Вікіджерела:Поезія сьогодні/5 квітня

З чужого поля. (Київ, 1985)

Погасла свічка, тільки кінчик гноту
Червону іскру кидає в темноту.
Страшенний чад розливши навкруги.
Отак в душі згасає жизні промінь;
Димить на дні один докірний спомин
Та додає пекучої нудьги.
Як гніт отой, смердоту ллючи, тліє, —
Зникаєш ти, моя мано-надіє
На кращу долю, на щасливі дні!
Тебе кохав я в серці потаємно,
Ти зрадила… І тлію я даремно…
Все, все ясним зробилося мені!