Вільна Україна (Петербург)/4/Хроніка

Матеріал з Вікіджерел
Святкування першого мая за кордоном.

18-го апріля по нашому стілю закордонні робітники справили своє велике свято — перше мая, міжнароднє сьвято праці та пролетарської солідарности. Сьвяткування першого мая було ухвалено в 1889-му році в Парижі міжнародним соціалістичним з'їздом (конгрессом), який пропанував сьвяткувати цей день одноденним страйком, де це можливо, та маніфестаціями за 8 годинний робочий день; ці манифестації, крім того, мали показати готовність пролетаріата боротись за соціалістичний лад за знищення експлуатації. З того часу вже 17 років що року сьвяткує пролетаріат цей день, і з кожним разом все збільшується та армія пролетаріату, яка приймає участь в сьвяткуванні. Сього року першомайське сьвято за кордоном було таким урочистим та грізним, як ніколи до сього. І одна з головних причин сього — є россійська революція, завойовання россійського пролетаріату, які надали закордонному пролетаріатові енергію і віру в наближання його конечної мети. Vorwärts, наприклад, каже: «Струя сьвіжого повітря з Россії проникає в задушливе повітря Європи. Серця пролетарієв скрізь бились сподіваннєм і надіями». Скрізь на першомайских зібранях за кордоном згадували россійську революцію і россійський пролетаріат. В Германії, Франції та Бельгії весь апріль місяць йшли страйки, у Франції велась широка агитація за 8 годинний робочий день, готовилась величезна маніфестація на 1-ше мая, і все це зробило першомайське сьвято цього року таким великим. В Германії, де гаслом дня было загальне виборче право, 1-ше мая відбулось з назвичайним успіхом. По числу робітників, що сьвяткували цей день, сьвяткування було майже загальним. В Берлині всі торгові та промислові предприємства по окраїнах міста були ще зранку зачинені, а в богатьох фабриках не працювали. Всі міста зібрань були переповнені. В салі «Новий Сьвіт»; наприклад, зібралось коло 20000 робітників. Соціаль-демократичні организації лічать, що в Берлині всього в сей день страйкували від 100000 до 120000. Робітники метальових заводів хотіли зробить похід через головні вулиці, але цього не дала виконать поліція. Полиція взагалі зробила надзвичайні заходи на цей день. В ночі по місті ходили патрулі поліцаїв, з ранку коло воріт кожної великої фабрики стояли полицейські наряди; такі ж наряди були і коло саль, де мали відбутись мітінги. Крім того буржуазія цей рік вжила ще один новий захід в боротьбі з святькуванням першого мая — а власне, багацько фабрик та заводів увільняли на де який час тих робітників, які не прийшли 1-го на работу. В Гамбурзі увільнено таким робом на 10 день коло 8000 чоловік, такі ж увільнення зроблені в Лейпцігу, Бреславлі, та ще в богатьох городах. В Гамбурзі робітники одповіли на це тим, що об'явили посади зміщенних під бойкотом.

Але ще більше було вжито всяких запобігливих засобів та пережито буржуазією страхів перед першим мая у Франції. Тут ще яскравіш виявилась полохлива і жорстока натура буржуазії. У Франції гаслом сьвяткуючих робітників був 8 годинний робочий день; за здійснення його революційним шляхом вже давно велась агітація серед французського пролетаріату. Ще за два тижні до 1-го мая в буржуазійних часопісях кричали про революцію (La Revolution, qui vient) і вимагали від уряду рішучих мір; буржуазія запасалась харчами, щоб не виходить 1-го з хат, або зовсім виїзжала з Парижу. Префект поліції звелів скінчити до 1-го всі роботи на вулицях, а де це було неможливо — прибрати всі матерьяли, які можуть послужити для будування баррікад. Щоб внести розладдя в шереги пролетаріату, буржуазійні кола пустили поговір про таємні звязки робочих організацій з єзуїтами та монархистами. Уряд, в котрім приймають участь радікал Клемансо та соціалист Бріан, пішов тим же шляхом, що й попередні буржуазійні уряди республіки. В Париж на 1-ше мая стягли 90.000 чоловік війська, частина котрого була викликана навіть з франко-германського кордону, а воєнний міністр повідомив генералів, що їм може доведеться 1-го мая „возстановляти“ порядок. Так готовилась буржуазія та уряд до мирного пролетарського сьвята. 1-го мая з ранку багато магазинів в Парижі було зачинено; військо, як висловився префект поліції, заняло всі „стратегичні пункти“, на вулицях багатих кварталів — пусто, іноді тільки проходили наряди поліції; над дверима бюро омнібусів, які були на цей день перероблені в перевязочні пункти, маяли стяги з червоним хрестом. В робочих кварталах, навпаки, панувало життя; всюди говір, рух. Три чверті паризького пролетаріату страйкувало і йшло на мітінги. Коло біржі праці, на пляцу Республіки, час від часу проходили маніфестації. В самій біржі відбувся ряд мітінгів, на котрих було ухвалено почати працю тільки після заведення 8 годинного робочого дня і що тижневого відпочину. Між маніфестантами та поліцією було багато крівавих стичок, драгуни наїзжали кіньми на нарід. Боронячись від сих «славних» оборонців, маніфестанти подекуди будували барікади. Так в вечері на вулиці Fontaine au Roi були зроблені барікади, але це мало випадковий характер і на ніч все утихло. За цей день під час розрухів в Парижі арештовано 680 чоловіка і поранено 30, що звичайно свідчить про щиру діяльність уряду. В иньших містах Франції сього дня також одбулись великолюдні зібрання робітників. В Марселі, Ліоні, Тулузі та иньших городах робітниками робились заходи до демонстрацій і скрізь їх поліція розганяла, стріляла, арештовувала. Так відбулось у Франції це велике робітниче сьвято, яке, не дивлячись на жорстокі заходи, зроблені урядом, мало цей рік величезні розміри і показало буржуазії, що 8 годинний робочий день, як що його тепер і не пощастить робітникам здобути, є питання близького часу.

В Англії, в Лондоні, сьвяткування 1-го мая пройшло спокійно, без втручання поліції і війська. В Гайд-Парку зібралось коло 8000 чоловік; говорились промови ораторами соціалістами та анархистами, крім англійської, на німецькій, французькій, польскій та иньших мовах. Більшість робітників соціалістів прийшла до Гайд-Парку в процесії з музикою та червоними прапорами. В Австрії гаслом дня було, звичайно, загальне виборче право; 1-ше мая як раз прийшлось під час реформи виборчого права. В переддень 1-го мая соціаль-демократія звернулась до робітників з маніфестом, в якому кличе їх «на сьвяткування 1-го мая, на мирну та грізну демонстрацію за загальне виборче право».

В Відні, Празі, Львові та иньших містах Австрії 1-го в ранці відбулося багато робочих збірок, після котрих були улаштовані маніфестації. Маніфестації сі скрізь відбулися спокійно. Але у Львові, наприклад, між маніфестантами та поліцією счинилась бійка через провокацію з боку поліції. З обох боків були важко поранені. Під впливом сеї провокації посол до Австрійського парляменту Дашиньский сказав на зібранню робітників промову, в котрій заявив, що австрійський пролетаріят на насилля з боку уряду буде відповідати так як і россійський: револьверами і бомбами.

Так сьвяткував пролетаріят за кордоном своє велике сьвято, котре скрізь, крім Англії, уряд та буржуазія старались повернути в бойню і пролити кров пролетарів. В цей день робітники побачили, що їх сили збільшуються, ростуть, росте організація їх та все приближує день побіди робітничої справи.

М. Г.

ХРОНІКА.


З'їзди соціаль-демократичних партій.

13 апріля, в Христіанії відбувся 19-й з'їзд норвежської с. д. партії. Партія до теперь має 380 видділів, в котрих з'организовано 16.500 чоловік членів. З'їзд займався головним робом внутрініми партійними справами. Він приняв нову виборчу програму, що до наближающихся виборів в парлямент, яка забороняє членам партії входити в які-б то не було угоди з партіями буржуазійними, навіть під час перебалотіровок. Найблизчі вимоги партії: вселюдне виборче право, референдум (всенароднє голосовання для рішення важних постанов), 8-годинний робочий день, заміна посередніх налогів — прямими, улаштовання запомоги безробітним і инчі. На з'їзді був прочитаний доклад про боротьбу пролетаріата в Росії, після котрого з'їзд приняв резолюцію, в якій висловлює свої гарячі співчуття російсьскому пролетаріатові і бажання йому скорої побіди.

В початку апріля відбувся в Копенгагені з'їзд датскої с.-д. п. Партія має 148 виддилів, в яких числиться більш 29 тисяч членів. Справоздання партійних організацій свідчать, що партія росте невпинно. На останніх виборах за кандідатів соц. демокр. партії було подано 55.479 голосів і число депутатів в парламенті збільшилось з 14 до 16 чоловік. В повітових радах партія має 155 представників, причім 56 депутатських міст були завойовані партією при тогорічних виборах.

Із постанов минулого з'їзду важна постанова, принята більшістью 214 голосів проти 49, яка дозволяє партійним организаціям входити під час виборів в угоди з радікальними партіями, коли тілько останні виставляють в своїх програмах домагання всенароднього виборчого права.

На з'їзді польскої п. с. в Познані (Германія), що відбувся також в початку апріля місяця в Котовицях, п. п. с. ухвалила вступити в організаційну угоду з німецькою с.-д. р. п. До сього часу п. п. с. вимагала завше внесення в програму пункта про незалежність Польщі, на що німецькі с. д. не згожувались. Умови угоди, більш менч такі: польскі с. д. в Германії складають самостійну с. д. організацію, котра має свій центральний комітет, свої з'їзди, свою прессу, але в той-же час її організація увіходе в партію, як складова частина загально-германської с. д. р. п. Польска с. д. організація визнає вповні програму німецької с. д. р. п., підлягає загально-партійним інстітуціям і визнає з'їзд найвищим її органом.

 

 
В справі федеративного сполучення всіх соц. демокр. партій Росії

винесла цікаву резолюцію Пензенська организація р. с. д. р. п. Ся организація висловлює своє переконання, що партія, не рахуючись з історичними старими традіціями, повинна йти в справі з'єднання в Росії в єдину р. с. д. р. п. по шляху федеративної згоди з національними соц. демократичними організаціями. („Призывъ“).

 

 
Швейцарсьні професіональні спілки (союзы) в справі 8 годинного робочого дня

на з'їзді 15 апріля приняли таку резолюцію: „Делегати з'їзду професіональних спілок переконані, що не шляхом безпосереднього намагання, а лише постійною організаційною працею можна досягнути скорочення робочого дня. Через се вони радять спілкам триматися їх попередньої тактіки в переконанні, що се — єдиний, певний шлях, який приведе з початку до восьми-годинного робочого дня, а далі і до дійсної волі народньої“.

 

 
Професіональний рух в Англії.

В німецькім соціалістичним „Worwärts'і“ надруковано справоздання робітничого виділу англійського міністерства торговлі, про розвій професіональних спілок (тред-юніонів) в Англії за 1895—1904 р.

З сього справоздання видно, що за 10 років число членів спілок збільшилось з 1.416 тисяч до 1.867 тисяч, або на 32%. Число членів росло невпинно аж до 1901 року, в котрім воно рівнялось 1.941 тисяч; після сього року число членів почало зменчуватись з року на рік, аж нарешті в 1904 році впало до 1.867 тисяч. Грошеві фонди спілок за час справоздання збільшились з 34½ міліонів до 92½ міл. Число великих спілок збільшилось за счот малих, власне загальне число спілок з 1302 в 1895 році впало до 1.148 в 1904 році, причім в одних лише 100 великих спілках рахувалось 1.127,5 тисяч членів. Великі спілки тілько 80 з 100 видавали своїм членам запомоги під час страйків, причім загальна сума запомог, виключаючи 1897 і 1898 р.р., з року на рік зменчується. Всього за 10 років було видано під час страйків запомог на суму 2.343.437 фун. стерлінгів (біля 4.686 тисяч руб.). Сума запомог, що видавалися спілками безробітним, як раз навпаки, має нахил до зростання як взагалі, так і по розсчоту на душу. На безробітних найменче було видано в 1899 році 188.000 фунт. стерл., коли на душу припадало всього лише 3 шілінги 4 пенса і найбільше в 1904 році (647.700 фунт. стерл.), коли на душу припадало — 11 шілінгів 6 пенсів. Всього за 10 років видано безробітним запомог на суму 3.607.742 ф. стерл. (біля 7.214 тисяч руб.).

Із наведених цифр видно, що професіональні спілки все більше і більше гублять свій бойовничий характер і робляться спілками, що страхуютъ своїх членів від безробіття і иньших пригод, що зустрічаються робітниками на їхнім шляху. Ті елементи, які незадоволяються таким напрямком спілок, покидають їх і йдуть в соц. демократичні організації, котрі в противність професіональним спілкам, за останні роки почали значно розвиватися. (Дивись про се VII розділ в огляді Закор. життя).

 

 

Вісьмигодинний робочий день в Англії. 28 апріля нижня палата англійського парляменту приняла без суперечок, при загальнім співчуттю, проект закону, предложеного робітничим депутатом Бреннером про заведення вісьмигодинного робочого дня при підземельних роботах. Вісьмигодинний робочий день буде заведено поволі до 1909 року; починаючи з 1907 року, робочий день по закону вже не може бути довшим, як 8½ годин.

П. П-ко.

 

 

„Объединитильный“ з'їзд Рос. С.-Д.-Р. Партії відбувся в другій половині апріля. Головними питаннями, що мусили бути розвязаними на з'їзді, були між иньшими: аграрне, питання про відносини до Державної Думи і питання про з'єднання з національними соц. дем. организаціями. Ми не маємо змоги зараз подати читачам „Вільної України“ докладних відомостей про постанови з'їзду і взагалі про всю ту творчу роботу, яку тов. із Рос. С. Д. Р. П. прийшлось виконати на нім. Протоколи з'їзду і резолюції його ще не оголошені. Поки що відомим стало те, що на з'їзді по ріжним питанням верх одержали „меньшевики“. Ліве крило соціаль-демократії — „большевики“ підлягли постановам з'їзду, лишивши, звичайно, за собою право вести ідейну боротьбу як в справі революційної тактики, так і по питанням теоретичним. Що до з'єднання з національними соц. дем. партіями, то спільних і прінціпіально витриманих принціпів для нього з'їзд не виробив, обмежившись лише в кожнім окремім випадку компромісовими організаційними нормами. Поки що в Р. С. Д. Р. П. вступила лише С. Д. П. і  Л. Питання про з'єднання з Бундом і Латишською С. Д. Р. П. буде залежити від того, чи одержуть санкцію з боку загальних з'їздів цих партій ті організаційні норми, які вироблені були на з'їзді Рос. С. Д. Р. П. Що до з'єднання з Укр. С. Д. Р. П. — то позитивне розвязання сього питання не мало місця на з'їді, дякуючи пізньому приїзду представника партії на з'їзд. Останній запропонував центральним комітетам і Р. С. Д. Р. П. і Укр. С. Д. Р. П. порозумітися в цій справі межи собою і виробити необхідні норми для з'єднання. Ми обмежуємось поки що лише хронікерськими нотатками — сподіваючись в ближчій книжці „В. У.“ подати ширшу статью з оцінкою цілої роботи, виконаної тов. із Рос. С. Д. Р. П. на „объединительном” їхньому з'їзді.

С. П.