Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Перша книга хроніки
| ◀ Друга книга царів | Біблія, Книги Старого Заповіту пер.: Іван Огієнко Перша книга хроніки |
Друга книга хроніки ▶ |
|
|
1 Адам, Сиф, Енош,
2 Кенан, Магалал'їл, Яред,
3 Енох, Метушелах, Ламех,
4 Ной, Сим, Хам та Яфет.
5 Сини Яфетові: Ґомер, і Маґоґ, і Мадай, і Яван, і Тувал, і Мешех, і Тірас.
6 А сини Ґомерові: Ашкеназ і Діфат, і Тоґарма.
7 А сини Яванові: Еліша й Таршіша, кіттяни й роданяни.
8 Сини Хамові: Куш і Міцра́їм,[2] Пут і Ханаан.
9 А сини Кушеві: Шева, і Хавіла, і Савта, і Раама, і Савтеха. А сини Рамині: Шева й Дедан.
10 А Куш породи́в Німрода, — він зачав бути ве́летом на землі.
11 А Міцраїм породив лудян, і анам'ян, і легав'ян, і нафтух'ян,
12 і патрусян, і каслух'ян, що вийшли звідти филисти́мляни, і кафторян.
13 А Ханаан породив Сидона, свого первородженого, і Хета,
14 і євусеянина, і амореянина, і ґірґашеянина,
15 і хіввеянина, і аркеянина, і сінеянина,
16 і арвадянина, і цемарянина, і хаматянина.
17 Сини Симові: Елам, і Ашшу́р,[2] і Арпахшад, і Луд, і Ара́м.[2] Сини Арамові: і Уц, і Хул, і Ґетер, і Мешех.
18 А Арпахшад породив Шалаха, а Шалах породив Евера.
19 А Еверові народилося двоє синів, — ім'я́ одно́му Пелеґ, бо за його днів була поділена земля, а ім'я́ брата його — Йоктан.
20 А Йоктан породи́в Алмодада, і Шелефа, і Хацармавета, і Єраха,
21 і Гадорама, і Узала, і Діклу,
22 і Евала, і Авімаїла, і Шеву,
23 і Офіра, і Хавілу, і Йовава, — усі вони сини Йоктанові.
24 Сим, Арпахшад, Шелах,
25 Пелеґ, Реу,
26 Серуґ, Нахор, Терах,
27 Аврам, він же Авраа́м.
28 Сини Авраамові: Ісак та Ізмаї́л.
29 Оце їхні наща́дки: первороджений Ізмаї́лів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам,
30 Мішма, і Дума, Масса, Хадад, і Тема,
31 Єтур, Нафіш, і Кедема, — оце вони сини Ізмаї́лові.
32 А сини Кетури, Авраамової наложниці: вона породила Зімрана, і Йокшана, і Медана, і Мідіяна, і Їшбака, і Шуаха. А Йокшанові сини: Шева й Дедан.
33 А Мідіянові сини: Ефа, і Ефер, і Ханох, і Авіда, і Елдаа, — ці всі сини Кетури.
34 А Авраа́м породив Ісака. Ісакові сини: Ісав і Ізра́їль.
35 Ісавові сини: Еліфаз, Реуїл, і Єуш, і Йалам, і Кора.
36 Сини Еліфазові: Теман і Омар, Цефі й Ґатам, Кеназ і Тімна, і Амалик.
37 Сини Реуїлові: Нахат, Зерах, Шамма й Мізза.
38 А сини Сеїрові: Лотан, і Шовал, і Ців'он, і Ана, і Дішон, і Ецер, і Дішан.
39 А сини Лотанові: Хорі, і Гомам, і Ахот, Лотан, Тімна.
40 Сини Шовалові: Ал'ян, і Манахат, і Евал, Шефі, і Онам. А сини Ців'онові: Айя й Ана.
41 А сини Анині: Дішон. А сини Дішонові: Хамран, і Ешбан, і Їтран, і Керан.
42 Сини Ецерові: Білган, і Зааван, Яакан. Сини Дішонові: Уц та Аран.
43 А оце царі, що царювали в Едо́мовому кра́ї перед зацарюванням царя в Ізраїлевих синів: Бела, Беорів син, а ім'я́ його міста — Дінгава.
44 І помер Бела, а замість нього зацарював Йовав, Зерахів син з Боцри.
45 І помер Йовав, а замість нього зацарював Хушам із кра́ю теманянина.
46 І помер Хушам, а замість нього зацарював Гадад, Бедадів син, що побив був Мідіяна на Моавському полі, а ім'я́ місту його Авіт.
47 І помер Гадад, а замість нього зацарював Самла з Масреки.
48 І помер Самла, а замість нього зацарював Саул з Рехевот-Ганнагару.
49 І помер Саул, а замість нього зацарював Баал-Ханан, син Ахборів.
50 І помер Баал-Ханан, а замість нього зацарював Гадад, а ім'я́ його міста — Раї, а ім'я́ жінки його — Мегетав'їл, дочка Матреда, дочки́ Ме-Загавової.
51 І помер Гадад. І були потому провідники́ Едому: провідни́к Тімна, провідник Ал'я, провідник Єтет,
52 провідник Оголівама, провідник Ела, провідник Пінон,
53 провідник Кеназ, провідник Теман, провідник Мівцар,
54 провідни́к Маґдіїл, провідник Ірам, — оце провідники́ Едому.
2 Оце Ізраїлеві сини: Руви́м, Симео́н, Леві́й, і Юда, Іссаха́р, і Завуло́н,
2 Дан, Йо́сип, Веніями́н, Нефтали́м, Ґад і Аси́р.
3 Юдині сини: Ер, і Онан, і Шела, — троє народилися йому від ханаане́янки Бат-Шуї. І був Ер, Юдин перворо́джений, нечестивий в оча́х Господа, — і Він забив його.
4 А Тамар, невістка його, породила йому Пе́реца та Зе́ваха, — усіх Юдиних синів п'я́теро.
5 Сини Перецові: Хецрон та Хамул.
6 А сини Зерахові: Зімрі, і Етан, і Геман, і Калкол, і Дера, — усіх їх п'я́теро.
7 А Кармієві сини: Ахар, що напровадив біду на Ізраїля, що спроневі́рився в заклятті.
8 А сини Етанові: Азарія.
9 А сини Хецронові, що народилися йому: Єрахмеїл, і Рам, і Келувай.
10 А Рам породи́в Аммінадава, а Аммінадав породив Нахшона, начальника синів Юдиних.
11 А Нахшон породив Салму, а Салма породив Боаза,
12 а Боаз породив Оведа, а Овед породив Єссе́я.
13 А Єссе́й породив свого перворо́дженого Еліава, і Авінадава другого, і Шім'у третього,
14 Натаніїла четвертого, Раддая п'ятого,
15 Оцема шостого, Давида сьомого.
16 А їхні сестри: Церуя й Авідаїл. А Церуїні сини: Авшай, і Йоав, і Аса-Ел, — усіх троє.
17 А Авігаїл породила Амасу, а батько Амасин — їшмеелянин Єтер.
18 А Калев, Хецронів син, породив зо своєю жінкою Азувою та з Еріот дітей. А оце сини її: Єшер, і Шовав, і Ардон.
19 І померла Азува, а Калев узяв собі Ефрату, і вона породила йому Хура.
20 А Хур породив Урі, а Урі породив Бецаліїла.
21 А потому прийшов Хецрон до дочки́ Махіра, Ґілеадового батька, і він узяв її, — а він був віку шостидесяти років, — і вона породила йому Сеґува.
22 А Сеґув породив Яіра, і він мав двадцять і три місті в ґілеадському кра́ї.
23 Але Ґешур та Арам забрали від них Яірові оселі, Кенат та залежні від нього міста, шістдеся́т міст. Усе це сини Махіра, Ґілеадового батька.
24 А по Хецроновій смерті прийшов Калев до Єфрати, і Хецронова жінка Авійя породила йому Ашхура, батька Текої.
25 А сини Єрахмеїла, Хецронового перворо́дженого, були́: перворо́джений Рам, і Буна, і Орен, і Оцем, Ахійя.
26 І була́ в Єрахмеїла інша жінка, а ім'я́ їй Атара, — вона мати Онама.
27 А сини Рама, Єрахмеїлового перворо́дженого, були: Маац, і Ямін, і Екер.
28 А сини Онамові були́: Шаммай, і Яда. А сини Шаммая: Надав та Авішур.
29 А ім'я́ Авішуровій жінці — Авіхаїл, і вона породила йому Ахбана та Моліда.
30 А сини Надавові: Селед та Аппаїм, а Селед помер без дітей.
31 А сини Аппаїмові: Їш'ї, А сини Їш'ї: Шешан. А сини Шешанові: Ахлай.
32 А сини Яди, Шаммаєвого брата: Єтер і Йонатан. І помер Єтер без дітей.
33 А Йонатанові сини: Пелет, і Заза, — оце були сини Єрахмеїлові.
34 А в Шешана не було синів, а тільки до́чки. Був у Шешана раб єги́птянин, а ім'я́ йому Ярха.
35 І дав Шешан рабові своєму Ярсі свою дочку́ за жінку, і вона породила йому Аттая.
36 А Аттай породив Натана, а Натан породив Завада,
37 А Завад породив Ефлала, а Ефлал породив Оведа.
38 А Овед породив Єгу, а Єгу породив Азарію,
39 а Азарія породив Хелеца, а Хелец породив Ел'асу.
40 А Ел'аса породив Сісмая, а Сісмай породив Шаллума.
41 А Шаллум породив Єкамію, а Єкамія породив Елішаму.
42 А сини Калева, Єрахмеїлового брата: Меша, його перворо́джений, він ба́тько Зіфа. І сини Мареші, Хевронового батька.
43 А Хевронові сини: Корах, і Таппуах, і Рекем, і Шама.
44 А Шама породив Рахама, Єракеамового батька, а Рекем породив Шаммая.
45 А сини Шаммаєві: Маон, а Маон був основник Бет-Цуру.
46 А Ефа, нало́жниця Калева, породила Харана, і Моцу, і Ґазеза. А Харан породив Ґазеза.
47 А сини Єгдаєві: Реґем, і Йотам, і Ґешан, і Фелет, і Ефа, і Шааф.
48 Калевова нало́жниця Мааха породила Шевера та Тірхату.
49 І породила вона Шаафа, батька Мадманни, Шеву, батька Махбени, та батька Ґів'и. А дочка Калевова — Ахса.
50 Оце були сини Калева, сина Гура, первородженого Ефрати: Шовал, ба́тько Кір'ят-Єаріму,
51 Салма, батько Вифлеєма,[3] Гареф, ба́тько Бе-Ґадеру.
52 У Шовала, батька Кір'ят-Єаріму, були сини: Гарое, Хаці-Гамменухот.
53 А ро́ди Кір'ят-Єаріма: їтряни, путяни, шуматяни, мішраяни, — від них пішли цор'атяни та ештауляни.
54 Сини Салмині: Бет-Лехем,[3] і нетофаляни, Атрот, Бет-Иоав, і хаці-гаммонахтяни, цоряни.
55 А роди писарів, ме́шканців Ябецу, тір'атяни, шім'атяни, сухатяни, — вони кіняни, що похо́дять від Хамата, батька Бет-Рехавового.
3 А оце були́ Дави́дові сини, що народилися йому в Хевро́ні: перворо́джений — Амно́н, від їзреелі́тянки Ахіноам; другий — Даниїл, від кармелі́тянки Авіґаїл;
2 третій — Авесало́м, син Маахи, дочки́ Талмая, царя ґешурського; четвертий — Адонійя, син Хаґґіт;
3 п'ятий — Шефатія, від Авітал; шостий — Їтреам, від жінки його Еґли;
4 шестеро наро́джено йому в Хевроні. І царював він там сім років і шість місяців, а тридцять і три роки царював в Єрусалимі.
5 А оці народи́лися йому в Єрусалимі: Шім'а, і Шовав, і Натан, і Соломон, — четверо від Вірсаві́ї, Амміїлової дочки́,
6 і Ївхар, і Елішама, і Еліфалет,
7 і Ноґаг, і Нефеґ, і Яфія,
8 і Елішама, і Еліяда, і Еліфелет, — де́в'ятеро.
9 Усе це Давидові сини́, окрім синів нало́жниць та сестри́ їх Тамари.
10 А син Соломонів — Рехав'ам, його син Авійя, його син — Аса, його син — Йосафат,
11 його син — Йорам, його син — Ахазія, його син — Йоаш,
12 його син — Амація, його син — Азарія, його син — Йотам,
13 його син — Ахаз, його син — Хізкійя, його син Манасія,
14 його син — Амон, його син — Йосія.
15 А сини Йосії: перворо́джений — Йоханан, другий — Єгояким, третій — Седекія, четвертий — Шаллум.
16 А сини Єгоякимові: Єхонія — син його, та син його Седекія.
17 А сини Єхонії: Ассір, Шеал'тіїл, син його,
18 і Малкірам, і Педая, і Шен'аццар, Єкам'я, Гошама, і Недав'я.
19 А сини Педаї: Зоровавель і Шім'ї. А сини Зоровавеля: Мешуллам, і Хананія, і сестра їхня Шеломіт,
20 і Хашува, і Огел, і Верех'я, і Хасад'я, Юшав-Хесед, п'я́теро.
21 А сини Хананії: Пелатія та Єшая, сини Рефаї, сини Арнонові, сини Овадії, сини Шеханії.
22 А сини́ Шеханії: Шемая. А сини́ Шемаї: Хаттиш, і Їґ'ал, і Баріах, і Неарія, і Шафат, — ше́стеро.
23 А сини Неарії: Ел'йоенай, і Хізкійя, і Азрікам, — троє.
24 А сини Ел'йоенаєві: Годав'я, і Ел'яшів, і Пелая, і Аккув, і Йоханан, і Делая, і Анані, — се́меро.
4 Сини Юдині: Перец, Хецрон, і Кармі, і Хур, і Шовал.
2 А Реая, син Шовалів, породив Яхата, а Яхат породив Ахуман та Лахада, — оце ро́ди цор'атян.
3 А оці Аві-Етамові: Їзреел, і Їшма, і Їдбаш, а ім'я́ їхній сестрі — Гаццелелпоні.
4 А Пенуїл — батько Ґедора, а Езер — батько Хуші. Оце сини Хура, Єфремового перворо́дженого, батька Віфлеєму.
5 А в Ашхура, батька Текої, були́ дві жінки: Хел'а та Наара.
6 І породила йому Наара Ахуззама, і Хефера, і Темені, і Ахаштарі, — оце сини́ Наарині.
7 А сини Хел'ині: Церет, і Цохар, і Етнан.
8 А Коц породив Анува, і Гаццовеву, і роди Ахархела, сина Гарумового.
9 А Ябец був поважа́ний більше від своїх братів, і мати його назвала йому́ ім'я́ Ябец,[4] говорячи: Я породила його в болісті.
10 І кликнув Ябец до Бога Ізраїлевого, говорячи: „Коли б Ти, благословляючи, поблагословив мене, і побільши́в границю мою, і рука Твоя була зо мною, і зробив охорону від ли́ха, щоб не засмучувати мене!“ І Бог послав, чого він просив.
11 А Келув, брат Шухи, породив Мехіра, — він батько Ештона.
12 А Ештон породив Бет-Рафу, і Пасеаха, і Техінну, батька міста Нахаша. Це люди Рехи.
13 А сини Кеназа: Отніїл та Серая. А сини Отніїлові: Хатат.
14 А Меонотай породив Офру, а Серая породив Яава, батька Ремісничої Долини, бо вони були ремісники́.
15 А сини Калева, Єфуннеєвого сина: Іру, Ела та Наам. А Елин син — Кеназ.
16 А сини Єгаллел'їлові: Зіф і Зіфа, Тір'я й Асар'їл.
17 А сини Езри: Єтер, і Меред, і Ефер, і Ялон. А оце сини Біт'ї, фараонової дочки́, що взяв Меред; і вона зачала́ й породила Мір'яма, і Шаммая, і Їшбаха, батька Ештемої.
18 А жінка його юде́янка породила Єреда, батька Ґедору, і Хевера, батька Сохо, і Єкутіїла, батька Заноаха.
19 А сини жінки Годійї, сестри Нахама, батька ґарм'янина Кеїли та маахатянина Ештемоа,
20 а сини Симеонові: Амнон, і Рінна, Бен-Ханан, і Тілон. А сини Їш'ї: Зохет та Бен-Зохет.
21 Сини Шели, Юдиного сина: Ер, ба́тько Лехи, і Лада, батько Мареші, і ро́ди дому робітникі́в віссону, з дому Ашбеа.
22 І Йокін, і люди Козеви, і Йоаш, і Сараф, що володіли Моавом, і Яшуві-Лехем. Та це справи старода́вні.
23 Вони були ганчарі́, і заме́шкували садки́ та горо́ди; вони жили там у царя для його роботи.
24 Сини Симеонові: Немуїл, і Ямім, Ярів, Зерах, Саул,
25 його син — Шаллум, його син — Мівсам, його син — Мішма.
26 А сини Мішми: Хаммуїл — син його, його син — Заккур, його син — Шім'ї.
27 А в Шім'ї було шістнадцять синів та шість дочо́к, а брати його не мали багатьо́х синів, і не помно́жили ввесь свій рід так, як сини Юдині.
28 І осілися вони в Беер-Шеві, і в Моладі, і в Хацар-Шуалі,
29 і в Білзі, і в Ецемі, і в Толаді,
30 і в Бетуїлі, і в Хормі, і в Ціклаґу,
31 і в Бет-Маркавоті, і в Хацар-Сусімі, і в Бет-Бір'і, і в Шаараїмі, — оце їхні міста аж до запарюва́ння Давидового.
32 А їхні осади: Етам, і Аїн, Ріммон, і Тохен, і Ашан, — п'я́теро міст.
33 А всі їхні оса́ди, що навколо тих міст, аж до Баалу; це місця їх осе́лення та родоводи їх про них.
34 А Мешовав, і Ямлех, і Йоша, син Амаці́ї,
35 і Йоїл, і Єгу, син Йошів'ї, сина Сераї, сина Асіїлового,
36 і Елйоенай, і Яко́ва, і Шохая, і Асая, і Адіїл, і Єсіміїл, і Беная,
37 і Зіза, син Шіф'і, сина Аллона, сина Єдаї, сина Шімрі, сина Шемаї.
38 Це ті, що входять в імена́ князів у свої ро́ди, а дім своїх батьків сильно розмно́жили.
39 І пішли вони до Мево-Ґедору, аж до схі́днього боку долини, щоб пошукати пасови́ська для своїх ота́р.
40 І знайшли вони пасови́сько сите та добре, а той край був просто́рий, і тихий та спокійний, бо від Хама похо́дили ті, що сиділи там колись.
41 І пішли ці, записані імена́ми за днів Єзекії, царя Юдиного, і розби́ли їхні намети там, і побили меінітів, що були зна́йдені там, що їх учинили закля́ттям аж до цього дня, й осілися замість них, бо там пасови́сько для їхньої дрібно́ї худоби.
42 А з них, з Симеонових синів, пішли на го́ру Сеїр п'ять сотень чоловіка, а Пелатія, і Неарія, і Рефая, і Уззіїл, сини Їш'ї, були на чолі́ їх.
43 І вони побили оста́нок урято́ваних Амали́ка, й осі́лися там аж до цього дня.
5 А сини Руви́ма, Ізраїлевого перворо́дженого, — бо він первороджений, та за збезче́щення ним ложа свого батька перворі́дство було дане синам Йо́сипа, сина Ізраїлевого, та вони не могли приписатися до перворі́дства.
2 Бо Юда став найсильнішим серед братів своїх, і кня́зем, сильнішим від нього, а перворі́дство дісталося Йо́сипові.
3 Сини Руви́ма, Ізраїлевого первородженого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі.
4 Йоїлові сини: Шемая — син його, його син Ґоґ, син його — Шім'ї,
5 син його Міха, син його — Реая, син його — Баал,
6 син його Беера, якого вигнав Тіллеґат-Пілнеесер, цар асирійський. Він був начальником Руви́мівців.
7 А брати́ його, за його ро́дами, у приписувані за пото́мством їх, були: голова Єіїл, і Захарій,
8 і Бела, син Азаза, сина Шеми, Йоїлового сина, — він сидів в Ароері й аж по Нево та Баал-Меон.
9 А на схід він сидів аж до ви́ходу на пустиню від річки Ефра́т, бо їхні че́реди в ґілеадському краї стали числе́нні.
10 А за Саулових днів вони провадили війну з агарянами, і ті впали в їхні руки, а вони сиділи в їхніх наме́тах на всім просто́рі на схід від Ґілеаду.
11 А Ґадові сини сиділи навпроти них у баша́нському кра́ї аж до Салхи.
12 Йоїл — голова, а Шафам — другий, і Янай, і Шафат у Башані.
13 А їхні бра́ття за дома́ми своїх батьків: Михаїл, і Мешуллам, і Шева, і Йорай, і Якан, і Зія, і Евер, — се́меро.
14 Оце сини Авіхаїла, сина Хурі, сина Яроаха, сина Ґілеада, сина Михаїла, сина Єшішая, сина Єхдо, сина Буза.
15 Ахі, син Авдіїла, сина Ґунієвого, голови́ дому батькі́в їх.
16 І сиділи вони в Ґілеаді, в Башані та в залежних від нього містах, та в усіх пасови́ськах Шарону, на місцях виходу їх.
17 Усі вони були́ переписані в днях Йотама, Юдиного царя, та в днях Єровоама, царя Ізраїлевого.
18 Синів Рувима, і ґадян, і половини Манасіїного племени, людей військо́вих, що носять щита й меча та натягують лука, та ви́практикуваних у війні — було сорок і чотири тисячі і сім сотень і шістдеся́т, що вихо́дили з ві́йськом.
19 І прова́дили вони війну з агарянами, і з Ітуром, і з Нафішем, і з Нодавом.
20 І да́на була їм поміч на них, і ві́ддані були в їхню руку ті агаряни та всі, що з ними, бо вони кликали до Бога в бою́, і Він був убла́ганий, бо вони наді́ялися на Нього.
21 І вони зайняли їхні че́реди: їхніх верблю́дів п'ятдеся́т тисяч, і дрібно́ї худоби двісті й п'ятдесят тисяч, і ослів дві тисячі, а лю́дських душ — сто тисяч.
22 Бо трупів попадало багато, бо від Бога була ця війна. І сиділи вони на своєму місці аж до неволі.
23 А сини половини Манасіїного племени сиділи в краю́ від Башану аж до Баал-Хермону й Сеніру та гори́ Гермо́ну. Вони розмно́жилися.
24 А оце го́лови домів їхніх батьків: і Ефер, і Їш'ї, і Еліїл, і Азріїл, і Їрмея, і Годавія, і Яхдіїл, — мужі відважні, мужі славні, го́лови домів їхніх батькі́в.
25 Та спроневі́рилися вони Богові своїх батьків, і блуди́ли за богами народів Кра́ю, яких Бог вигубив перед ними.
26 І Бог Ізраїлів збудив духа Пула, царя асирійського, і духа Тілленат-Піл'несера, царя асирійського, і він ви́селив їх, Рувимівців і Ґадівців та половину Манасіїного племени, і запровадив їх у Халах, і Хавор, і Хару, та до річки Ґозан, і вони там аж до цього дня.
27 Левієві сини: Ґершон, Кегат і Мерарі.
28 А сини Кегатові: Амрам, Їцхар, Хеврон, і Уззіїл.
29 А сини́ Амрамові: Ааро́н, і Мойсе́й, і Мірія́м. А сини Ааронові: Надав і Авігу, Елеазар і Ітамар.
30 Елеазар породив Пінхаса, Пінхас породив Авішую,
31 а Авішуя породив Буккі, а Буккі породив Уззі.
32 А Уззі породив Зерахію, а Зерахія породив Мерайота.
33 Мерайот породив Амарію, а Амарія породив Ахітува.
34 А Ахітув породив Садока, а Садок породив Ахімааца.
35 А Ахімаац породив Азарію, а Азарія породив Йоханана.
36 А Йоханан породив Азарію, — це той, що був священиком у Господньому домі, якого вибудував Соломо́н в Єрусалимі.
37 І Азарія породив Амарію, а Амарія породив Ахітува.
38 А Ахітув породив Садока, а Садок породив Шаллума.
39 А Шаллум породив Хілкійю, а Хілкійя породив Азарію.
40 А Азарія породив Сераю, а Серая породив Єгоцадака.
41 А Єгоцадак пішов до неволі, коли Господь вивів Юду та Єрусалим через Навуходоно́сора.
6 Сини Леві́єві: Ґершом, Кегат та Мерарі.
2 А оце йме́ння Ґершомових синів: Лівні та Шім'ї.
3 А сини Кегатові: Амрам, і Їцхар, і Хеврон, і Уззіїл.
4 Сини Мерарієві: Махлі та Муші. А оце Левієві ро́ди за їхніми батьками:
5 у Ґершома: Лівні його син, син його Яхат, його син — Зімма,
6 його син — Йоах, його син — Іддо, його син — Зерах, його син — Єатрай.
7 Сини Кегатові: Аммінадав — син його, його син — Корах, син його — Ассір,
8 син його — Елкана, син його — Ев'ясаф, син його — Ассір,
9 син його — Тахат, син його — Уріїл, син його Уззійя та Саул — син його.
10 А сини Елкани: Амасай та Ахімот.
11 Елкана — його син, Цофай — син його, і Нахат — син його,
12 Еліяв — син його, Єрохам — син його, Елкана — син його.
13 А Самуїлові сини: перворо́джений Йоїл, а другій Авійя.
14 Сини Мерарієві: Махлі, його син — Лівні, його син — Шім'ї, його син Узза,
15 син його — Шім'а, син його — Хаґґійя, син його — Асая.
16 А оце ті, яких Давид поставив для співа́ння в Господньому домі, від часу ми́ру ковчега.
17 І вони служили перед скинією, скинією заповіту, піснею, аж поки Соломон не збудував Господнього дому в Єрусалимі. І вони ставали, за уставом своїм, на свою службу.
18 А оце ті, що стояли, та їхні сини: співа́к Геман, син Йоїла, сина Самуїла,
19 сина Елкани, сина Єрохама, сина Еліїла, сина Тоаха,
20 сина Цуфа, сина Елкани, сина Махата, сина Амасая,
21 сина Алкани, сина Йоїла, сина Азарії, сина Цефанії,
22 сина Тахата, сина Ассіра, сина Ев'ясафа, сина Кораха,
23 сина Їцхара, сина Кегата, сина Леві, сина Ізраїля.
24 А брат його Асаф, що стояв на правиці його: Асаф був сином Берехії, сина Шім'ї,
25 сина Михаїла, сина Баасеї, сина Малкійї,
26 сина Етні, сина Зераха, сина Адаї,
27 сина Етана, сина Зіммі, сина Шім'ї,
28 сина Йахата, сина Ґершома, сина Леві.
29 А сини Мерарі, брати їхні на лівиці: Етам, син Кіші, сина Авді, сина Маллуха,
30 сина Хашав'ї, сина Амації, сина Хілкійї,
31 сина Амці, сина Бані, сина Шамері
32 сина Махті, сина Муші, сина Мерарі, сина Леві.
33 А брати їх Левити дані на всяку роботу скинії Божого дому.
34 А Ааро́н та сини його палили на жертівнику цілопа́лення та на кадильному жертівнику, і були на всяку роботу Святого Святих, та на очи́щення Ізраїля, згідно зо всім тим, що наказав був Мойсей, раб Божий.
35 А оце Ааро́нові сини: Елеазар — син його, його син — Пінхас, його син — Авішуя,
36 його син — Буккі, його син — Уззі, його син — Зерахія,
37 його син — Мерайот, його син — Амарія, його син — Ахітув,
38 його син — Садо́к, його син — Ахімаац.
39 А оце місце їхнього сидіння за їхніми оса́дами, в їхніх границях, синам Аароно́вим, з роду Кегатівців, бо для них був такий жеребо́к.
40 І дали́ їм Хевро́н в Юдиному кра́ї, та пасови́ська його навколо нього.
41 А міське поле та осади його дали Калеву, синові Ефунне.
42 А Аароновим синам дали міста схо́вища: Хевро́н, і Лівну та її пасови́ська, і Яттір, і Ештемоа та пасови́ська його,
43 і Хілен та пасови́ська його́, Девір та пасови́ська його́,
44 і Ашон та пасови́ська його, і Бет-Шемеш та пасови́ська його.
45 А з племени Веніяминового: Ґеву та пасови́ська її, і Алемет та пасови́ська його, і Анатот та пасови́ська його, — усіх їхніх міст в їхніх родах — тринадцять міст.
46 А Кегатовим синам, позоста́лим із роду племени, дано з половини племени, племени Манасіїного, жеребко́м десять міст.
47 А Ґершомовим синам, за їхніми ро́дами, з племени Іссаха́рового, і з племени Аси́рового, і з племени Нефтали́мового, і з племени Манасі́їного в Баша́ні дано тринадцять міст.
48 Синам Мерарієвим за ро́дами їх із племени Руви́мового, і з племени Ґадового, і з племени Завуло́нового дано за жеребко́м дванадцять міст.
49 І дали Ізраїлеві сини Левитам ті міста та їхні пасови́ська.
50 Вони дали жеребко́м із племени Юдиних синів, і з племени Симеонових синів, і з племени Веніяминових синів ті міста, що їх вони назвали імена́ми.
51 А щодо тих, що з родів Кегатових синів, то міста границь їх були́ від Єфремового племени.
52 І дали їм міста схо́вища: Сихе́м та пасови́ська його, в Єфремових горах, і Ґезер та пасови́ська його,
53 і Йокмеам та пасови́ська його, і Бет-Хорон та пасови́ська його,
54 і Айялон та пасови́ська його, і Ґат-Ріммон та пасови́ська його.
55 А з половини Манасіїного племени: Анер та пасови́ська його, і Біл'ам та пасови́ська його, за ро́дами позосталих Кегатових синів.
56 Ґершомовим синам із роду половини Манасіїного племени: Ґолан у Башані та пасови́ська його, і Аштарот та пасови́ська його́.
57 А з Іссаха́рового племени: Кедеш та пасови́ська його́, і Доврат та пасови́ська його́,
58 і Рамот та пасови́ська його́, і Анем та пасови́ська його́.
59 А з Аси́рового племени: Машал та пасови́ська його, і Авдон та пасови́ська його,
60 і Хукок та пасови́ська його, і Рехов та пасови́ська його́.
61 А з племени Нефтали́мового: Кедеш у Ґалілі та пасови́ська його, і Хаммон та пасови́ська його, і Кір'ятаїм та пасови́ська його.
62 А позоста́лим Мерарієвим синам із Завулонового племени: Ріммон та пасови́ська його, Фавор та пасови́ська його.
63 А з другого боку Йорда́ну при Єрихо́ні, на схід від Йорда́ну, з Рувимового племени: Бецер на пустині та пасови́ська його, і Ягца та пасови́ська її,
64 і Кедемот та пасови́ська його, і Мефаат та пасови́ська його.
65 А з Ґадового племени: Рамот у Ґілеаді та пасови́ська його, і Маханаїм та пасови́ська його,
66 і Хешбон та пасови́ська його, і Яазір та пасови́ська його,
7 А Іссаха́рові сини: Тола, і Пуа, Яшув і Шімрон, — четверо.
2 А Толині сини: Уззі, і Рефая, і Єріїл, і Яхмай, і Ївсам, і Самуїл, — го́лови їхніх ба́тьківських домі́в Толи, хоробрі вояки́ своїх ро́дів. Число їх за Давидових днів — двадцять і дві тисячі і шість сотень.
3 А сини Уззі: Їзрахія. А сини Їзрахії: Михаїл, і Овадія, і Йоїл, Їшшійя, — п'я́теро, вони всі го́лови.
4 А в них, за їхніми наща́дками, за домом їхніх батькі́в, були бойові військо́ві вата́ги, тридцять і шість тисяч, бо вони мали багато жіно́к та синів.
5 А їхніх братів по всіх Іссаха́рових ро́дах, хоробрих воякі́в, було вісімдеся́т і сім тисяч, — усі вони перепи́сані.
6 Веніями́н: Бела, і Бекер, і Єдіяїл, — троє.
7 А сини Белині: Ецбон, і Уззі, і Уззіїл, і Єрімот, і Ірі, — п'я́теро голі́в ба́тьківських домів, хоробрі вояки́. А в родово́дах їх — двадцять і дві тисячі тридцять і чотири.
8 А сини Бехерові: Земіра, і Йоаш, і Еліезер, і Елйоенай, і Омрі, і Єремот, і Авійя, і Анатот, і Алемет, — усе це Бехерові сини.
9 А в родово́дах їх, за їхніми наща́дками, го́ловами дому їхніх батьків, хоробрих вояків, — двадцять тисяч і двісті.
10 А сини Єдіяїлові: Білган. А сини Білганові: Єуш, і Веніямин, і Егуд, і Кенаана, і Зетан, і Таршіш, і Ахішахар.
11 Усіх цих Едіяїлових синів, за головами дому батьків, хоробрих вояків, було сімнадцять тисяч і двісті, що виходили з військо́вим відділом на війну.
12 І Шуппім, і Хуппім, сини Іра, Хушім — син Ахера.
13 Сини Нефталимові: Яхціїл, і Ґуні, і Єцер, і Шаллум, — сини Білги.
14 Сини Манасіїні: Асріїл, якого породила його наложниця арамітка; вона породила й Махіра, Ґілеадового батька.
15 А Махір узяв жінку для Хуппіма та Шуппіма, а ім'я́ його сестрі Мааха, а ім'я́ другому — Целофхад. А в Целофхада були тільки до́чки.
16 І породила Мааха, Махірова жінка, сина, і назвала ім'я́ йому Переш, а ім'я́ братові його — Шареш. А його сини — Улам і Рекем.
17 А Уламові сини: Бедан. Оце сини Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного.
18 А сестра його Молехет породила Ішгода, і Авіезера, і Махлу.
19 А сини Шеміди були: Ахіян, і Шехем, і Лікхі, і Аніям.
20 А сини Єфремові: Шутелах, і Веред, син його, і син його Тахат, і син його Ел'ада, і син його Тахат,
21 і син його Завад, і син його Шутелах, і Езер, і Ел'ад. І повбивали їх люди Ґату, наро́джені в Краю́, бо вони зійшли були забрати їхні че́реди.
22 І був у жало́бі їх ба́тько Єфрем числе́нні дні, а брати його прихо́дили розважа́ти його.
23 І ввійшов він до жінки своєї, і зачала́ вона, і породила сина, а він назвав ім'я́ йому: Берія,[5] бо зло було́ в домі його.
24 А дочка́ його — Шеера. І вона збудувала Бет-Хорон до́лішній і горі́шній та Уззен-Шееру.
25 І син його Рефах, і Решеф, і син його Телах, і син його Тахан,
26 син його Ладан, син його Аммігуд, син його Елішама,
27 син його Нон, син його Ісус.
28 А їхня посі́лість та місця їхнього осе́лення — Бет-Ел та нале́жні йому міста, а на схід — Нааран, а на захід — Ґезер та нале́жні йому міста, і Сихем та належні йому міста, аж до Айї та належних йому міст.
29 А на руки Манасіїних синів: Бет-Шеан та нале́жні йому́ міста, Танах та належні йому міста, Меґіддо та належні йому міста, Дор та належні йому міста, — у них сиділи сини Йо́сипа, Ізраїлевого сина.
30 Сини Асирові: Їмна, і Їшва, і Їшві, і Берія, та сестра їх Серах.
31 А сини Беріїні: Хевер і Малкіїл, — він батько Бірзаіта.
32 А Хевер породив Яфлета, і Шомера, і Хотама, і сестру́ їх Шую.
33 А сини Яфлетові: Пасах, і Бімхал, і Ашват, — оце сини Яфлетові.
34 А сини Шемерові: Ахі і Рогаґґа, Яхебба та Арам.
35 А сини Гелема, його брата: Цофах, і Їмна, і Шелеш, і Амал.
36 Сини Цофахові: Суах, і Харнефер, і Шуал, і Бері, і Їмра,
37 Бецер, і Год, і Шамма, і Шілша, і Їтран, і Беера.
38 А сини Єтерові: Єфунне, і Піспа, і Ара.
39 А сини Улли: Арах, і Ханніїл, і Ріція.
40 Усе це Аси́рові сини, го́лови ба́тьківських домі́в, ви́брані ли́царі вояки́, го́лови начальників. А в родовідних книгах військо́вих записано, число їхніх людей було — двадцять і шість тисяч.
8 А Веніямин породив перворо́дженого свого Белу, дру́гого — Ашбелу, і третього — Ахраха,
2 четвертого — Наху, і п'ятого — Рафу.
3 А в Бели були сини: Аддар, і Ґера, і Авігуд,
4 і Авішуя, і Нааман, і Ахоах,
5 і Ґера, і Шефуфан, і Хурам.
6 А оце сини́ Ехудові, — вони були го́лови дому батькі́в, ме́шканців Ґеви, та переселено їх до Манахату:
7 і Нааман, і Ахійя, і Ґера, — він їх пересели́в, і породив Уззу та Ахіхуда.
8 А Шахараїм породив дітей на моавському полі по то́му, як він відіслав своїх жінок Хушім та Баару.
9 І породив він від Ходеш, своєї жінки: Йовава, і Цівію, і Мешу, і Малкам,
10 і Єуц, і Сохію, і Мірму, — це сини його, го́лови ба́тьківських домів.
11 А від Хушім він породив Авітува та Елпаала.
12 А сини Елпаалові: Евер, і Міш'ам, і Шемер, — він збудував Оно й Лод та належні йому міста.
13 А Берія та Шема — вони го́лови дому батькі́в, ме́шканців Айялону; вони вигнали мешканців Ґату.
14 А Ахйо, Шашак і Єремот,
15 і Зевадія, і Арад, і Адер,
16 і Михаїл, і Їшна, і Йоха — сини Берії.
17 А Зевадія, і Мешуллам, і Хізкі, і Хевер,
18 і Їшмерай, і Їзлія, і Йовав, — сини Елпаалові.
19 А Яким, і Зіхрі, і Завді,
20 і Еліенай, і Ціллетай, і Еліїл,
21 і Адая, і Берая, і Шімрат, — сини Шімеієві.
22 А Їшпан, і Евер, і Еліїл,
23 і Авдон, і Зіхрі, і Ханан,
24 і Хананія, і Елам, і Антотійя,
25 і Їфдея, і Пенуїл, — сини Шашакові.
26 А Шамшерай, і Шехарія, і Аталія,
27 і Яарешія, і Елійя, і Зіхрі, — сини́ Єрохамові.
28 Оце го́лови дому батькі́в за їхніми наща́дками, голови, що вони сиділи в Єрусалимі.
29 А в Ґів'оні сиділи: ба́тько Ґів'ону, а ім'я́ його жінці — Мааха,
30 і перворо́джений син його Авдон, і Цур, і Кіш, і Баал, і Надав,
31 і Ґедор, і Ахйо, і Зехер.
32 А Міклот породив Шім'у. І вони теж сиділи в Єрусалимі, при брата́х своїх, зо своїми брата́ми.
33 А Нер породив Кіша. А Кіш породив Саула, а Сау́л породив Йоната́на, і Малкі-Шуя, і Авінадава, і Ешбаала.
34 А син Йонатанів — Мерів-Баал, а Мерів-Баал породив Міху.
35 А сини Міхи: Пітон, і Мелех, і Тареа, і Ахаз.
36 А Ахаз породив Єгоадду, а Єгоадда породив Алемета, і Азмавета, і Зімрі; а Зімрі породив Моцу.
37 А Моца породив Бін'ю, його син — Рафа, його син — Ел'аса, його син — Ацел.
38 А в Ацела було ше́стеро синів, а оце їхні імена́: Азрікам, Бохеру, і Ізмаїл, і Шеар'я, і Овадія, і Ханан, — усі вони сини Ацелові.
39 А сини Ешека, брата його: перворо́джений його Улам, другий — Єуш, третій — Еліфелет.
40 А Уламові сини були мужі хоробрі вояки́, що натягували лука й що мали багато синів та онуків, — сотню й п'ятдеся́т. Усі вони з Веніяминових синів.
9 А ввесь Ізраїль був перепи́саний, й ось вони були запи́сані в книзі Ізраїлевих царів. А Юда був пересе́лений до Вавилону за своє спроневі́рення.
2 А перші ме́шканці, що сиділи в своїй посілості, по своїх містах, були: Ізраїль, священики, Левити та слуги храму.
3 А в Єрусалимі сиділи з Юдиних синів, і з Веніяминових синів, і з синів Єфремових та Манасіїних:
4 Утай, син Аммігуда, сина Омрі, сина Імрі, сина Бані, з синів Переца, Юдиного сина.
5 А з шілонян: перворо́джений Асая та сини́ його.
6 А з синів Зерахових: Єуїл та брати їх, — шість сотень і дев'ятдеся́т.
7 А з синів Веніяминових: Саллу, син Мешуллама, сина Годавії, сина Сенуї,
8 і Ївнея, син Єрохамів; і Ела, син Уззі, сина Міхрі, і Мешуллам, син Шефатії, сина Реуїла, сина Ївнійї,
9 і брати їхні за їхніми наща́дками, — дев'ять сотень і п'ятдеся́т і шість. Усі ці мужі — го́лови батькі́в, дому батьків своїх.
10 А із священиків: Єдая, і Єгоярів, і Яхін.
11 А Азарія, син Хілкійї, сина Мешуллама, сина Садока, сина Мерайота, сина Ахітава, — управи́тель Божого дому ;
12 і Адая, син Єрохама, сина Нашхура, сина Малкійї; і Масай, син Адіїла, сина Яхзери, сина Мешуллама, сина Мешіллеміта, сина Іммера;
13 і брати їх, го́лови дому своїх батьків — тисяча й сім сотень і шістдеся́т, дуже добрі мужі на працю в ділі Божого дому.
14 А з Левитів: Шемая, син Хассува, сина Азрікама, сина Хашав'ї, з синів Мерарі;
15 і Бакбаккар, Хереш, і Балал, і Маттанія, син Міхи, сина Зіхрі, сина Асафа;
16 і Авадія, син Шемаї, сина Ґалала, сина Єдутуна; і Берехія, син Аси, сина Елкани, що сидів в осадах нетоф'ян.
17 А придве́рні: Шаллум, і Аккув, і Талмон, і Ахіман, і брати їхні; Шаллум був голова.
18 І аж дотепе́р вони в царські́й брамі на схід, вони придве́рні табо́рів Левієвих синів.
19 А Шаллум, син Коре, сина Ев'ясафа, сина Кораха, і брати його з дому його батька, корахівці, на праці служби, стерегли́ пороги скинії, а їхні батьки були над Господнім табо́ром, стерегли вхід.
20 І Пінхас, син Елеазарів, був над ними колись зве́рхником, і Господь був із ним.
21 Захарій, син Мешелемії, був придве́рний при вході скинії заповіту.
22 Усіх їх, ви́браних на придве́рних при поро́гах, було двісті й дванадцять. Вони переписані по своїх оса́дах. Їх поставив Давид та прозорли́вець Самуїл за їх вірність.
23 І вони та їхні сини були при брамах Господнього дому, дому скинії, за ва́ртами.
24 На чотири боки[6] були придве́рні: на схід, на за́хід, на пі́вніч, на пі́вдень.
25 А брати їхні були по се́лах, мусіли прихо́дити на сім день, від ча́су до ча́су[7], щоб бути з ними на службі,
26 бо в службі були чотири перші придве́рні, вони Левити; вони ж доглядали поме́шкань та скарбів Божого дому.
27 І вони всю ніч перебува́ли навколо Божого дому, бо на них був обов'я́зок ва́рти, і вони щоранку відмикали двері.
28 І з них були дехто коло службо́вого по́суду, бо за числом його прино́сили, і за числом його вино́сили.
29 І з них дехто були призначені до по́суду та до всяких святих речей: і над пшеничною мукою, і над вином, і над оливою, і над ладаном, і над па́хощами.
30 А з священичих синів були ті, що мішали запашне́ на кадило.
31 А Маттітія з Левитів, — він перворо́джений корахівця Шаллума, — був у службі над справою сковорід.
32 А з синів кегатівців, з їхніх браті́в, були над хлібом показни́м,[8] щоб приготовля́ти щосуботи.
33 А оце співаки́, го́лови ба́тьківських домів Левитів, по кімна́тах, були вільні від іншої праці, бо вдень та вночі були́ вони при своїй роботі.
34 Оце го́лови ба́тьківських домів Левитів за їхніми наща́дками, го́лови, що сиділи в Єрусалимі.
35 А в Ґів'оні сиділи: ба́тько Ґів'ону Єіїл, а ім'я́ його жінці Мааха,
36 і перворо́джений син його Авдон, і Цур, і Кіш, і Баал, і Нер, і Надав,
37 і Ґедор, і Ахйо, і Захарій, і Міклот.
38 А Міклот породив Шім'ама. І вони теж сиділи в Єрусалимі при брата́х своїх, зо своїми брата́ми.
39 А Нер породив Кіша, а Кіш породив Саула, а Саул породив і Йонатана, і Малкі-Шую, і Авінадава, і Ешбаала.
40 А син Йонатанів — Мерів-Баал, а Мерів-Баал породив Міху.
41 А сини Міхи: Пітон, і Мелех, і Тахрея.
42 А Ахаз породив Яру, а Яра, породив Алмета, і Азмавета, і Зімрі. А Зімрі породив Моцу.
43 А Моца породив Бін'ю, його син — Рефая, його син — Ел'аса, його син — Ацел.
44 А в Ацела було ше́стеро синів, а оце їхні імена: Азрікам, Бохеру, і Ізмаїл, і Шеар'я, і Овадія, і Ханан, — оце сини Ацелові.
10 А филисти́мляни воювали з Ізраїлем. І побігли Ізраїлеві мужі перед филисти́млянами, і па́дали тру́пами на горі Ґілбоа.
2 І гналися филисти́мляни за Саулом та за його сина́ми. І повбивали филисти́мляни Йоната́на, і Авінадава, і Малкі-Шуя, Сау́лових синів.
3 І став бій тяжки́й для Саула, і лу́чники ки́нулися на нього, — і він злякався тих лу́чників.
4 І сказав Саул до свого зброєно́ші: „Ви́тягни меча свого, і пробий мене ним, щоб не прийшли ці необрі́зані, і не знущалися на до мною!“ Та не хотів зброєно́ша, бо дуже боявся. Тоді взяв Сау́л меча́ — та й упав на нього.
5 І побачив зброєно́ша, що помер Сау́л, і впав і він на меча, та й помер...
6 І помер Саул і троє синів його, та ввесь його дім поме́рли ра́зом.
7 І побачили всі ізра́їльтяни, що мешкали в долині, що всі втікають, та що помер Саул та сини його, то поки́дали свої міста́ й повтікали, а филисти́мляни поприхо́дили, й осі́лися в них...
8 І сталося другого дня, і прийшли филисти́мляни, щоб пообдира́ти тру́пи, — та й знайшли Саула та синів його, що лежали на горі Ґілбоа.
9 І вони пообдира́ли його, і поне́сли го́лову його та збро́ю його, і послали в филистимські краї навко́ло, щоб сповістити в домах своїх божкі́в та наро́дові.
10 І вони поклали збро́ю його в домі свого бога, а го́лову його прибили в домі Даґона.
11 І почув увесь ґілеадський Явеш про все, що́ филисти́мляни зробили Саулові,
12 і встали всі хоробрі, і поне́сли Саулове тіло та тіла́ синів його, і прине́сли до Явешу, та й похова́ли їхні ко́сті під дубом в Явеші, і по́стили сім день.
13 І помер Саул за своє беззако́ння, що він ним спроневі́рився проти Господа через Господнє слово, якого не тримався, а також через те, що питався віщого духа, щоб ви́відати,
14 а не виві́дував від Господа. І Він убив його, а царство його передав Дави́дові, Єссе́євому синові.
11 І зібрався ввесь Ізра́їль до Давида в Хевро́н, говорячи: „Оце ми кість твоя та тіло твоє!
2 І давніш, коли Саул був царем, ти водив та приво́див Ізраїля на війну. І сказав Господь, Бог твій, тобі: Ти бу́деш пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, і ти будеш князе́м над наро́дом Моїм, Ізраїлем“.
3 І прийшли всі Ізраїлеві старші́ в Хевро́н, а Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізраїлем, за Господнім словом через Самуїла.
4 І пішов Давид та ввесь Ізра́їль до Єрусалиму, — він Євус, і там були євусе́яни, ме́шканці того кра́ю.
5 І сказали ме́шканці Євусу до Давида: „Ти не вві́йдеш сюди!“ Та здобу́в Дави́д тверди́ню Сіо́н, — він Місто Давида.
6 І сказав Давид: „Кожен, хто найперше поб'є євусе́янина, той стане за го́лову та за зве́рхника“. І ввійшов найперше Йоа́в, син Церуїн, і став за го́лову.
7 І осівся Дави́д у тверди́ні, тому́ назвав ім'я їй: Дави́дове Мі́сто.
8 І він збудува́в місто навко́ло, від Мілло́ й аж навко́ло, а Йоав віднови́в решту міста.
9 І Давид ставав усе більшим, а Госпо́дь Савао́т був із ним.
10 А оце го́лови Давидових ли́царів, що хоробро труди́лися з ним у його царстві, з усім Ізраїлем, щоб настанови́ти його царем, за Господнім словом, над Ізраїлем.
11 А оце число Давидових ли́царів: Яшов'ам, син Гахмоні, голова тридцяти, — він махнув своїм списо́м — і побив за один раз три сотні!
12 А за ним Елеазар, син Додо, ахох'янин, — він один із трьох ли́царів.
13 Він був із Давидом у Пас-Дамімі, а филисти́мляни зібралися там на бій. І була там діля́нка поля, повна ячме́ню, а наро́д утікав перед филисти́млянами.
14 Та вони стали посеред діля́нки, і врятували її та й побили филисти́млян. І Господь подав велику перемогу!
15 І зійшли троє з тих тридцяти на пе́реді на скелю до Давида, до печери Адуллам. А филистимський та́бір таборува́в у долині Рефаїм.
16 Давид же був тоді в тверди́ні, а филистимська зало́га була тоді в Віфлеємі.
17 І спра́гнув Давид та й сказав: „Хто напо́їть мене водою з віфлеємської крини́ці, що в брамі?“
18 І проде́рлися ці троє до филистимського табо́ру, і зачерпну́ли води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони ви́несли й прине́сли до Давида, та Давид не схотів її пити, — і вилив її для Господа,
19 та й сказав: „Борони мене, Боже мій, чинити таке! Чи я буду пити кров цих мужів, що ходили, наражаючи життя своє? Бо життям своїм вони прине́сли її!“ І не хотів він пити її. Оце зробили троє цих ли́царів.
20 А Авшай, Йоавів брат, — він голова тих трьох. І він махнув своїм списо́м — і побив три сотні! І він мав найславніше ім'я́ серед трьох.
21 З тих трьох серед двох він був найшановні́ший, і став їм за провідника́. А до тих трьох не дося́г.
22 Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, великий у діла́х, з Кавцеїлу, — він побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов і забив лева в сере́дині ями сніжного дня.
23 І він побив одно́го єги́птянина, мужа поставно́го, на п'ять ліктів, а в руці єги́птянина був спис, як тка́цький вал. І зійшов він до нього з києм, і вирвав списа́ з руки того єги́птянина, — та й його забив його списо́м.
24 Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його ім'я́ було серед тих трьох хоробрих.
25 З тих тридцяти він був найповажні́ший, а до тих трьох не дося́г. І Давид призна́чив його до своєї прибі́чної сторо́жі.
26 А хоробрі му́жі були ці: Асаїл, Йоавів брат, Елханан, син Додо, із Віфлеєму,
27 гарор'янин Шаммот, пелонянин Хелес,
28 Іра, син Іккешів, текоянин, антотянин Авіезер,
29 хушатянин Сіббехай, ахох'янин Ілай,
30 нетофатянин Магарай, Хелед, син Баанин, нетофатянин,
31 Ітай, син Ріваїв, з Гів'ї Веніяминової, пір'атонянин Беная,
32 Хурай з Нахале-Ґаашу, арв'янин Авіїл,
33 бахарум'янин Азмавет, шаалвонянин Ел'яхба,
34 сини ґізонянина Гашема, Йонатан, син Шаґе, гарар'янин,
35 Ахійям, син Сахарів, гарар'янин, Еліфал, син Урів,
36 мехар'янин Хефер, пелонянин Ахійя,
37 кармелянин Хіцро, Наарай, син Езлаїв,
38 Йоїл, брат Натанів, Мівхар, син Гаґрі,
39 аммонітянин Целек, беротянин Нахрай, зброєно́ша Йоава, Церуїного сина,
40 їтрянин Іра, їтрянин Ґарев,
41 хіттеянин Урійя, Завад, син Ахлая,
42 Адіна, син Шізин, Руви́мівець, голова Рувимівців і над тридцятьма́,
43 Ханан, син Маахин, і мітнянин Йосафат,
44 аштерянин Уззійя, Шама, і Еуїл, сини ароерянина Хотама,
45 Єдіаїл, син Шімрі, і Йоха, його брат, тіцянин,
46 махав'янин Еліїл, і Єрівай, і Йошав'я, сини Ел'наамові, і моавітянин Їтма,
47 Етіїл, і Овед, і Яасіїл із Цови.
12 А це ті, що поприхо́дили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед ли́царів, що допомагали в війні,
2 що були озбро́єні лу́ком, що кидали правицею та лівицею камі́ння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:
3 голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,
4 і ґів'онянин Їшмая, ли́цар серед тридцятьох та старши́й над тридцятьма́, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,
5 Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія,
6 Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни,
7 і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.
8 А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки́, мужі відважні, на війні, озбро́єні великим щито́м та списо́м. А їхні обличчя — то обличчя ле́в'ячі, а щодо швидкости — вони були, як са́рни на гора́х.
9 Голова — Езер, другий — Овадія, третій — Еліав,
10 четвертий — Мішманна, п'ятий — Їрмея,
11 шо́стий — Аттай, сьо́мий — Еліїл,
12 во́сьмий — Йоханан, дев'ятий — Елзавад,
13 десятий — Єремія, одина́дцятий — Махбанай.
14 Оці були з Ґадових синів, голови військо́вих відділів, мали́й — один на сотню, а великий — на тисячу.
15 Це ті, що перейшли Йорда́н першого місяця, коли він був перепо́внений понад усі береги свої, і порозганя́ли всіх ме́шканців долин на схід та на за́хід.
16 І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.
17 А Давид вийшов перед них, і, відповіда́ючи, сказав їм: „Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!“
18 І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: „Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссе́їв! Мир тобі, і мир то́му, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог!“ І прийняв їх Давид, і поставив на чолі́ війська.
19 І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филисти́млянами проти Саула на війну, — а він не поміг їм, бо филистимські князі́, порадившись, відіслали його, говорячи: „За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!“
20 Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, — го́лови Манасіїних тисячок.
21 І вони допомагали Давидові проти юрби́, бо вони всі — хоробрі вояки́, і поставали провідника́ми військо́вих ві́дділів.
22 Бо день-у-день прихо́дили вони до Давида помагати йому, аж став та́бір великий, як та́бір Божий.
23 А оце число головни́х озбро́єних військо́вих відділів, — вони прийшли до Давида в Хевро́н, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:
24 Юдиних синів, що носили великого щита́ та списа́, — шість тисяч і вісім сотень озбро́єного ві́йська.
25 З Симеонових синів хоробрих воякі́в військово́го відділу — сім тисяч і сто.
26 З Левієвих синів — чотири тисячі й шість сотень.
27 І Єгояда, проводи́р синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.
28 І юна́к Садо́к, хоробрий воя́к, та дім його батька, — зверхників двадцять і два.
29 А з Веніяминових синів, Саулових братів, — три тисячі, а більша частина їх аж дотепе́р трималися Саулового дому.
30 А з Єфремових синів — двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих воякі́в, мужів славних дому їхніх батьків.
31 А з половини Манасіїного племени — вісімнадцять тисяч, що були́ докладно зазна́чені за і́менем, щоб прийти настанови́ти Давида царем.
32 А з Іссаха́рових синів, що мали розумі́ння ча́су, щоб знати, що́ буде робити Ізра́їль, їх голів було двісті, а всі їхні брати́ робили за їхнім нака́зом.
33 Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойово́му поря́дку зо всякими військо́вими речами, — п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з ці́лим серцем.
34 А з Нефтали́му — тисяча зверхників, а при них зо щито́м та списо́м — тридцять і сім тисяч.
35 А з Данян тих, що ставляться в бойово́му поря́дку — двадцять і вісім тисяч і шість сотень.
36 А з Аси́ра тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойові́м поря́дку, — сорок тисяч.
37 А з того бо́ку Йорда́ну з Руви́мівців, і Ґа́дівців, і з полови́ни Манасі́ї, зо всякими військо́вими знаря́ддями для бою — сто й двадцять тисяч.
38 Усі ці люди — військо́ві, що ставилися в бойово́му поря́дку, ці́лим серцем поприхо́дили до Хевро́ну, щоб настанови́ти Давида царем над усім Ізра́їлем. Та й решта Ізраїля були односе́рді, щоб настанови́ти Давида царем.
39 І були́ вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати́ нагото́вили їм.
40 А також ті, що були близькі́ до них, аж до Іссаха́ра, і Завуло́на, і Нефтали́ма, спрова́джували хліб ослами, і верблю́дами, і му́лами, і худобою великою, їжу мучну́, спресо́вані фіґі, і родзи́нки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну́, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.
13 І ра́дився Давид із тисячниками та з сотниками, зо всіма́ значни́ми.
2 І сказав Давид до всієї Ізраїлевої грома́ди: „Якщо вам це добре, а від Господа, Бога нашого вподо́бане, пошлі́мо до наших братів, позосталих по всіх Ізраїлевих края́х, а з ними до священиків та Левитів, по містах та по їхніх пасовиськах, і нехай зберу́ться до нас.
3 І вернімо ковчега нашого Бога до нас, бо не зверта́лися ми до нього за Саулових днів“.
4 І сказала вся громада, щоб зробити так, бо слу́шна була та річ в оча́х усього народу.
5 І зібрав Давид усього Ізраїля від єгипетського Шіхору й аж туди, де йде́ться до Хамату, щоб спрова́дити Божого ковчега з Кір'ят-Єаріму.
6 І пішов Давид та ввесь Ізра́їль у Баалу, в Юдин Кір'ят-Єарім, щоб ви́нести звідти ковчега Бога, Господа, що сидить на херувимах, що ім'я́ Його приклика́ється.
7 І пове́зли Божого ковчега на ново́му возі з Авінадавового дому, а Узза та Ахйо прова́дили того воза.
8 А Давид та ввесь Ізраїль грали перед Божим лицем з усієї сили, — із пісня́ми, і на ци́трах, і на а́рфах, і на бу́бнах, і на цимба́лах, і на су́рмах.
9 І прийшли вони аж до Кідонового то́ку, і простяг Узза свою руку, щоб підхопи́ти ковчега, бо воли нахили́ли його.
10 І запалився на Уззу гнів Господній, і Він убив його за те, що простяг руку свою до ковчега. І помер він там перед Господнім лицем...
11 І зажури́вся Давид тим, що Господь убив Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза[9], і так воно зветься аж до цього дня.
12 І того дня Давид злякався Бога, говорячи: „Як я внесу́ до се́бе Божого ковчега?“
13 І не повіз Давид ковчега до се́бе, до Давидового Міста, а напра́вив його до дому гатянина Овед-Едома.
14 І пробува́в Божий ковчег із домом Овед-Едома в його домі три місяці. А Господь поблагослови́в дім Овед-Едома, та все, що було його́.
14 А Хіра́м, цар тирський, послав до Давида послів, і ке́дрового дерева, каменярі́в та теслярі́в, щоб збудувати йому дім.
2 І пізнав Дави́д, що Госпо́дь міцно поставив його́ царем над Ізраїлем, бо царство його було підне́сене ви́соко ради народу його, Ізраїля.
3 І взяв Давид іще жіно́к в Єрусалимі, — і Давид породив іще сині́в та дочо́к.
4 А оце імена́ наро́джених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон,
5 і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,
6 і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія,
7 і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет.
8 І почули филисти́мляни, що Давид був пома́заний на царя над усім Ізраїлем, — і підняли́ся всі филисти́мляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них.
9 А филисти́мляни прийшли й стали табо́рами в долині Рефаїм.
10 І питався Давид у Бога, говорячи: „Чи вихо́дити на филисти́млян, і чи даси Ти їх в руку мою?“ І відказав йому Господь: „Вийди, — і Я дам їх у руку твою“.
11 І зійшли́ вони до Баал-Пераціму, — і Давид побив їх там. І сказав Давид: „Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прори́в води!“ Тому назвали ім'я́ того місця: Баал-Перацім![10]
12 А вони позоста́вили там богів своїх, і Давид наказав, — і вони були спа́лені в огні.
13 А филисти́мляни ще ота́борилися в долині.
14 А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: „Не пі́деш за ними, а поверни́ від них, і прибу́деш до них з-навпроти бальза́мового ліска́.
15 І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верхові́ттях бальза́мових дерев, тоді ви́йдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филисти́мський та́бір“.
16 І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филисти́мський та́бір від Ґів'ону аж до Ґезеру.
17 І не́слося Дави́дове ім'я́ по всіх края́х, а Госпо́дь дав, що всі наро́ди боялись його́.
15 І пороби́в він собі доми́ в Давидовому Місті, і пригото́вив місце на Божого ковче́га, і розтягнув для нього ски́нію.
2 Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому́ аж навіки.
3 І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб ви́нести Господнього ковче́га на його місце, яке пригото́вив йому́ він.
4 І зібрав Давид Ааро́нових синів та Левитів.
5 Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його — сотня й двадцять.
6 Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його — двісті й двадцять.
7 Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його — сотня й тридцять.
8 Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його — двісті.
9 Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його — вісімдесят.
10 Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його — сотня й дванадцять.
11 І покликав Давид священиків Садо́ка та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава
12 та й сказав до них: „Ви го́лови родів Левитів. Освяті́ться ви та ваші брати, і перенесе́те ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке пригото́вив я йому́.
13 Бо через те, що споча́тку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало“.
14 І освятилися священики та Левити, щоб перене́сти ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.
15 І поне́сли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на пле́чах своїх, на держака́х, на собі.
16 І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співакі́в на прила́ддях пісні, на ци́трах, а́рфах, та тих, що грають на цимба́лах, щоб підне́сти голос на радість.
17 І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його — Асафа, сина Берехії, а з сині́в Мерарі, їхніх братів — Етана, сина Кушаї.
18 А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, — придве́рних.
19 А співаків: Гемана, Асафа та Етана — грати на мідяни́х цимба́лах.
20 А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю — на ци́трах, на аламот.
21 А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію — на а́рфах, на окта́ві, щоб починати гру.
22 А Кенанію, зверхника Левитів, — над но́шенням; він навчав носити, бо вмів того.
23 А Берехія та Елкана — придве́рні при ковчезі.
24 А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, — сурми́ли в су́рми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя — придве́рні для ковчега.
25 І пішов Давид і Ізраїлеві старші́ та тисячники, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю.
26 І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що не́сли ковчега Господнього заповіту, то вони прине́сли в жертву сім биків та сім баранів.
27 А Давид був зодя́гнений в одежу з вісо́ну, як і всі Левити, що не́сли ковчега, і співаки́, і Кенанія, зверхник но́шення і співакі́в, а на Давиді був ще й льняни́й ефо́д.
28 І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з су́рмами, і з цимба́лами, гра́ючи на ци́трах та на а́рфах.
29 І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка́, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і знева́жила його в своєму серці.
16 І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!
27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!
30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!
31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!
33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.
34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!
36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“ А наро́д увесь сказав: „Амінь“ і „Хвала́ Господе́ві!“
37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,
38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;
39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,
40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.
41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“
42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
17 І сталося, як Давид сидів був у домі своїм, то сказав Давид до пророка Натана: „Ось я сиджу́ в ке́дровому домі, а ковчег Господнього заповіту — під занаві́сами!“
2 I сказав Ната́н до Давида: „Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог із тобою!“
3 І сталося тієї ночі, і було́ Боже слово до Натана, говорячи:
4 „Іди, і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені цього храма на перебува́ння.
5 Бо Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і ходив від шатра́ до шатра́, і від намету до намету.
6 Скрізь, де тільки ходив Я між усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово котро́му з Ізраїлевих су́ддів, яким наказав Я па́сти народа Мого: Чому́ ви не збудували Мені ке́дрового храма?
7 А тепер так скажеш рабові Моєму Давидові: Так сказав Господь Савао́т: Я взяв тебе з пасови́ська від ота́ри, щоб став ти володарем над Моїм народом, Ізраїлем.
8 І був Я з тобою скрізь, де́ ти ходив, і ви́нищив Я всіх ворогів Твоїх перед тобою, і зробив Я тобі ім'я́, як ім'я́ тих великих, що на землі.
9 І дав Я місце Моє́му наро́дові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебува́тиме на тому́ самому місці. І він уже не тремті́тиме, а кри́вдники не будуть нищити його, як перше.
10 А від днів, коли Я настанови́в су́ддів над Своїм наро́дом, Ізраїлем, то пони́зив усіх ворогів твоїх. І звіщаю тобі, що Господь збудує тобі дім.
11 І станеться, коли ви́повняться твої дні, щоб піти до батькі́в своїх, то Я поста́влю по тобі твоє насіння, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство.
12 Він збудує Мені храм, а Я поста́влю його тропа міцно аж навіки.
13 Я бу́ду йому за батька, а він буде Мені за сина, а милости Своєї Я не відійму́ від нього, як відняв Я від того, що був перед тобою.
14 І поставлю його в храмі Своїм та в царстві Своїм аж навіки, і трон його буде міцно стояти навіки“.
15 За всіма́ цими словами, за всім цим виді́нням, — так говорив Ната́н до Давида.
16 І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й промовив: „Хто́ я, Господи, Боже, і що́ таке дім мій, що Ти довів мене аж сюди?
17 Та й це було мале в оча́х Твоїх, Боже, і Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, і Ти показав мені покоління лю́дське, і підніс мене, Господи Боже!
18 Що́ Давид додасть ще до Твого на вшанува́ння Твого раба? А Ти Свого раба знаєш!
19 Господи, ради Свого раба та за серцем Своїм зробив Ти все це велике, щоб завідо́мити про всі ті великі речі.
20 Господи, нема Такого, як Ти, і нема Бога, окрім Тебе, за всім тим, що́ ми чули своїми уши́ма.
21 І який є ще один люд на землі, як Твій наро́д, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́да, і щоб установити Собі ймення великих та страшни́х рече́й, щоб ви́гнати наро́ди перед наро́дом Своїм, якого Ти ви́купив із Єгипту?
22 І зробив Ти наро́д Свій, Ізраїля, Собі за наро́да аж навіки, і Ти, Господи, став йому́ за Бога!
23 А тепер, Господи, нехай стане певним аж навіки те слово, яке говорив Ти про Свого раба, і зроби, як говорив!
24 А Твоє Ім'я́ нехай буде міцне́, і нехай буде велике аж навіки, щоб казали: Господь Савао́т, Бог Ізраїлів — Бог для Ізраїля, а дім Твого раба Давида поста́влений міцно перед лицем Твоїм.
25 Бо Ти, Боже мій, об'явив Своєму рабові, що Ти збудуєш йому дім, тому раб Твій знайшов потребу молитися перед лицем Твоїм.
26 А тепер, Господи, Ти Той Бог, і сказав про Свого раба оце добре.
27 А тепер був Ти ласка́вий поблагословити дім Свого раба, щоб бути навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи, поблагословив, — і він поблагосло́влений навіки!“
18 І сталося по то́му, і побив Давид филисти́млян та поконав їх; і взяв він Ґат та належні йому міста з руки филисти́млян.
2 І побив він Моава, — і стали моавітяни Давидовими рабами, що прино́сили да́ри.
3 І побив Давид Гадад'езера, царя цовського, в Хаматі, коли той ішов, щоб поставити вла́ду свою на річці Ефра́ті.
4 І здобу́в Давид від нього тисячі колесни́ць і сім тисяч верхівці́в та двадцять тисяч пі́шого лю́ду. І попідрі́зував Давид жили коням усіх колесни́ць, і позоста́вив із них тільки сотню для колесни́ць.
5 І прийшов Арам із Дамаску на поміч Гадад'езерові, цареві цовському, та Давид вибив серед сирі́ян двадцять і дві тисячі чоловіка.
6 І поставив Давид у Сирії Дама́ській зало́гу, і сирі́яни стали для Давида рабами, що прино́сили да́ри. А Господь допомагав Давидові скрізь, де́ він ходив.
7 І позабирав Давид золоті щити́, що були на Гадад'езерових раба́х, і позно́сив їх до Єрусалиму.
8 А з Тівхату та з Куну, Гадад'езерових міст, позабирав Давид дуже багато міді, — з неї поробив Соломо́н мідяне море й стовпи́, та мідяні ре́чі.
9 І прочув Тоу, цар хамотський, що Давид побив усе ві́йсько Гадад'езера, царя цовського.
10 І послав він сина свого Гадорама до царя Давида, щоб привітати його, та щоб поблагословити його за те, що воював із Гадад'езером та й побив його, — бо Гадад'езер прова́див війну з Тоу, — а з ним послав всякі речі золоті, і срібні, і мідяні.
11 І Давид присвятив їх Господе́ві ра́зом із тим сріблом та золотом, що повино́сив від усіх наро́дів з Едому, і з Моаву, і від Аммонових синів та від Амали́ка.
12 А Авшай, син Церуїн, побив Едома в Соляній долині, вісімнадцять тисяч.
13 І поставив він в Едомі зало́гу, і став увесь Едом Давидовими раба́ми. А Госпо́дь допомагав Давидові скрізь, де́ він ходив.
14 І царював Давид над усім Ізраїлем, і чинив суд та справедливість усьо́му своє́му наро́дові.
15 А Йоав, син Церуїн, був над ві́йськом, а Йосафат, син Ахілудів, — ка́нцлер.
16 А Садо́к, син Ахітувів, та Авіме́лех, син Ев'ятарів, були священики, а Шавша — писар.
17 А Беная, син Єгоядин, був над керетянином та над пелетянином, а Давидові сини — перші при царе́вій руці.
19 І сталося по то́му, і помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун.
2 І сказав Давид: „Зроблю́ я ми́лість Ханунові, Нахашевому синові, як ба́тько його зробив був ми́лість мені“. І Давид послав послів, щоб потішити його за його ба́тька. І прибули́ Давидові раби до аммонітського кра́ю, до Хануна, щоб потішити його́.
3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: „Чи Давид ша́нує батька твого в оча́х твоїх тим, що послав тобі потіши́телів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб ви́відати, і щоб зни́щити, і щоб ви́шпигувати край?“
4 І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню оде́жу в половині аж до сиді́ння, та й відпустив їх...
5 І пішли й доне́сли Давидові про тих мужів, а він послав навпро́ти них, бо ті мужі були дуже осоро́млені. І цар їм сказав: „Сидіть в Єрихо́ні, аж поки відросте́ вам борода, потім пове́рнетесь“.
6 І побачили аммоні́тяни, що вони знена́виджені в Давида. І послав Ханун та аммоні́тяни тисячу тала́нтів срібла, щоб ви́найняти собі колесни́ці та верхівці́в з Араму двох річок[11] і з Араму Маахи та з Цови.
7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесни́ць, і царя Мааих та наро́д його, — і прийшли й таборува́ли перед Медевою. Також аммоні́тяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бо́ю.
8 А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все ві́йсько ли́царів.
9 І повихо́дили аммоні́тяни, і вставилися до бо́ю при вході до міста. А царі, що прийшли, — вони самі були на полі.
10 І побачив Йоа́в, що бойови́й фронт став на нього спе́реду та поза́ду, то вибрав зо всього ви́браного в Ізраїлі, та й установи́в їх навпроти сирі́ян.
11 А решту наро́ду дав під ру́ку свого брата Ав'шая, й їх установи́ли навпроти аммоні́тян,
12 і сказав: „Якщо сирі́яни бу́дуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммоні́тяни будуть сильніші від тебе, то допоможу́ тобі.
13 Будь мужній, і стіймо міцно за наро́д наш та за міста́ нашого Бога, а Господь нехай зробить, що́ добре в оча́х Його́!“
14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сирі́ян до бо́ю, то ті повтікали перед ним.
15 А аммоні́тяни побачили, що повтікали сирі́яни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоа́в прибув до Єрусалиму.
16 А коли побачили сирі́яни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели́ сиріян, що з другого боку Річки,[12] а Шофах, зверхник Гадад'езерового ві́йська, був перед ними.
17 І було доне́сено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йорда́н та прийшов до них, і вста́вився проти них. І встанови́вся Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.
18 І побігли сирі́яни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сирі́ян сім тисяч колесни́ць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника ві́йська...
19 А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замири́лися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммоні́тянам.
20 І сталося по році, того ча́су, як царі вихо́дили на війну, то Йоав повів військо́ву силу, та й нищив аммонітський край. І прийшов він і обліг Раббу, а Давид сидів в Єрусалимі. І побив Йоав Раббу, і зруйнував її.
2 І зняв Давид корону їхнього царя з голови його, і знайшов, що вага́ її́ талант золота, а на ній камі́ння дорогоцінне, — і була покладена вона на голову Давидову! І він виніс дуже багато здо́бичі з того міста.
3 А наро́д, що був у ньому, повиво́див, і перетина́в їх пи́лками, і забивав залі́зними доло́тами та сокирами... І так робив Давид усім аммонітським міста́м. І вернувся Давид та ввесь наро́д до Єрусалиму.
4 І сталося по то́му, і була війна в Ґезері з филисти́млянами. Тоді хуша́нин Сіббехай убив Сіппая, з Рефаєвих наща́дків, і вони були поко́нані.
5 І була ще війна з филисти́млянами, і Елханан, син Яірів, побив Лахмі, брата ґатя́нина Ґоліята, — а держа́к списа́ його був, як ткацький вал!
6 І була́ ще війна в Ґаті. А там був чоловік великого зро́сту, що мав по шість пальців, — усього двадцять і чотири. І він також був із наща́дків Рефая.
7 І зневажа́в він Ізраїля, — та забив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата.
8 Ці також похо́дили від Рефая в Ґаті, — і попа́дали вони від руки Давида та від руки його слуг.
21 І повстав сатана́ на Ізраїля, і намо́вив Давида перелічи́ти Ізраїля.
2 І сказав Давид до Йоава та до начальників народу: „Ідіть, перелічіть Ізраїля від Беер-Шеви й аж до Дану, і донесіть мені, — і я знатиму число їх!“
3 І сказав Йоа́в: „Нехай Господь додасть до наро́ду Свого в сто раз стільки, скільки є! Чи не всі вони, пане мій ца́рю, раби мого пана? На́що буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?“
4 Та цареве слово перемогло Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьо́му Ізраїлі, і вернувся до Єрусалиму.
5 І дав Йоав Давидові число пере́ліку наро́ду. І було́ всього Ізраїля тисяча тисяч і сто тисяч чоловіка, що витяга́ють меча, а Юди — чотири сотні й сімдеся́т тисяч чоловіка, що витягають меча.
6 А Левія та Веніямина він не перерахува́в серед них, бо царське́ слово було огидою для Йоа́ва...
7 І було зло в Божих оча́х на ту річ, — і Він ударив Ізраїля!
8 І сказав Давид до Бога: „Я дуже згрішив, що зробив оцю річ! А тепер прости ж гріх Свого раба, бо я зробив дуже нерозумно!“...
9 І сказав Господь до Ґада, Давидового прозорли́вця, говорячи:
10 „Іди, і бу́деш говорити Давидові, кажучи: Так говорить Госпо́дь: Три карі кладу́ Я на те́бе, — вибери собі одну з них, і Я зроблю́ тобі“.
11 І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому́: „Так сказав Госпо́дь: Ви́бери собі:
12 чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втіка́ння перед ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх доганя́тиме тебе́, чи три дні Господнього меча та морови́ці в Краю́, і Ангол Господній бу́де нищити по всій Ізраїлевій границі. А тепер розваж, яке слово верну́ Я Тому́, Хто послав мене“...
13 І сказав Давид до Ґада: „Тяжко мені дуже! Нехай же впаду́ я в руку Господа, бо дуже велике Його милосе́рдя, а в руку лю́дську нехай я не впаду́!“
14 І дав Господь морови́цю в Ізраїлі, — і впало з Ізраїля сімдеся́т тисяч чоловіка!
15 І послав Бог Ангола до Єрусалиму, щоб зни́щити його. А коли він нищив, Господь побачив і пожалував про це ли́хо. І сказав Він до Ангола, що вигублював: „Забагато тепер! Попусти свою ру́ку!“ А Ангол Господній стояв при то́ці євусе́янина Орнана.
16 I підняв Давид очі свої та й побачив Господнього Ангола, що стояв між землею та між небом, а в руці його був ви́тягнений меч, скеро́ваний на Єрусалим. І впав Давид та ті старші́, покриті вере́тами, на обличчя свої.
17 І сказав Давид до Бога: „Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло — я вчинив зло, а ці ві́вці — що́ зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на наро́ді Твоє́му, щоб погубити його“.
18 А Ангол Господній говорив до Ґада, — сказати Давидові, щоб Давид пішов поставити же́ртівника для Господа на току євусе́янина Орнана.
19 І пішов Давид за словом Ґада, що говорив в Господньому Імені.
20 І обернувся Орнан, і побачив Ангола, а чотири сини його, що були з ним, похова́лися. А Орнан молотив пшеницю.
21 І прийшов Давид до Орнана. І виглянув Орнан, і побачив Давида, — і вийшов із то́ку, і поклонився Дави́дові обличчям до землі.
22 І сказав Давид до Орнана: „Дай же мені місце цього то́ку, й я збудую на ньому же́ртівника для Господа. Дай мені його за срібло повної ваги, — і буде стри́мана морови́ця від наро́ду“.
23 І сказав Орнан до Давида: „Візьми собі, і нехай зробить мій пан цар, що добре в оча́х його. Дивися, — я даю цю худобу на цілопа́лення, а молота́рки — на дро́ва, а пшеницю на хлібну жертву. Усе я даю!“
24 І сказав цар Давид до Орнана: „Ні, бо купу́ючи, куплю́ за срібло повної ваги, бо не піднесу́ твого в жертві для Господа, і не спалю́ цілопа́лення да́рмо!“
25 І дав Давид Орнанові за місце золота вагою шість сотень ше́клів.
26 І збудував там Давид же́ртівника для Господа, і приніс цілопа́лення та мирні жертви. І кликнув він до Господа, і Він відповів йому́ огнем із небе́с на же́ртівник цілопа́лення.
27 І сказав Господь до Ангола, і він уклав меча свого до пі́хов його́.
28 Того ча́су, як Давид побачив, що Господь відповів йому на току́ євусе́янина Орнана, то прино́сив там жертву.
29 А Господня скинія, яку зробив був Мойсей у пустині, та же́ртівник цілопа́лення були того ча́су на па́гірку в Ґів'оні.
30 Та не міг Давид піти перед нього, щоб запитатися в Бога, бо настра́шився меча Господнього Ангола.
22 І Давид сказав: „Це той дім Господа Бога, і це же́ртівник на цілопа́лення для Ізраїля!“
2 І сказав Давид, щоб зібрати прихо́дьків, що були в Ізраїлевому Кра́ї, і поставив каменярі́в теса́ти бри́ли каміння, щоб збудувати Божого дома.
3 І загото́вив Давид силу заліза на цвяхи для брамних дверей та на клямри, і таку силу міді, що їй не було ваги,
4 і ке́дрового дерева без числа, бо сидо́няни та тиря́ни спрова́дили Давидові силу ке́дрового дерева.
5 І сказав Давид: „Мій син Соломон ще юна́к та тенді́тний, — приготую ж йому все на цей храм на збудува́ння для Господа, щоб підне́сти його ви́соко на славу та на ве́лич для всіх краї́в. Приготую ж я все для нього!“ І Давид заготовив бе́зліч усього перед своєю смертю.
6 І він покликав сина свого Соломо́на, і наказав йому збудувати храм для Господа, Бога Ізраїля.
7 І сказав Давид до Соломона: „Сину мій, я мав на своєму серці ви́будувати храм для Ймення Господа, Бога мого.
8 Та було про мене Господнє слово, кажучи: Бе́зліч крови пролив ти та війни великі прова́див. Не збудуєш ти храма для Мого Ймення, бо багато крови пролив ти на зе́млю перед лице́м Моїм!
9 Ось наро́диться тобі син, — він буде муж мирний, і Я дам йому мир від усіх ворогів його навко́ло, бо Соломон[13] буде ім'я́ йому, і Я дам на Ізраїля за його днів мир та ти́шу.
10 Він збудує храм для Мого Ймення, і він буде Мені за сина, а Я йому за Батька, і Я міцно поставлю трона царства його над Ізраїлем аж навіки!
11 Тепер, сину мій, нехай Госпо́дь буде з тобою, і буде щасти́ти тобі, і збудуєш ти дім для Го́спода, Бога свого, як говорив Він про тебе.
12 Тільки нехай дасть тобі Господь розум та розважність, і нехай поставить тебе над Ізраїлем, і ти будеш стерегти́ Зако́н Господа, Бога свого.
13 Тоді буде щасти́ти тобі, якщо бу́деш доде́ржувати, щоб чинити устави та права, які наказав був Господь Мойсеєві про Ізраїля. Будь сильний та міцни́й, не бійся й не страха́йся!
14 І ось я в скудо́ті своїй загото́вив для Господнього дому сто тисяч талантів золота та тисячу тисяч талантів срібла, а для міді та для заліза — нема ваги, бо бе́зліч того; і де́рева, і каміння заготовив я, а ти до них додаси́.
15 А в тебе бе́зліч робітникі́в для праці, — теслярі́в і каменярі́в та деревору́бів, та всяких здібних на всяку роботу.
16 Зо́лоту, сріблу, і міді та залізу — нема числа. Стань і зроби, і нехай Господь буде з тобою!“
17 I наказав Давид усім Ізраїлевим князя́м, щоб допомага́ли синові його Соломо́нові:
18 „Чи Господь, Бог ваш, не з вами? І Він дав вам мир навко́ло, бо дав у мою руку мешканців цієї землі, — і була́ здобута ця земля перед лицем Господа та перед наро́дом Його.
19 Тепер прихиліть серце ваше та душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого. І встаньте, і збудуйте святиню Господа Бога, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту та святі Божі речі до храму, збудо́ваного для Господнього Ймення“.
23 А коли Давид постарів і наси́тився днями, то він поставив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.
2 І зібрав він усіх Ізраїлевих князі́в, і священиків та Левитів.
3 І були перелі́чені Левити від віку тридцяти років і вище, і було число їх, за їхніми го́ловами, за мужчинами — тридцять і вісім тисяч.
4 Із них для керува́ння над роботою Господнього дому — двадцять і чотири тисячі, а урядників та суддів — шість тисяч,
5 і чотири тисячі придве́рних, і чотири тисячі тих, що славлять Господа на музичних знаря́ддях, „які я зробив на сла́влення“.
6 І поділив їх Давид на черги за синами Левія, — для Ґершона, Кегата та Мерарі.
7 З Ґершонівців — Ладан і Шім'ї.
8 Ладанові сини: голова Єгіїл, і Зетам, і Йоїл, троє.
9 Сини Шім'ї: Шеломіт, і Хазаїл, і Гаран, троє, вони го́лови ба́тьківських домів Ладана.
10 А сини Шім'ї: Яхат, Зіза, і Єуш, і Берія, — оце сини Шім'ї, четверо.
11 І був Яхат головою, а Зіза другий, а Єуш та Берія не мали багато синів, і стали за один ба́тьківський дім при переліченні.
12 Кегатові сини: Амрам, Іцгар, Хеврон та Уззіїл, четверо.
13 Амрамові сини: Аарон та Мойсей. І був відді́лений Аарон, щоб посвятити його до Святого Святих, його та синів його аж навіки, щоб кадити перед лицем Господа, щоб служити Йому та щоб благословляти Ім'ям Його аж навіки.
14 А Мойсей — Божий чоловік, сини його полі́чені до Левієвого племени.
15 Сини Мойсеєві: Ґершом та Еліезер.
16 Сини Ґершомові: Шевуїл, голова.
17 А сини Еліезерові були́: Рехавія, голова; і не було́ в Еліезера інших синів, а сини Рехавії сильно помно́жились.
18 Сини Їцгарові: Шеломіт, голова.
19 Сини Хевронові: Єрійя — голова, Амарія — другий, Яхазіїл — третій, і Єкам'ам — четвертий.
20 Сини Уззіїлові: Міхал — голова, а Їшшійя — другий.
21 Сини Мерарієві: Махлі й Муші. Сини Махлі: Елеазар і Кіш.
22 І помер Елеазар, і не було в нього сині́в, бо тільки до́чки, і їх побрали собі Кішові сини, їхні брати́.
23 Сини́ Мушієві: Махлі, і Едер, і Єремот, — троє.
24 Оце сини́ Левієві за домом батьків їх, голови дому батьків за перегля́ненням їхнім, числом іме́н за особами їх, що чинили роботу для будо́ви Господнього дому, від віку двадцяти років і вище.
25 Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїля, дав мир Своєму наро́дові, і він осівся в Єрусалимі аж навіки.
26 І також Левитам не треба носити скинії та всіх рече́й її для служби їй“,
27 бо за останніми наказами Давида вони становлять число Левієвих сині́в від віку двадцяти літ і вище.
28 Бо їхнє стано́вище — при руці Ааронових синів для служби Господнього дому над подві́р'ями, і над кімна́тами, і над чистістю усіх святощів та роботи служби Господнього дому,
29 і при хлібі виставні́м, і при пшеничній муці на хлі́бну жертву та на прісні́ коржі, і при ско́вородах, і при пра́женні, і при всякій мірі ваги та мірі довжини́.
30 І щоб ставати щора́нку на подяку та на хвалу Господа, і так і на вечір.
31 І при всякому спа́ленні цілопа́лень для Господа на суботи, на молодики́, і на свята в числі за правом на них, за́вжди перед лицем Господнім.
32 І чини́ли вони охорону скинії заповіту, і сторо́жу святині, і охорону Ааронових синів, своїх братів, при службі Господнього дому.
24 А в Ааро́нових синів такі їхні че́рги: Ааро́нові сини: Надав і Авігу, Елеазар і Ітамар.
2 Та повмирали Надав та Авігу за життя їхнього батька, і не мали вони сині́в, тому священноді́яли Елеазар та Ітамар.
3 І поділив їх Давид і Садо́к, з Елеазарових синів, та Ахіме́лех, з Ітамарових синів, за їхнім уря́дом в їхній службі.
4 І були зна́йдені Елеаза́рові сини численні́шими, щодо голів чоловіків, від синів Ітамарових. І вони поділили їх: для Елеаза́рових синів голів дому батьків було шістнадцять, а для Ітамарових синів для дому батьків їх — вісім.
5 І поділили їх жеребка́ми, тих з тими, бо головними в святині та головними перед Богом були з синів Елеазарових та серед синів Ітамарових.
6 І записав їх Шемая, син Натанаїлів, писар із Левитів, перед царем, і головни́ми, і священиком Садо́ком, і Ахіме́лехом, сином Евіятаровим, і го́ловами дому батьків священиків та Левитів. Один ба́тьківський дім був узятий для Елеазара, а один був узятий для Ітамара.
7 І вийшов перший жеребо́к для Єгояріва, другий — для Єдаї,
8 третій — для Харіма, четвертий — для Сеоріма,
9 п'ятий — для Малкійї, шо́стий — для Мійяміна,
10 сьо́мий для Гаккоца, во́сьмий — для Авійї,
11 дев'ятий — для Єшуї, десятий — для Шеханії,
12 одина́дцятий — для Ел'яшіва, дванадцятий — для Якіма,
13 тринадцятий — для Хуппи, чотирна́дцятий — для Єшев'ава,
14 п'ятнадцятий — для Білґи, шістнадцятий — для Іммера,
15 сімнадцятий — для Хезіра, вісімнадцятий — для Гаппіццеца,
16 дев'ятнадцятий — для Петах'ї, двадцятий — для Єхезкела,
17 двадцять і перший — для Яхіна, двадцять і другий — для Ґамула,
18 двадцять і третій — для Делаї, двадцять і четвертий — для Маазії.
19 Оце поря́док їхньої служби, щоб прихо́дити до Господнього дому за їхньою постановою через Ааро́на, їхнього батька, як йому наказав був Господь, Бог Ізраїлів.
20 А від позосталих Левієвих синів: від Амрамових синів — Шуваїл, від синів Шуваїлових — Єхедія.
21 Від Рехавії, від синів Рехавії: голова Їшшійя.
22 Від Їцгарівців: Шеломот, від Шеломотових синів: Яхат.
23 А сини Хевронові: Єрійя, другий — Амарія, третій — Яхазіїл, четвертий — Єкам'ам.
24 Сини Уззіїлові: Міха, сини Міхині: Шамір.
25 Брат Міхи — Їшшійя, сини Їшшійїні — Захарій.
26 Сини Мерарієві: Махлі та Муші, сини Яазійї — Бено.
27 Сини Мерарієві, від Яазійї: Бено, і Шогам, і Заккур, і Іврі.
28 У Махлі: Елеазар, у нього не було синів.
29 Від Кіша, сини Кішові: Єрахмеїл.
30 А сини Мушієві: Махлі, і Едер, і Єрімот. Оце сини Левитів, за домом їхніх батькі́в.
31 І кидали жеребки́ і вони відповідно до братів своїх, Ааро́нових синів, перед царем Давидом, і Садо́ком, і Ахімелехом, і го́ловами дому батьків священиків та Левитів, го́лови родин нарівні зо своїм меншим братом.
25 І відділи́в Давид та зверхники війська на службу синів Асафа, і Гемана, і Єдутуна, що прові́щували на ци́трах, і на а́рфах, і на цимба́лах. А число їх, людей праці до служби, було таке:
2 від Асафових синів: Заккур, і Йосип, і Нетанія, і Асар'їла, Асафові сини, при Асафі, що пророкував при царі.
3 Від Єдутуна, Єдутунові сини: Ґедалія, і Цері, і Ісая, Хашавія, і Маттітія, — ше́стеро при своєму батькові Єдутуні, що пророкував на цитрі на дяку та на хвалу Господе́ві.
4 Від Гемана, Геманові сини: Буккійя, Маттанія, Уззіїл, Шевуїл, і Єрімот, Хананія, Ханані, Еліата, Ґіддалті, і Ромамті, Езер, Йошбекаша, Маллоті, Готір, Махазіот.
5 Усі ці — сини́ Гемана, царсько́го прозорли́вця в Божих слова́х, щоб підви́щувати силу. І дав Бог Геманові чотирна́дцять синів та три дочки́.
6 Усі вони були при своє́му батькові, на співі Господнього дому, на цимба́лах, на а́рфах та ци́трах для служби в Божому домі; при царі — Асаф, Єдутун та Геман.
7 І було їхнє число з їхніми брата́ми, ви́вченими співу для Господа, усіх розуміючих, — двісті й вісімдеся́т і вісім.
8 І кинули вони жеребки́, черга́ відповідно черзі, як мали́й, так і великий, учитель з у́чнем.
9 І вийшов перший жеребо́к від Асафа для Йо́сипа, другий — Ґедалія, він і брати́ його та сини́ його, дванадцять.
10 Третій Заккур, сини його та брати його, дванадцять.
11 Четвертий — для Їцрі, сини його та брати його, дванадцять.
12 П'ятий — Нетанія, сини його та брати його, дванадцять.
13 Шо́стий — Буккійя, сини його та брати його, дванадцять.
14 Сьо́мий — Єсар'їла, сини його та брати його, дванадцять.
15 Во́сьмий — Іса́я, сини його та брати його, дванадцять.
16 Дев'ятий — Маттанія, сини його та брати його, дванадцять.
17 Десятий — Шім'ї, сини його та брати його, дванадцять.
18 Одинадцятий — Азаріїл, сини його та брати його, дванадцять.
19 Дванадцятий — для Хашав'ї, сини його та брати його, дванадцять.
20 Тринадцятий — для Шуваїла, сини його та брати його, дванадцять.
21 Чотирна́дцятий — для Маттітії, сини його та брати його, дванадцять.
22 П'ятнадцятий — для Єремота, сини його та брати його, дванадцять.
23 Шістнадцятий — для Хананії, сини його брати його, дванадцять.
24 Сімнадцятий — для Йошбекаші, сини його та брати його, дванадцять.
25 Вісімнадцятий — для Ханані, сини його та брати його, дванадцять.
26 Дев'ятнадцятий — для Маллоті, сини його та брати його, дванадцять.
27 Двадцятий — для Елійяти, сини його та брати його, дванадцять.
28 Двадцять і перший — для Готіра, сини його та брати його, дванадцять.
29 Двадцять і другий — для Ґіддалті, сини його та брати його, дванадцять.
30 Двадцять і третій — для Махазіота, сини його та брати його, дванадцять.
31 Двадцять і четвертий — для Ромамті-Езера, сини його та брати його, дванадцять.
26 Че́рги придве́рних, від Кора́хівців: Мешелемія, син Коре, з Асафових синів.
2 А в Мешелемії сини: перворо́джений — Захарій, другий — Єдіаїл, третій — Зевадія, четвертий — Ятніїл,
3 п'ятий — Елам, шостий — Єгоханан, сьомий — Ел'єгоенай.
4 А в Овед-Едома сини: перворо́джений — Шемая, другий — Єгозавад, третій — Йоах, четвертий — Сахар, і п'ятий — Натанаїл,
5 шо́стий — Амміїл, сьо́мий — Іссахар, во́сьмий — Пеуллетай, бо поблагословив його Бог.
6 У сина його Шемаї народи́лися сини, що панували над домом їхнього батька, бо вони — хоробрі вояки́.
7 Сини Шемаї: Отні, і Рефаїл, і Овед, Елзавад; його брати, мужі хоробрі, — Елігу та Шемахія.
8 Усі ці — з Оведових сині́в; вони й сини та брати їхні — кожен хоробрий муж у силі до праці, шістдеся́т і два для Овед-Едома.
9 А в Мешелемії було синів та братів, мужів хоробрих, вісімнадцять.
10 А в Хоси, з синів Мерарі, сини: голова — Шімрі, бо хоч не був він перворо́джений, та батько його настановив його за голову:
11 другий — Хілкійя, третій — Тевалія, четвертий Захарій; усіх синів та братів у Хоси — тринадцять.
12 У цих були че́рги придве́рних, за головами мужчин, че́рги відповідно до їхніх братів на слу́ження в Господньому домі.
13 І кинули вони жеребки́, як малий, так і великий, за домом їхніх батьків, для кожної брами.
14 І впав жеребо́к на схід для Шелемії. І кинули жеребки́ для сина його Захарія, мудрого дорадника, і вийшов жеребок його на пі́вніч,
15 для Овед-Едома, — на пі́вдень, а для синів його — комо́ри.
16 Для Шуппіма та для Хоси — на за́хід, ра́зом із брамою Шаллехет, де підійма́ється битий шлях, ва́рта навпроти ва́рти.
17 На схід — шість Левитів, на північ — четверо на день, на пі́вдень — четверо на день, а для комори — по двоє.
18 Для Парбару на за́хід — четверо для битого шля́ху, двоє для Парбару.
19 Оце че́рги придве́рних із синів Корахівців та з синів Мерарі.
20 А Левити: Ахійя був над ска́рбами Божого дому та до скарбів святині.
21 Сини Ладана, сини Ґершонівців, від Ладана, голови дому батьків, від Ладана Ґершонівця: Єхилі.
22 Сини Єхіїлі: Зетам та Йоїл, брат його, над ска́рбами Господнього дому.
23 Для Амрамівців, для Їцгарівців, для Хевронівців, для Аззіїлівців:
24 Шевуїл, син Ґершома, сина Мойсея, — володар над скарбами.
25 А брати його від Еліезера: його син — Рехавія, і його син Ісая, і його син — Йорам, і його син — Зіхрі, і його син — Шеломіт.
26 Цей Шеломіт та брати його були над усіма́ ска́рбами святині, які посвятив цар Давид та голови дому батьків, і тисячники, і сотники та зверхники війська, —
27 з во́єн та зо здо́бичі вони присвячували на підтри́мання Господнього дому, —
28 і все, що посвятив прозорли́вець Самуїл, і Саул, син Кішів, і Авнер, син Нерів, і Йоав, син Церуїн, — усе посвячене було в руці Шеломіта та братів його.
29 Від Їцгарівців: Кенанія та сини його — на зо́внішню роботу над Ізраїлем, на писарі́в та на су́ддів.
30 Від Хевронівців: Хашавія та брати його, мужі хоробрі, тисяча й сім сотень, — над пере́глядом Ізраїля з другого боку Йорда́ну на за́хід, для всякої Господньої праці та для роботи царсько́ї.
31 Від Хевронівців: Єрійя — голова для Хевронівця, для його наща́дків, за домом батьків. У сороковому році Давидового царюва́ння вони були досліджені, і серед них зна́йдено хоробрих мужів в гілеадському Язері.
32 А брати його — мужі хоробрі, дві тисячі й сім сотень, го́лови дому батьків. І цар Давид настанови́в їх над Руви́мівцями і над Ґадівцями та над половиною племени Манасіїного для всякої Божої справи та справи царсько́ї.
27 А Ізра́їлеві сини, за їхнім число́м, го́лови ба́тьківських родів і тисячники, і сотники та їхні уря́дники служили царе́ві щодо всякої справи відділів, що прихо́див та відхо́див місяць у місяць для всіх місяців року; один ві́дділ мав двадцять і чотири тисячі.
2 Над першим відділом, на перший місяць — Яшов'ам, син Завдіїлів, а на відділ його — двадцять і чотири тисячі.
3 Він був з Перецових синів, голова всіх військо́вих зверхників на перший місяць.
4 А над відділом другого місяця — Ахохівець Додай, а володар його відділу — Міклот; а на його відділ ішло двадцять і чотири тисячі.
5 Третій зверхник війська на третій місяць — священик Беная, голова, а на його відділ — двадцять і чотири тисячі.
6 Цей Беная — ли́цар із тридцяти й над тридцятьма́; а над його ві́дділом був син його Аммізавад.
7 Четвертий на місяць четвертий — Асаїл, брат Йоавів, а по ньо́му син його Зевадія; а на його ві́дділ — двадцять і чотири тисячі.
8 П'ятий на місяць п'ятий — зверхник ізрах'янин Шамут, а на його відділ — двадцять і чотири тисячі.
9 Шо́стий на місяць шостий — Іра, син текоянина Іккеша, а на його відділ — двадцять і чотири тисячі.
10 Сьо́мий на місяць сьомий — пелонянин Хелец з Єфремових синів, а на його відділ — двадцять і чотири тисячі.
11 Во́сьмий на місяць восьмий — хушанин Сіббехай з Зерахівців, а на його відділ — двадцять і чотири тисячі.
12 Дев'ятий на місяць дев'ятий — анатонянин Авіезер з Веніяминівців, а на його відділ — двадцять і чотири тисячі.
13 Десятий на місяць десятий — нетоф'янин Магарай з Зерахівців, а на його відділ — двадцять і чотири тисячі.
14 Одина́дцятий на одина́дцятий місяць — пір'атонянин Беная з Єфремових синів, а на його ві́дділ — двадцять і чотири тисячі.
15 Дванадцятий на дванадцятий місяць — нетоф'янин Хелдай з Отніїла, а на його відділ — двадцять і чотири тисячі.
16 А над Ізраїлевими племе́нами були: для Руви́мівців — володар Еліезер, син Зіхрі; для Симеонівців — Шефатія, син Маахи.
17 Для Левія — Хашавія, син Кемуїла, для Ааро́на — Садо́к.
18 Для Юди — Елігу, з Давидових братів, для Іссаха́ра — Омрі, син Михаїлів.
19 Для Завуло́на — Їшмая, син Овадії, для Нефталима — Єрімот син Азріїлів.
20 Для Єфремових синів — Осі́я, син Азазії, для половини Манасіїного племени — Йоїл, син Педаї.
21 Для половини Манасії в Ґілеаді — Їддо, син Захарія, для Веніямина — Яасіїл, син Авнерів.
22 Для Дана — Азаріїл, син Єрохамів. Оце зве́рхникн Ізраїлевих племен.
23 А Давид не перелічи́в їхнього числа від віку двадцяти літ і нижче, бо Господь сказав був, що розмно́жить Ізраїля, як зорі небесні.
24 Йоа́в, син Церуїн, зачав був лічи́ти, та не скінчив. І був за те гнів на Ізраїля, і не ввійшло те число в число хроніки царя Давида.
25 А над ска́рбами царськи́ми — Азмавет, Адіїлів син, а над ска́рбами на полі, у міста́х, і в се́лах та в ба́штах — Єгонатан, син Уззійї.
26 А над тими, що робили польову́ роботу, для праці, на землі — Езрі, син Келувів.
27 А над виноградниками — рам'янин Шім'ї, а над тим, що в виноградниках для запа́сів вина — шефам'янин Завді.
28 А над оливками та над сикомо́рами, що в Шефелі, — ґедерянии Баал-Ханан; а над ска́рбами оливи — Йоаш.
29 А над великою худобою, що пасеться в Шароні, — шаронянин Шітрай, а над великою худобою в доли́нах — Шафат, син Адлаїв.
30 А над верблю́дами — їзмаїльтянин Овіл, а над осли́цями — меронотянин Єхдея.
31 А над дрібно́ю худобою — гаґрянин Язіз. Усі оці — зверхники мастку, що мав цар Давид.
32 А Йонатан, Давидів дядько, був радник, він чоловік розумний та писар. А Єхіїл, син Нахмоніїв, був із царськи́ми сина́ми.
33 А Ахітофель — радник цареві, а арк'янин Хушай — при́ятель царів.
34 А по Ахітофелю — Єгояда, син Бенаї, та Евіятар, а зве́рхник царсько́го ві́йська — Йоав.
28 І зібрав Давид усіх Ізра́їлевих князі́в, зверхників племе́н, і зверхників відділів, що служать цареві, і тисячників, і сотників, і зверхників усякого маєтку та добутку царя та синів його ра́зом з е́внухами та ли́царями, та всякого хороброго вояка до Єрусалиму.
2 І встав цар Давид на но́ги свої та й сказав: „Послухайте мене, брати мої та наро́де мій! Я серцем своїм був за те, щоб збудувати храм миру для ковчега Господнього заповіту та на підні́жок ніг нашого Бога, й я пригото́вив потрібне на збудува́ння.
3 А Бог сказав мені: Ти не збудуєш храма для Мого Йме́ння, бо ти муж во́єн і кров проливав.
4 Та вибрав Господь, Бог Ізраїлів, мене з усього дому батька мого, щоб бути царем над Ізраїлем навіки, бо Юду вибрав Він на володаря, а серед Юдиного дому — дім батька мого, а серед синів мого батька — мене уподо́бав Собі, щоб настанови́ти царем над усім Ізраїлем.
5 А зо всіх моїх синів, — бо багатьо́х сині́в дав мені Господь — то Він вибрав сина мого Соломона, щоб сидів на троні Господнього царства над Ізраїлем.
6 І Він сказав мені: Соломон, син твій, — він збудує храма Мого та двори́ Мої, бо його Я вибрав Собі за сина, а Я бу́ду йому за Отця.
7 І міцно поставлю Я царство його аж навіки, якщо він буде си́льний, щоб вико́нувати заповіді Мої та постано́ви Мої, як цього дня.
8 А тепер на оча́х усього Ізраїля, Господнього збо́ру, та в ушах нашого Бога говорю́ вам: Додержуйте й досліджуйте всі заповіді Господа, Бога вашого, щоб ви посіли цей добрий Край і віддали його в спа́дщину по собі синам вашим аж навіки.
9 А тепер, сину мій Соломо́не, знай Бога, Отця твого, і служи Йому всім серцем та всією душею, бо Господь вивідує всі серця та знає всякий витвір думо́к. Якщо будеш шукати Його, то ти зна́йдеш Його, а якщо залишиш Його, Він залишить тебе наза́вжди.
10 Тепер дивися, що Господь вибрав тебе збудувати дім на святиню. Будь міцни́й та роби!“
11 І Давид дав своєму синові Соломо́нові взори Господнього дому: притво́ру, і домів його, і скарбниць його, і го́рниць його, і кімна́т його внутрішніх, і дому для ковчегу,
12 і взір усього, що було в дусі його́ для подвір'я Господнього дому, і для всіх кімна́т навко́ло, для ска́рбів Божого дому та для ска́рбів святині,
13 і для ві́дділів священиків та Левитів, і для всякої праці служби Господнього дому, і для всяких рече́й для служби Господнього дому.
14 І дав він золота — вагою для золота, для всіх речей кожної служби; і срібла для всіх срібних речей — вагою, для всіх речей кожної служби;
15 і вагу для золотих свічників та золотих їхніх лямпа́док, — вагою кожного свічника та лямпадок його, і для срібних свічників, — вагою для свічника́ та лямпадок його, за роботою кожного свічника́.
16 І дав золота вагою для столі́в хлібі́в показни́х, для кожного сто́лу і срібла для срібних столі́в,
17 і виде́льця, і кропи́льниці, і чарки́ — чисте золото, і для золотих ке́ліхів — вагою для кожного ке́ліха, і для ке́ліхів срібних, — вагою для кожного келіха.
18 А для кадильного жертівника — дав очищеного золота вагою, і на подобу воза, для золотих херувимів, що простягають крила свої й покривають над ковчегом Господнього заповіту.
19 Усе це він зрозумів із письма з Господньої руки, що була́ над ним, усі роботи взору.
20 І сказав Давид до сина свого Соломона: „Будь си́льний і будь відважний, і роби, не бійся та не лякайся, бо Господь Бог, Бог мій, з тобою, — Він не покине тебе й не позоста́вить тебе аж до закі́нчення всієї праці роботи Господнього дому...
21 А оце че́рги священиків та Левитів для всякої служби Божого дому. І будуть з тобою в усякій праці ре́вні люди, зді́бні на всяку службу, а начальники та ввесь наро́д, — на всі нака́зи твої“.
29 І сказав цар Давид до всього збору: „Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тенді́тний, а ця праця — велика, бо не для люди́ни ця будова, а для Господа Бога.
2 А я всією своєю силою пригото́вив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло — на срібні, і мідь — на мідяні, і залізо — на залізні, і дерево — на дерев'я́ні, камі́ння шога́мське та до оправ, каміння нофе́хське та кольоро́ве, і всякий дорогий камінь та бе́зліч мармуро́вого камі́ння.
3 І ще, через моє зами́лування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, — і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:
4 три тисячі талантів золота, офі́рського золота, і сім тисяч очи́щеного срібла на покриття́ стін тих домів;
5 на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще же́ртвує, щоб сьогодні напо́внити свою́ ру́ку поже́ртвою для Господа?“
6 І стали же́ртвувати начальники ба́тьківських ро́дів та начальники Ізраїлевих племе́н, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.
7 І дали́ вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч тала́нтів та десять тисяч даре́йків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.
8 А в кого знайшло́ся при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбни́ці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.
9 І раді́в народ за їхню жертву, бо вони же́ртвували Господе́ві з ці́лого серця, а також цар Давид радів великою радістю.
10 І поблагослови́в Давид Господа на оча́х усього збору. І сказав Давид: „Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!
11 Твоя, Господи, могу́тність і сила, і ве́лич, і вічність, і слава, і все на небеса́х та на землі! Твої, Господи, ца́рства, і Ти підне́сений над усім за Голову!
12 І бага́тство та слава — від Те́бе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоро́брість, і в руці Твоїй — побільши́ти та зміцни́ти все.
13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я́ Твоєї ве́личі.
14 І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так же́ртвувати, як це? Бо все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали́ ми Тобі.
15 Бо ми прихо́дьки перед лицем Твоїм та чужи́нці, як усі наші батьки́! Наші дні на землі — мов та тінь, і немає трива́лого!
16 Господи, Боже наш, уся ця бе́зліч, яку ми нагото́вили на збудува́ння Тобі храму для Ймення Твоєї святости, — із Твоєї руки́ вона, і все це — Твоє!
17 І я знаю, Боже мій, що Ти виві́дуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я поже́ртвував це все, а тепер бачу я з радістю наро́д Твій, який знахо́диться тут, що жертвує себе Тобі.
18 Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батькі́в, — збережи ж навіки цей на́прямок думо́к серця наро́ду Твого, і міцно скеру́й їхнє серце до Себе!
19 А моєму синові Соломонові дай серце[14] ці́ле, щоб вико́нувати за́повіді Твої, свідо́цтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю тверди́ню, яку я пригото́вив!“
20 І сказав Давид до всього збору: „Поблагословіть же Господа, вашого Бога!“ І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батькі́в, — і нахили́лися, і вклонилися всі до землі Господе́ві й царе́ві!
21 І прине́сли вони для Господа жертви, і спалили цілопа́лення для Господа другого дня від того дня, — тисячу бичків, тисячу барані́в, тисячу ове́чок, і ливні їхні жертви, і бе́зліч жертов за всього Ізраїля.
22 І вони їли й пили́ перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настанови́ли Соломона, Давидового сина, і пома́зали його́ Господе́ві на володаря, а Садо́ка на священика.
23 І сів Соломо́н на Господньому тро́ні за царя на місці свого батька Давида, і щасти́ло йому, і його слухався ввесь Ізра́їль.
24 І всі князі́ та ли́царі, а також усі сини́ царя Давида піддали́ся під Соломона.
25 І Господь ви́соко звели́чив Соломона на оча́х усього Ізраїля, і дав на нього вели́чність царства, якої не було перед ним ані на жодному царе́ві над Ізраїлем.
26 І Давид, син Єссе́їв, царюва́в над усім Ізра́їлем.
27 А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевро́ні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.
28 І поме́р він у добрій сивині́, ситий днями,[15] бага́тством та славою, а замість нього зацарював син його Соломо́н.
29 А діла́ царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії прови́дця Самуїла, і в історії пророка Ната́на, і в історії прозорли́вця Ґада,
30 ра́зом з усім царством його, і лица́рськістю його́ та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма́ царствами тих країв.
- ↑ По-грецьки ця Книга зветься „Перша Книга Параліпоменон.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 Міцраїм — Єгипет, Ашшур — Асирія, Арам — Сирія.
- ↑ 3,0 3,1 Єврейське Бет-Лехем, Віфлеєм: дім хліба.
- ↑ Ябец — „засмутить“.
- ↑ Берія — „у злому“.
- ↑ В ориґіналі: вітри.
- ↑ Meet el-et деякі вчені приймають за окреслення повної доби, — на добу, на 24 годині.
- ↑ Lechem hammaarachet — хліб укладання, хліб обличчя, показний. Див. 2М. 25, 30.
- ↑ Перец-Узза — вилім Уззи.
- ↑ Баал-Перацім — пан проривів.
- ↑ Арам двох річок — Месопотамія, пор. І М. 24. 10, або Сирія Месопотамська. Арам — Сирія, сиріяни.
- ↑ Річка — Ефрат.
- ↑ Соломон — Šelomoh, а šalom — спокій, мир.
- ↑ Серце в біблійній мові часто — центр розуму, розум.
- ↑ Seva'jamim — „ситий днями“, цебто нажившись, похилого віку.