Вышʼші початкы/Кіл’ка слов о науці

by Шэйковскый К.

◀ Пэрэдове слово до учытэлів

Вышʼші початкы Шэйковскый К. I. Кіл’ка слов о науці

ІІ. Чи ўс’і̂о воно так є, як нам здаєц’ця? ▶

• Цей текст написаний одним з ранніх фонетичних правописів до кулішівки.

Київ: 1861

I. Кіл’ка слов о науці.

Темный человік нэ варт торбы січкы: він нічого нэ знає, на ўсі̂о дывыц’ця як баран на нові ворота. Хто ўчыц’ця, той до чогос’ доўчыц’ця, щос’ зрозуміє и дійде до путя. Такый чоловік нэ загынэ ў с’віті: він дас’т’ собі раду. Чоловік на то и чоловік, щобы знаты яку-небуд’ науку.

Спочатку наука здаєц’ця дужэ трудною. Ta-ба! без праці нэ ма колачів! То було-бы, моляв той: »колыб пэчені шпакы ў лісі родылыс’!« Ні! До ўсі̂ого треба приложыты працю, а до наукы йще біл’шэ. И чым біл’шэ будэм працювати над наукою, тим лекшэ будэ для нас зг̇рунтуваты іі. От же и вас нэхай нэ лякают ніякі початкові трудности: идіт’, ступа за ступою ўпэред. Дывіц’ця на птыцю, котора помален’ку будує гніздо; дывіц’ця на пчілку, котора помален’ку наносыт меду; дывіц’ця на дощынкы, которі помален’ку лупают скалы. Так воно ўсі̂о дієц’ця нэ відразу. Так и наука г̇рунтуєц’ця и пізнаєц’ця.

А щобы лекшэ було і пізнаты, прочитавшэ що небуд’ раз, або й два, або й біл’шэ, каждый повынэн запытаты сэбе: чи піняв я, що тут пышец’ця? Чи зг̇рунтував я ўсі мыслі? Чи тямлю я як воны вытікают ідна з другоі? Чи бачу я як ідна мыс’л’ выяс’няєц’ця другою? Чи нэ можна-бы тіже самі мыслі як иначэ пэрэдаты? Найважнійщі пытаня, на котрі треба найбіл’шэ напэраты ў ціі самопраці от які: від чого? для чого? и як? Хто, пры ўсякім ділі, можэ собі вітповісты на ных, тому біл’шэ нэ треба!

Для учытэля. От які пытаня учытэль’ може заўдаты учэныкові після цего артыкула: для чого потрібна наука? Від чого вона потрібна? Як вона потрібна? Чи можна що зробыты без праці? Для чого ні? Як наука г̇рунтуєц’ця? Чого так? Для чого темный чоловік нічого нэ варт? На які пытаня треба ўважаты пры науці? Для чого потрібна пры науці самопраці̂овытіс’т’? и др. Як учэнык нэ здужа вітповідаты на яке пытаня, то учытэл’ повынэн напровадыты і̂ого.

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі. Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому.