бутвина

бутвина

*Бутви́на, ни, ж. Зелень. Молода майська бутвина блищала на сонці як зелене море. Н.-Левицьк. «Бурлачка».

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28