Я в чужині загибаю,
По чужині блужу,
За своєю родиною
Білим світом нужу. Тут чужая сторононька Та люди чужії, Не пристануть до серденька, Хоч і не лихії.
Хай би які добрі були,
Все не свої рідні;
Я чужая чужениця
Межи ними бідний! Ой по саду-винограду Сумний похожаю, Із чужини до родини Гадки посилаю.
Ох, милая родинонько,
Чи мене згадаєш?
Домовая сторононько,
Як же ти ся маєш? Солоденька рідна мово, Як би-м рад тя вчути! Із глубини серця свого Рад би-м піснь добути…
