Перейти до вмісту

Байки (1864)/Дзбанок молока

Матеріал з Вікіджерел
Байки
Дзбанок молока
• Інші версії цієї роботи див. Дзбанок молока Львів: Михайло Ф. Поремба, 1864
Дзбанок молока.
 

 

Поспішала Маланка,
В понеділок з ранка,
 З молоком, на місто.
Убрала ся в чобітки
И в спідницю в квіточки,
 В чорвоне намісто.

Веселенько поспішала,
Таку собі думку мала:
„Як би я за молоко
Взяла ринський; а-б за то
 Яєць накупила.
Коли-б мені хоть пів копи,
Тоб на горі, меже снопи,
 Квочку посадила.
Вигодую всі курчатка…
За них куплю поросятка,
 А виростуть свині,
Продам іх — куплю телицю,
И на цілу околицю
 Буду gосподиня!“
Аж підскочила Маланка.
А молоко — хлюсть! зо дзбанка —
 Всеньке пъє дорога…
„Ой лишенько!“ Заплакала,
Білі ручки заломала:
 „Бідна-ж я небога!
Нема яєць, кур не буде…
Ще висьміють лихі люде,
 Стануть говорити…
А чоловік, як почує,
Ой! нізащо не дарує,
 Такі буде бити!“



Ми всі як та молодиця!
Нераз доля нам присниться:
 В сні я богач — пан.

А збудився — Ой! немило,
Десь те паньство ся поділо —
 Я той сам Иван.