О, дар фатальний, жорстокий дар,
Що на біду дарує нам небо!
Моя красо, то все через тебе!
Тобі прокляття, тобі прокляття, моя красо!
Дарма, дарма шукать розради,
В душі тяжка печаль лягла!
Я знаю: нема мені пощади,
За гріх терза покара зла.
Тобі прокляття, тобі прокляття, моя красо!
Ах, тобі прокляття, моя красо!
О королево, супроти тебе
Я мала гріх в думках моїх.
Тепер довіку молитись треба
В монастирі, щоб біль мій стих!
Пробач! Пробач! О королево,
Тепер довіку молитись треба
В монастирі, щоб біль мій стих.
Ах! Тепер довіку молитись треба
В монастирі, щоб біль мій стих.
Мій Бог! А Карлос? Назавтра – загин?
Мій Бог! Його чекає смерть!
