Вікіджерела:Поезія сьогодні/14 серпня

Лїтературно-науковий вістник. Том XXIII. Книжка VIII. (Львів, 1903)

II.

Люблю вечірнє небо красне,
Ту милу, любу тишину,
Як сонця червінь блїдне, гасне,
Як місяць тихо виплинув,
І зорі з неба виринають,
Несьміло глип-глип з поза хмар,
То тонуть, то знов повертають,
Як місяць водить, мов — скотарь;
Сон землю пестить мов коханку,
І чари шепче в вухо їй,
А в ха́щі пісню-колисанку
Заводить любо соловій.
Люблю тодї я у затишку
Давати волю думонькам,
Мережать їх і плакать нишком,
Чому я в сьвітї сам та сам.