Воля (часопис)/1920/4/Анґлія і Україна
| ◀ Лист з Парижа. Земляки | Воля. Том 4 Анґлія і Україна (Яр. Олесницький) |
Наемникам! ▶ |
|
На запрохання нашого співробітника дав йому в. о. голови місії в Анґлії др. Яр. Олесницький, який приїхав саме на кілька днів до Відня в урядових справах, слідуючі інформації:
— Читав я тільки що видрукованого у „Волі“ за 25. вересня листа з Анґлії Л. Р.; та хочу його в дечім доповнити й пояснити. — Замітки Л. Р. про відношення анґлійської громадянської думки до українського питання, про непоінформовання її в цій справі, зглядно інформовання лише зі сторони російських кругів, які дотепер мають в Льондоні сильні впливи, — в переважній частині вірні. — Цей російський вплив відноситься зараз і до робітничо-соціялістичної партії, яка знова бере свої інформації від російських большевицких кол і цею дорогою приходить до тихже висновків, до яких приходили консервативні кола на підставі реакційних та чорносотенних російських інформацій, себто, що не лише самостійність, але сама навіть Україна єсть фантазією. — Найліпшим прикладом буде факт, що видавець „Daily Herald“ Lansbury відносився передше зі симпатією до українських змагань за незалежність, будучи у цьому докладно інформований зі сторони місії та її пресового бюра. Коли однак поїхав в лютім с. р. до Москви, вернув настроєний вже зовсім інакше через московських большевиків, переконаний ними, що повної незалежности Україні не треба, а таку, якої нібито хоче сам нарід — большевики уже їй дали.
Правда також, що Анґлійці уважали українську справу за ґерманську інтриґу, та треба було довгої і витревалої праці зі сторони місії, щоби це їх переконання змінити. За це не зовсім вірні помічення Л. Р., що в Анґлії зараз ніхто не цікавиться українською справою і що вона не має там ніякої симпатії, ні піддержки. Навпаки, частина публичної опінії ставиться уже зовсім прихильно до українського питання, зацікавлена особливо економічними і торговельними зносинами, яких перспективу добре собі уявляє. „Майте в Ваших руках Одесу або иншу пристань, і ми почнемо з Вами негайно торговельні зносини; а за цим мусить пійти і Ваше визнання“ — говорять анґлійські промислові кола, за яких опінією іде звичайно правительство. — Також і урядові кола, по сумнім досвіді, зробленім з Денікіном, не дивляться вже неприхильно на визнання незалежности України, повторяючи знова: „викажіть, що у Вас сильне правительство і якась орґанізація державна, — а визнання наступить“.Також і анґлійська преса, яка давнійше не знала і не згадувала нічого про Україну, уже від якогось часу почала інформувати чим раз частійше публику про українські справи.
Великі дневники як „Daily Telegraph“, „Westminster Gazette“, „Manchester Guardian“, як також деякі тижневники і місячники містили статті за незалежност'ю України. Инші ґазети між ними і „Times“ заміщують відомости про події на Україні, надсилані їм через місію, зглядно її пресове бюро. — Анґлієць Боґнар Буль по своїй ініціятиві видав брошуру про Україну, написану з таким зрозумінням нашої справи, що являється вона знаменитим средством пропаґанди серед анґлійського суспільства.
Уважаю з ріжних мотивів за невідповідне покищо подавати до публичного відома деталі про діяльність укр. місії перед анґл. правительством, особливо міністерством справ зак. як також деякими парляментарними ґрупами; розуміється, що наше правительство діставало про це завсігди докладні справоздання.
Згадати ще треба про єврейські кола, які в Анґлії мають великий вплив і значіння. Вони, поміж ними визначні діячі як І. Занґвіль, др. Йохельман та єврейська преса ставились дуже прихильно до української справи, та богато нам допомагали. На жаль, ріжні вістки, що доходили стільки разів а саме і в остатний мент також про погроми на Україні — псували це добре відношення, помимо найліпшої волі згаданих діячів. — Що до самої Анґлії, то зараз політична ситуація така, що правительство Льойда Джорджа стоїть знова кріпше, чим коли. — Причинилось до цього ослаблення большевицького впливу на анґлійські робітничі кола через ревеляції в справі підмоги 75.000 фунтів для „Daily Herald“, продажі царських клєйнодів в Анґлії на тую ціль та взагалі иншої тайної аґітації, за чим пішло і віддалення Каменева. Заповіджений уже страйк вугляних робітників відложено, хоч правительство і не пішло на дальші уступки від свого з початку занятого становища. Також і ірляндська справа через голодівку мера міста Корк, що треває уже 40 днів та починає викликувати ріжні сумніви, як також через енерґійні заходи правительства для привернення ладу также, починає нахилятись в бік Анґлії. — Правда, що на сході в анґлійських кольоніях неспокійно, в Анґлії надіються однак скорого уже розвалу большевиків а через це і успокоєння в Азії.
Прим. Ред.: Шкода тілько, що п. радник забув згадати про одну річь, а власне: що інформаційна по своїй суті робота нашої місії в Анґлії з Лютого, за скасованням інформаційного бюра, майже припинилась. А бюро було скасоване для того, щоб з'економити гроші на утримання „дипльоматів“.
Це тим більша шкода, бо як не економно розходувались і до того величезні кошти (з 25.000 ф. за рік на інформацію було видано тілько 1200 ф. ст.), але місія все ж таки щось робила, що видно із заяви п. радника. А зараз „дипльомати“ жиють і хліб жують; а що роблять — „одному Богу відомо“? Чи може ми помиляємось? Цікаво було би почути, що скаже — et altera pare!
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|