Арія ЕболіДжузеппе Верді, Каміл де Локле і Жозеф МеріМаксим Стріха2016
Арія Еболі
О, дар фатальний, жорстокий дар,
Що на біду дарує нам небо!
Моя красо, то все через тебе!
Тобі прокляття, тобі прокляття, моя красо!
Дарма, дарма шукать розради,
В душі тяжка печаль лягла!
Я знаю: нема мені пощади,
За гріх терза покара зла.
Тобі прокляття, тобі прокляття, моя красо!
Ах, тобі прокляття, моя красо!
О королево, супроти тебе
Я мала гріх в думках моїх.
Тепер довіку молитись треба
В монастирі, щоб біль мій стих!
Пробач! Пробач! О королево,
Тепер довіку молитись треба
В монастирі, щоб біль мій стих.
Ах! Тепер довіку молитись треба
В монастирі, щоб біль мій стих.
Мій Бог! А Карлос? Назавтра – загин?
Мій Бог! Його чекає смерть!
