останні в межах Центрального району становили 35—45% площі кварталів. У зв'язку з цим проектом намічено закрити вулицю Горького (від Больничного проспекту до проспекту Дзержинського), потім 10, 13, 16, 17, 18 лінії. Розміри збільшених кварталів будуть дорівнювати 3 — 3,5 га.
Одноповерховий будівельний фонд Центрального району цілком підлягає поступовому зносу, а звільнена територія — забудові в основному чотириповерховими будинками.
Поряд із зносом старого житлового фонду вже тепер намічені до виносу на нові площадки різні склади, кінні двори, підприемства місцьпрому, старі цегельні, особливо вантажна міська станція, яка вже тепер дуже гальмує нормальну забудову центральної частини міста.
Комунальне устаткування міста займає виключно відповідальне місце в справі будівництва і планування м. Сталіно. На основі генерального проекту планування розроблені схеми і технічні проекти каналізації з очисними спорудами, водопостачання, електроосвітлення, газифікації, міської електричної залізниці та ін., які в значній мірі вже здійснені и житті.
Енергопостачання Юзівки до революції було мізерне. Селище завжди було в темряві. Освітлювалася лише центральна частина його, так званий, „Новий світ“, що одержував струм від невеликої приватної електростанції в 300 кіловат.
За період другої п'ятирічки енергетичне господарство міста було значно реконструйовано розширено. Електропостачання міста переведено на змінний струм напруженням в 380/220 вольт з живленням від потужних електростанцій „Доненерго“. Збудована центральна розподільна електропідстанція в 35 кіловат, закільцьовані трансформаторні кіоски, колишні околиці міста охоплені електросіттю, посилюється вуличне освітлення. Ще в 1931 році довжина низьковольтної сіті становила 26,2 кілометра з кількістю світлоточок в 300 штук. Тепер довжина сіті дорівнює 139,4 кілометра з кількістю світлоточок в 2324 штуки.
Газифікація є винятково цінним елементом комунального господарства, яке ставить Сталіно в ряд передових міст СРСР. Газифікація міста почалася в 1934 році і досі збудовано 7,6 кілометра газоносної сіті, газоочисна станція, устатковано газовими плитами до 1000 квартир.
Водопостачання населення до 1929 року провадилось з місцевих викопаних криниць і заводського водогону, що збирае воду з Богодуховської балки і криниць в заплаві річки Бахмутки. Вода була недоброякісна і винятково підвишеної жорсткості. Водорозбір здійснювався, крім криниць, всього з чотирьох водорозбірних будок. В 1929-31 рр. був збудований водовід довжиною в 40 кілометрів, і, таким чином, м. Сталіно було включено в систему Вседонецького водопроводу. Крім того, був прокладений водовід в 32 кілометри від потужного Карлівського водоймища. Величезні зміни, що сталися у водопостачанні міста, яскраво показують такі дані: в дореволюційний період протяжність водопроводної сіті дорівнювала трьом кілометрам, а споживання води на душу населения за добу становило 6 літрів. Тепер протяжність сіті становить 79 кілометрів, а споживання води на душу населення доведено до 50 літрів на добу. Згідно з проєктом, норма водоспоживання на одного жителя буде доведена до 150 літрів на добу. Якщо згадати, що ще в 1926 році норма водоспоживання не перевишувала 6—7 літрів на душу, а поливання вулиць здавалося фантазією, то стане особливо ясним, яких успіхів досягло м. Сталіно в галузі водопостачання.
Каналізація є особливо важливим з того, що зроблено в галузі комунального будівництва. В умовах м. Сталіно, колишнього селища Юзівки, особливо забрудненого, яке переживало щороку епідемічні захворювання, каналізація була основним радикальним заходом в усій системі боротьби з антисанітарією, епідеміями. Будівництво каналізації почалося з кінця 1932 року. На 1938 рік. м. Сталіно вже має 15,7 кілометра колекторів, 46 кілометрів міської сіті і близько 400 будинкових приєднань. Каналізація, згідно з проектом, будується за роздільною системою з очисткою фекальних вод на біологічній станції. Тепер закінчується будівництво найбільших очисних споруд.
Міський транспорт до революції складався всього з кількох візників. Інших засобів міського транспорту не було. Тільки з 1928 року стала експлуатуватись перша лінія трамваю, яка зв'язала місто з станцією Сталіно. Протягом наступних років, розширяючи будівництво свого трамвайного господарства, місто зв'язало окремі побутові райони між собою і з навколишніми робітничими селищами — Смолянка, Рутченково, Мушкетово, Путіловка та іншими. Вже тепер довжина трамвайних шляхів становить 78,5 кілометрів, трамвай налічує 115 вагонів, збудовано 2 трамвайні парки, перевезено в 1937 році близько 60 мільйонів пасажирів. За проектом, протяжність трамвайних шляхів буде доведено до 127 кілометрів.
Культурне і житлове будівництво. Культурно-побутове обслуговування населення набрало за останне десятиріччя величезного розмаху, в результаті чого місто стало не тільки адміністративно-промисловим, але й культурним центром Донбаса.
Дореволюційна Юзівка мала лише одне комерційне училище, одну гімназію, дві церковно-приходські школи, два кіно в погано пристосованих для цього приміщеннях, одну лазню, одну лікарню і дуже широку сіть шинків, різних притонів і брудних крамниць.
Все це оточувало жалюгідну подобу людських житлових приміщень, що мали назву кают, балаганів, казарм, землянок, халуп і т. п., розташованих під самою заводською трубою, або під відвалами
.jpg)
Весь житловий фонд селища Юзівки становив близько 800 тисяч квадратних метрів.
За роки революції житлова площа міста збільшилась до 1250 тисяч квадратних метрів. Паралельно із зростанням житлофонду відбувалося і якісне поліпшення останнього: колишні одноповерхові невпоряджені будинки, „балагани“, „каюти“, „землянки“ поступилися місцем перед новими кварталами впоряджених багатоповерхових будинків.
Тепер м. Сталіно охоплено великою сіткою соціально-культурних закладів. Збудовано 25 шкіл-десятирічок, 18 будинків міських дитячих ясел, крім внутрішньоквартальних і заводських, 37 будинків дитячих садків, у 3 вишах 6 технікумах навчаються більше як 1500 студентів. Дуже розвинута сітка медичних закладів, побудовано величезне клінічне містечко ім. Ворошилова. Крім численних робітничих клубів і вже існуючих кіно, зараз будується великий міський театр, нове двозальне кіно, обласна бібліотека, нова гостиниця і т. д.
Наведена нами тут характеристика росту м. Сталіно, зничайно, далеко не вичерпує всієї величезної різноманітності життя міста і його сітки промислових, комунальних і соціально-культурних закладів.
Однак, поряд з великими успіхами в галузі будівництва м. Сталіно, слід вказати і на негативні явища, що ускладняють нормальну його забудову і реконструкцію.
Насамперед, слід відмітити, що далеко недосконала і громіздка процедура затвердження генерального проекту планування міста тягнеться вже майже 6 років. Місто будується за незатвердженим проектом. В зв'язку з чим часто робляться спроби обійти проект при практичному будівництві, і потрібно багато зусиль, щоб кожного разу не допускати робити те, що проектом не передбачено. Тільки після затвердження Раднаркомом УРСР проект матиме силу закону, на нкий вже не дозволять не зважати при забудові міста.
Далі дуже часто, через відсутність маневрового житлового фонду, вибір будівельних ділянок визначається не доцільністю розташування будинку в тому чи іншому місці, а наявністю вільних ділянок, що не вимагають переселення. Це часто приводить до явно неправильного вибору ділянок під забудову.
У зв'язку зтим, що при забудові окремих кварталів будівниками часто бувають представники кількох відомств і установ, організація кварталу набирає іноді потворної форми. В межах одного й того ж кварталу виникає кілька самостійних, зовсім відірваних один від одного дворів з службами. Природно, що при такому стані не може бути й мови про квартальний дитячий садок, дитячі ясла, і внутрішньоквартальний сад. Спроба кооперувати таке будівництво викликає заперечення, а часто і нерозуміння з боку будівників, що мають різні кошти і різні цілі та бажання в справі організації будівництва.
Недостатня боротьба з самовільним будівництвом, яке має місце не тільки в м. Сталіно, але й у всіх містах Донбаса. Ця хиба не тільки вносить анархію в планову забудову міста, але одночасно є негативним санітарно-гігіенічним елементом і значно спотворює загальну архітектурну фізіономію окремих його ділянок.
Гальмує розвиток міста мала активність міської ради в справі виводу на нові території з вузьких меж міста таких підприємств, як цегельні, рудні, склади, нафтові бази і, нарешті, міська вантажна станція з усіма її транспортними будівлями і базами.
Існує зовсім неправильна думка, що за планування і архітектуру міста повинен відповідати тільки міський архітектор. Крім працівників комунального господарства і будівельних організацій, за архітектуру і планування міста, кожному окремому випадку, не менше повинен відповідати і архітектор, який проектує ту чи іншу будівлю; при виконанні свого часткового завдання він повинен враховувати і інтереси міста в цілому, враховувати вимоги не тільки сьогоднішнього дня, але й більш віддалені перспективи розвитку міста. Якби архітектори саме так підходили до справи будівництва і планування міст, то можна було б уникнути таких неприпустимих випадків, коли тільки недавно збудовані будинки громадського призначення, що мають своїм завданням одночасно створити архітектурний ансамбль головного міського майдану між Будинком Рад і Будинком держустанов, вимагають уже тепер відповідної реконструкції і добудови.
Дружними зусиллями всього колективу архітекторів, при його активній допомозі радянським і партійним організаціям в реконструкції міста, шляхом широкого залучення до цієї справи трудящих мас, Сталіно в найближчому майбутньому перетвориться в чудовий центр соціалістичного Донбаса, гідний носити ім'я великого вождя народів товариша Сталіна.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|