Вибір поезій (Федькович, 1922)/Поклін
Зовнішній вигляд
◀ Під Маджентов | Вибір поезій Поклін |
Сестра ▶ |
|
Поклін.
Співанка.
Гей по горі, по високій тройзіль постелив ся;
З України до дівчини козак поклонив ся.
Поклонив ся козаченко з коня вороного:
Нагадай си моя мила мене молодого.
А в неділю рано, рано дівча ся вмивало,
Тай русою та косою личенько втерало,
Утерало біле личко, утерало брови:
Нема-ж мого миленького нема вже розмови.
Не плач мила, не плач сердце, не плач чорні очи,
Ой, маю-ж я розмовоньку аж до пізна з-ночи,
Ой, маю-ж я розмовоньку, ой маю-ж я милу:
Висипано надо мною високу могилу.