Баляди про війну і відбудову/З історії 45 дивізії/1

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баляди про війну і відбудову (1933
Майк Йогансен
З історії 45 дивізії
I. 400 полк
Існують інші версії цієї роботи: 400 полк
Видання: Харків: Література і мистецтво, 1933.

I

400 ПОЛК

 

Полями їде Іван Колісник,
До луки сідла головою поник

Полями йде чотирьохсотий полк
За комполку своїм, за Колісником.

На Плоске село наступ іде
Полями падає липневий день.

Полями падає липневий день.
Киває киях. Кукурудза цвіте.

Мов тихо, мов мирно у Плоскім селі
Але там повстання зняли куркулі.

Куркулі одбиваються сьомий день
Чотирьохсотий полк у наступ іде.

Зненацька голову звів Колісник
І знак рукою. І полк ізник.


Розсипались по кукурудзі сотні.
Киває киях.
 Колісник
 виїжджає на шлях.

Перед ним у долині рідне село,
Хати за хатами в полях лягло.

Курять дахи. Риплять журавлі,
Мов тихо, мов мирно у ріднім селі.

Серед дахів тих є дах один
На шпилі
 і під дахом тим
 Колісників син.

Веселий хлопець — і буде боєць
Завзятий, залізний — такий як отець.

Шляхом поволі ступає кінь
Шляхом до села, де комполків син.

Але раптом прорвало липневий лад
З ґвинтівок, з одрізів, з кулеметів,
 з гармат.

 Кулемети косять киях,
 Кулемети розносять шлях,

 Як звірі б'ють куркулі, —
 Не один боєць
 В кукурудзі поліг.

Шляхом поволі ступає кінь
Шляхом до села, де комполків син.

— Вперед хлоп'ята! Не злазить з коня!
Вперел! Уставай! лунає в сотнях.

Вперед! В атаку, і знову назад.
І знову вперед. На чотириста хат.

Кулемети стоять отам на шпилі
Отам на шпилі куркулі залягли.

Отам на шпилі є дах один
 і під дахом тим
 комполків син.

 Кулемети косять киях,
 Кулемети криють поля,
 Як звірі б'ють куркулі
 Не одни боєць
 В кукурудзі поліг.

Іде і вмирає чотирьохсотий полк
Треба, щоб шпиль, щоб шпиль замовк.


Туди, по шпилю, по хатах, серед хат
Колісник наказує бити з гармат.

Туди, у село, де чотириста хат
Чотириста кинув комполку ґранат.

Всі хати, всі хати, що були на шпилі.
Вогонь ураганний спалив до землі.

Розбито, розгромлено все на шпилі:
Розбіглись, здались, полягли куркулі.

Поволі ступає комполків кінь:
Туди, де був дах, де комполків син.

Веселий хлопець — і буде боєць
Завзятий, залізний — такий як отець.

Поволі ступає комполків кінь:
— Гей ви! Гей баби! Де мій
 хлопець? Мій син!

Похмурі, закурені стали сотні
Перед ними рядно. І син на рядні.

Голова розбита. І руки в крові
Очей заскнілих не видно з повік.


Зненацька голову звів Колісник
І знак рукою. І полк застиг.

Полк струнко! Увага. Ви бачите дим?
Наша путь — до Кодиму. Вперед на Кодим!

Полями бреде липневий день
Дорога курить. Кукурудза цвіте.

Полями йде чотирьохсотий полк.
За комполку своїм, за Колісником.

Полями їде Іван Колісник
До луки сідла головою поник.