В кінці греблі шумлять верби

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
В кінці греблі шумлять верби
автор: народна пісня
Джерело: [1]  

* * *


В кінці греблі шумлять верби,
Що я насадила...
Нема того козаченька,
Що я полюбила.

Ой немає козаченька –
Поїхав за Десну;
Рости, рости, дівчинонько,
На другую весну!

Росла, росла дівчинонька
Та на порі стала;
Ждала, ждала козаченька
Та й плакати стала.

Ой не плачте, карі очі, –
Така ваша доля:
Полюбила козаченька,
При місяці стоя!

Не я його полюбила –
Полюбила мати.
Заставила мене мати
Рушнички в’язати.

Один сплела, другий сплела,
На третьому стала.
Ждала, ждала козаченька
Та й плакати стала.

Зелененькі огірочки,
Жовтенькі цвіточки...
Нема мого миленького,
Плачуть карі очки!




Примітки

  1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
  2. В джерелі 2 текст подано без п’ятого і шостого куплетів.

Джерела

  1. Пісні маминого серця / Упорядник Р.П. Радишевський. – Київ: Видавничий центр "Просвіта", 2006. – 351 с.
  2. Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. – Київ: Музична Україна, 1991. – 382 с.