Байки (Свєнціцький, 1874)/Упрямство
| ◀ Малпа и зеркало | Байки Упрямство |
Индыкъ въ павиныхъ пѣряхъ ▶ |
|
Упрямство.
Гнавъ чоловѣкъ осла черезъ мо̂стъ.
Оселъ упрямивъ ся тай ставъ.
И бивъ го чоловѣкъ и пхавъ,
Тягнувъ за уха, крутивъ хво̂стъ —
Нѣ суди Боже напередъ!
„Тривайже леню!“ каже Гнатъ.
За хво̂стъ! тай тягне осла въ задъ.
— „Еге!“ — подумавъ клапоухъ,
Вже бачу въ ёму иншій духъ:
Бажавъ бы, щобъ я перъ назадъ —
Дакъ нѣ! не будешь свату радъ!“
И черезъ мо̂стъ, мовь бы стрѣла,
Нечиста ёго понесла!
Суть люде, мовь оселъ ось сей:
Стоять, хоть якъ кричи: „Ей! ей!“
А потягни лише за хво̂стъ,
Перебѣжать зъ выскокомъ мо̂стъ. —