Вікіджерела:Поезія сьогодні/29 грудня

Михайло Дубовик

Багряний листопад. (Київ, 1941)

ВИШНЯ

Вишня розквітла весною в саду,
тут її вітер спіткав молоду,
пестить, шепоче гарячі слова,
білу одежу із неї зрива.

„Люба! Ти будеш зо мною щаслива!“
Вишня ж байдужа, схилилась до сливи,
щось їй говорить — і рада й смутна.
Що їй, як плодом вона вагітна!

1940 р.