відчит
Зовнішній вигляд
відчит
|
*Ві́дчит, ту, м. 1) Доклад, чтение. Потім він (Головацький) ще раз у своїх відчитах вернувся був до нової української літератури. С. Ефремов. 2) Отчет. Відчит Одеської «Просвіти».
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28