бовваніти

бовваніти

*Боввані́ти, ні́ю, єш, гл. = Бовані́ти.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Боввані́ти, ні́ю, єш, гл. Виднеться вдали. На небі чистому ген хмара бовваніє. Греб. 367.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937