Вільна Україна (Петербург)/4/Нова партія

Вільна Україна. Число 4
під ред. Антон Шабленко
Нова партія (А. І.)

Нова партія.

В момент широкого і інтенсівного зросту революційного руху з'організовалась Всеросійська Селянська Спілка. Партія С. Р. найбільше потрудилася в справі організації селянства, але не настільки, щоб лічити селянську спілку своїм „дѣтищем“. В дійсности найбільш широку і діяльну участь в пропаганді ідеї селянської спілки і в організації селянства брали люде, що стояли по за межами всяких партійних організацій. Це, переважно, та інтеллігенція (народні учителі, лікарі, фершали і взагалі земські урядовці), котра мала безпосередні звязки з селянством, жила серед нього і в момент революційного руху примушена була самим ходом революціі взятись за організацію революційного селянства, аби надати боротьбі його з сучасним соціально-політичним ладом якусь пляномірність і розумність. Найбільш відповідною формою організації революційного селянства була селянська спілка і всякий інтеллігент, що стояв в оппозіції до самодержавно-бюрократичного уряду, що бажав взяти активну участь в революційному рухові, працював над організацією селянства. Таким чином селянська спілка є організація виключно революційна і в організаційному смислі і по своїй суті, бо єднає ріжноманітні по економичному становищу верстви селянства, що можуть вдержатись в одній організації до тої пори, доки не закінчиться революція, доки не настане час практичного розвязання земельного питання. А що інтереси селянства, організованого в селянську спілку, неодинакові, про се, розуміється, не може бути змагань. Селянська спілка, як організація революційна, організація не клясова, так же скоро роспадеться, як скоро скінчиться революція. Протилежність інтересів селянства в міру того, як вони будуть вияснятись, розколе селянську спілку на відповідні економичні группи, що приєднаються до відповідних політичних партій. У нас, на Україні, найінтенсивнійш працювали діячі селянської спілки і 5 січня сього року мав бути скликаний Установчий з'їзд Української селянської спілки. По поліцейським умовам з'їзд не міг відбутися, але справа організації українського селянства не була облишена і ми тепер маємо нову „Українську селянську партію“. Чи є який небудь організаційний звязок з Українською селянською спілкою і новою. — У. С. П. нам, розуміється, не відомо, але що є тут звязок ідейний, це видно з программи У. С. П., яка була надрукована в першому числі забороненої уже Катеринославської часописі „Запоріжє“. „Головним своїм завданнєм, — пишуть автори программи — У. С. П. покладає, будити національну та классову самосьвідомість Українського селянства та організовати його для боротьби за волю і щастє робочих масс з їх політичними та соціальними панами“. Здавалося-б, що У. С. П. бере під свою оборону інтереси класса, бо говориться про „классову самосьвідомість“ і робочі масси“, але поруч з цим вживається термін „селянство“. Як примиряє У. С. П. розуміння терміна „селянство“ з „классовою самосьвідомістю“ не видно з программи. Очевидно, по думці авторів програми, і „селянство“ і „робочі класси“ розуміння — ідентичні і „классова самосьвідомість“ „робочихъ масс“ і „Українського селянства“ одинакові. „Ми певні, говориться тут же, — що У. С. П., з'організувавши під своїм прапором Українське селянство, не забаром стане єдиною, дійсною виразницею стремлінь, бажань та поривань усього Українського народу“ (курсів мій, А. І.). Як бачимо з цієї тіради тут уже річ іде не про класову самосьвідомість і боротьбу робочих масс, а про стремління і бажання усього Українського народу, який партія з певністю надіється організувати під своїм прапором. Завданнє з таких — що навряд чи буде по силі У. С. П. Легко сказати: з'організувати під одним прапором політичним і соціальним увесь Українській народ! Коли це партія зробить, в чому автори программи певні, то ми будемо сьвідками незвичайного явища, якого не бачив сьвіт від часів, коли людність поділилась на кляси відповідно своїм економічним інтересам. Позаяк в соціально-політичному життю ніякого фактора „незвичайности“ нема, то завдання У. С. П. далі сторінок часописі, або якої небудь брошюри не піде і залишиться тільки в голові авторів программи як „фантастична дума, фантастична мрія“.

Кого як в усякім разі У. С. П. лічить соціальними і політичними панами Українського народу? Очевидно, ті народи, які живуть поруч з ним, або серед його, себ то, переважно, росіян, євреїв, ляхів.

Але боротьба классова з ляхами, євреями і іньшими народами, що живуть на территорії України і поруч з нею — боротьба не класова, а національна. Говорити при цьому про «робочі масси» — і «класову самосьвідомість», значить надуживати термінами в цілях затемненя класової сьвідомости Українського пролетаріату, для якого в У. С. П. не може бути місця, бо його «соціальних панів» У. С. П. тоже організовує під своїм прапором.

Ми не лічимо потрібним і вартим зупинятись на пунктах практичної частини программи. Можемо тільки зауважити, що У. С. партія домагається «робітничого законодавства на основах наукового соціалізма».

Навіть соціалізм є, та ще й науковой! Не розуміємо тільки при чім тут соціалізм і робітниче законодавство! Річ в тім, що протягом усієї програмової статті ніде ні словом не згадується про соціалізм, а тут, на тобі: робітниче законодавство і соціалізм! Можна було вже обійтися і без соціалізма. Кадети в своій программі виставляють те ж робітниче законодавство, але вони обходяться без соціалізма. А їхня программа мало чим різниться від программи С. Д. в питаннях робітничого законодавства. Ріжниця тільки в тому, що программа С. Д. партіи вся збудована на підвалинах наукового соціалізма, а программи Кадетів і У. С. П. нічого спільного з соціалізмом не мають.

Чі треба говорити про те, що така партія, як У. С. П., може істнувати і розвиватись? Коли ся партія істнує тепер не тільки на папері, а в дійсности, себ-то, коли є які небудь організації на селах, що лічать себе організаціями У. С. П., то життя їхнє так само не довго вічне, як недовговічним є істнування селянської спілки. Прийде час і селянство, діферінціоване відповідно своєму економічному становищу, знайде своє місто в відповідних політичних партіях. У. С. П., коли вона буде істнувати, може вербувати в свої ряди тільки буржуазні елементи села; а для того, щоб ці елементи без сумніву вступали в партію, можна порадити не вживати ні класової самосьвідомости, ні інтересів робочих масс, ні соціалізма. Ці слова є пугалом для тих, виразницею інтересів котрих є в дійсности Українська селянська партія.

А. І.