Байки (Свєнціцький, 1874)/Собаки

Байки
Павло Сво̂й
Собаки

• Цей текст написаний максимовичівкою‎.
• Інші версії цієї роботи див. Собаки

Львів: Товариство «Просвіта», 1874

Собаки.

Съ Павломъ Климъ вертали въ двохъ.
Гавъ-гавъ! на нихъ цуценя;
А тамъ другій, далѣ въ трёхъ…
Гутюй на васъ, дурнѣ! ня!
Павло було взявъ за камѣнь:
„Ей якъ трѣсну, буде амѣнь!“
— Трѣвай! — каже єму Климъ,
Не вспокоѣшь собакъ тымъ;
Най лишь оденъ закричить,
Тутъ ихъ сотня набѣжить!
Лучше йдѣмо собѣ тихо,
Дакъ и мине ся се лихо.
Идуть, на псо̂въ не зважають,
Глянь! и псиська вже не лають.

Повстрѣчавши людську лайку
Згадай, друже, на сю байку.