Вибір поезій (Федькович, 1920)/Буковина
| ◀ Мій сардак | Вибір поезій Буковина |
Ом. Партицькому ▶ |
|
Буковино, Волощино,
Мамко моя, ненько,
Як на тебе подивю ся —
Гуляє серденько…
Там ті гори, наше море,
Поля золотіють…
Гуцул косу несе в росу,
Волох просо сіє.
А Вкраїнець чорнобровий
Упряг круторогі,
Оре-плужить та співає
Та молить ся Богу,
Та осени дожидає,
Женчиків наймає…
А Угринчук молоденький
Коника сідлає,
Та сапянці узуває,
Та срібні остроги,
А вусочок підкрутивши
Махнув до небоги.
До шинкарки слобідської
На зелене вино.
Там знов сілля як весілля
Стоять по долині;
У їх щастє розгостилось,
Мов у своїм дому,
Доля поли закасала
Та мастить хороми,
Та віконця утерає,
Кватирочку нову;
А багацтво взяло хвартух
Та доїть корови,
Та в коморах припрятує,
Та пасіку рядить.
А дітвора на улиці
Обступила діда,
Та дорогов не пускає,
В хату затягає,
Старі ноги умиває,
Медом напуває.
А він усїх на коліна —
То хресить, то плаче…
Кому бублик, кому шажок,
А кому колачик,
А кому знов образочок
З святої Сучави…
Буковино, мамко моя,
Во вік тобі слава!