Воля (часопис)/1920/4/На руїнах
< Воля (часопис) | 1920
| ◀ Стелить осінь по під тин… | Воля. Том 4 На руїнах (Марійка Підгірянка) |
Не журіть мя люди… ▶ |
|
На руїнах.
Розбита хата. Снігом курить,
По закутках мете.
Кум голод в запічку ся журить,
Кругом іней цвіте.
А під покривалом тоненьким
Діти дріжать дрібні.
Мати заснула сном тихеньким,
А батько на війні…
Гудять гармати гуком грому,
Раз-в-раз лопоче кріс.
Ждуть діти батечка до дому,
Що б їсти їм приніс.
Падуть, мов олово, повіки
В важкім, голоднім сні —
Мати заснула сном на віки
А батько на війні…
Стемніло. Кріси все лопочуть,
Гармати все гудуть.
Сплять діти. Нічого не хочуть
Нікого вже не ждуть.
А вітер віє, завіває.
Вовк жде щось при вікні —
Мати тихеньким сном дрімає, —
А батько на війні…
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах.
|