Вечерницѣ/1862/40/Тарасови Шевченкови

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вечерницѣ Ч. 40 (1862
Михайло Максимовичъ
Тарасови Шевченкови
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Цей текст написаний одним з ранніх фонетичних правописів.

МИХАЙЛО МАКСИМОВИЧЪ
ТАРАСОВИ ШЕВЧЕНКОВИ.
35. Марця 1858.

На святе Благовѣщенье,
 Тебе привѣтаю,
Що ты, друже мо̂й, вернувся
 Зъ далекого краю !
Ой, якъ дуже за тобою
 Тужила Вкраина;
Усе тебе споминала,
 А якъ мати сына.
Твои думки — туманами
 По лугахъ вставали;
Твои слезы — росицею
 По степахъ спадали;
Твои пѣсни — соловейкомъ
 Въ садах щебетали ....
Да що й казать ! Треба, кажуть,
 Великои хусты,
А щобъ людямъ завязати
 Говорливи усты.
А тепера вже й не треба,
 Бо вже время иньше:
Теперъ людямъ говорити
 И дыхать во̂льнѣше.
Хвалять Бога!... Вже й ты зъ нами,
 Нашъ любый кобзарю !
Бувай здоровъ — намъ — на радо̂сть,
 А собѣ — на славу.
Перебувъ ты тяжке лихо
 И лиху недолю
Заспѣвай-же новыхъ пѣсень
 Про людськую волю;
Заспѣвай намъ такихъ пѣсень,
 Щобъ мати - Вкраина
Веселилась, що на славу
 Тебе породила!



Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1923 року і автор помер щонайменше 100 років тому.