БЕРВѢНОКЪ.
Хтось посѣявъ го на рынку,
По̂дливавъ го Божу днинку;
Але зѣлье ся не рушитъ,
A о̂нь бѣдный головъ сушитъ:
Молодецькій ты мо̂й раю,
Що робити вже я маю,
Одни глины доносити,
Де водицѣ запросити,
Цы у Дону, цы въ Дунаю? —
Молодецькій ти мо̂й раю!
Не нуждуй ся, нѣ небоже,
Твоя широ̂сть не поможе,
Анѣ глина, бы зъ Заго̂ря,
Hѣ водиця бы зъ Замо̂ря.
Але тужишъ милый друже,
За бервѣнкомъ ты такъ дуже,
Не на мѣськи рынки, тра-ти:
Въ горы, въ горы го шукати! —
|
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі.
Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому.
|
