висотувати

висотувати

*Висо́тувати, тую, єш, сов. в. ви́сотати, таю, єш, гл. 1) Выпарывать, выпороть. 2) Выматывать, вымотать. Сл. Нік.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28