Вікіджерела:Поезія сьогодні/8 вересня

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сильвестр Яричевський.jpg
page=
 

Мандрує шляхами безхатний бурлака,
а думка у серцї усе та однака:
— Немає у мене нї хати, нї роду,
самий, як берізка в тяжкую негоду —
 хоть з моста у воду!

Гукають на мене брати благородні,
що виду мойого зносити не годні;
хоч маю до люду признати ся право,
то й люд сей на мене глядить не ласкаво,
 обходить лукаво…

На соснї усїла ворона тай краче:
— Чого-ж ти ридаєш, плаксивий юначе?
Та-ж прецїнь у тебе є роду так много,
не люду ти син, а суспільства цїлого,
 сильний ти, небого! —

А голий бурлака підвів свої очи:
— Ай, правду говориш, ти чернї пророче!
Чи то-ж я маленька, слабенька дитина?
Знайде ся і рід мій і поле й хатина!…
 Свитає вже днина!…