Вечерницѣ/1862/14/Ляментъ сквирській

СЛАВА УКРАЇНІ!

ГЕРОЯМ СЛАВА!

Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Вечерницѣ Ч. 14
Кузьма Басарабець
Ляментъ сквирській

• Цей текст написаний одним з ранніх фонетичних правописів до кулішівки.

1862

ЛЯМЕНТЪ СКВИРСЬКІЙ

переложено зъ ляцького.

Переложенье це посвящаеться невідомому автору оригинала.

I.

Родився лихій Антихристъ,
Зобравъ всеньку хляшту въ жменю;
Годѣ бити мудя въ спину;
Давъ му садочокъ, хатину:
Зъ того, що — скотомъ одъ вѣка,
Зъ хлопа — робитъ чоловѣка.

II.

Родився лихій Анцихристъ
Сквирська хляшта зомлѣвае,
Бардычо̂вська ляментуе,
Радомыська матѣркуе,
А Уманьски гуманисти, (мудьофили)
Чисто зъ сердця подурѣли.

III.

Родився лихій Анцихристъ:
Дурный мужикъ розгулявся;
Що ажъ бѣсъ зареготався
Московщина издрогнулась:
Безъ комисара, безъ оконома
Буде Гоморра, Содома!

IV.

Родився лихій Анцихристъ:
Показились панки зъ ляку, —
Чутись зойкъ на Чорно̂мъ-шляху;^[1]
Бѣдна хляшта гôрко плаче,
Добру долю споминае,
Дрôбныхъ дѣточокъ навчае:

V.

Родився лихій Анцихрисгь!
Переживши холеру лукаву,
Одбулисьмо во̂йну кроваву ,
Набралися лиха чимало,
Щобъ нині згонки нестало:
Ніякъ толоку зо̂брати.

VI.

Родився лихій Анцихристъ!
Дунувъ вѣтеръ заграничный:
Мужикамъ настане воля;
Украинѣ краща доля;
За-для спôльного пожитку,
Хляшта потрясе калитку.

VII.

Родився лихій Анцихристъ!
Наши славныи пані-отцѣ,
Сподѣвалися цего лиха;
Зобрались въ Торговицѣ,
Одцурались батько̂вщины,
Безъ хлопськои панщины.

VIII.

Родився лихій Анцихристъ!
Украино, ненько люба!І
Тая воля — твоя згуба!
Де-жъ теперъ твои магнаты
Будуть грошей добувати?
Звѣстно, мусять погибати!

IX.

Родився лихій Анцихристъ!
Слухайте, Ясновельможни;
Що судилось — не минеться;
Скоро вамъ, надѣйсь, прійдеться
Зъ бѣды пасти чужи свинѣ
У полатанôй кожушинѣ.

X.

Родився лихій Анцихристъ!
Зобравъ всеньку хляшту въ жменю
Годѣ бити мудя въ спину;
Давъ му садочокъ, хатину;
Зъ того, що — скотомъ одъ вѣка,
Зъ хлопа — зробить чоловіка!

Парижъ, дня 1. Мая 1862.

Кузьма Басарабець.

——————

↑ Зъ Брацлавщины въ Адесъ.

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі.

Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому.

[1] Зъ Брацлавщины въ Адесъ.

[1]