вискоком
вискоком
|
|
*Ви́скоком, нар. Вприпрыжку, скачками. Покликали, — він вискоком біжить. Крим. З ви́скоком. С удовольствием. Пішов Антосьо з вискоком. Свидн. Люб. 150.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28