Братам (1917)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Братам (1917) (1917
Василь Бобинський
Василь Бобинський, Поезії. Київ, 1967

Чи чуєте! Йде жар на нас,

Іде пожога, йде пожар!..

Пожар от пекла та до хмар!

Аж ясний промінь сонця згас.


А промінь сонця вже погас,

І сонце котиться у хлань...

Дивіться! Гей! Йде жар на нас

І прискає під неба грань!


Гей, браття! Там рокоче грім

Під бурі свист, під моря шум.

На скелю скеля, злім на злім

Валяться й богу виють глум.


Гей, браття! Киньмося в пожар!

Там розгін, сила, вічність там.

Упав престол, скотився цар...

Заглада, згуба, смерть катам!


Гей, браття! В бій спішім, летім,

Скидаймо з себе сталь кайдан

І, вольні духом, покажім,

Що жоден нас не вб'є тиран.


Палім, руйнуймо все старе,

Усе, що дряхле, все гниле

Та куймо кращеє, нове —

Народу щастя золоте.


Гей, браття! Гляньте, там зоря,

Маленька зіронька на путь

Нам шле проміння... Вічна тьма

Вже гине... Гляньте, там ідуть

Ряди старих борців у бій

З суворим блиском у очах...

Гей, брате рідний, брате мій,

Хватай за зброю, йди на шлях

Туди — за нами... Йди на бій!..