Аполлон Майков
З чужого поля. (Київ, 1985)
Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні.
Там протряхле вже громадять, Тут — зворушують, а те — Мужики на віз провадять, Віз хатиною росте. І, зігнувшись під вагою, Хирна шкапа краю жде, Ноги вип'яла дугою, Спить — ушми не поведе. Тільки Жучка невгавуча У покосах порина Та гасає, куди луча[1], Або бреше, як дурна.