Перейти до вмісту

Байки (Свєнціцький, 1874)/Выкруты

Матеріал з Вікіджерел
Байки
Павло Сво̂й
Выкруты
• Цей текст написаний максимовичівкою‎. Львів: Товариство «Просвіта», 1874
Выкруты.

Ослови остыло усе возити воду и таскати камѣня. Загадавъ во̂нъ выкрутити ся во̂дъ роботы; на думку прійшовъ ослови песикъ.

— Хвостикомъ крутить, скавулить, выскакує, панови на колѣна лѣзе; за се єго и жалують. Дай собѣ попробую!

Якъ выскочить ослиско, якъ почне хвостомъ на всѣ боки вымахувати, помыкує, покрыє. Панъ изъ осла смѣєть ся, ажъ за боки взявъ ся.

— Красно! — гадає собѣ оселъ, та панови на колѣна, якъ выточить ся лапищами — трохи не выперъ духу. Чекає, що дадутъ во̂вса бѣленького; а панъ єго букомъ, у друге, въ третє!

Тай звелѣвъ паробкови загнати єго до стайнѣ.

— Скажи, будь ласкавъ Микито — пытає оселъ уха опустивши — за що мене такъ выпарено? Адже Сѣрко усе такъ гуляє.

А Микита:

— Оселъ собацѣ не пара! Гуляти єго дѣло — твоє возити воду.

Своє дѣло знай,
Въ чуже но̂съ не пхай!