Галицкіи приповѣдки и загадки/Предисловіє
Галицкіи приповѣдки и загадки Предисловіє |
Приповѣдки ▶ |
|
Не так тѣшится погорѣлецъ, 'сли блукаючися на згарищи знищенного обистя своєго, выдобуде аки̂ дорогіи недогарки свого имѣня, як я 'м радовався, списуючи сіи народніи приповѣдки и загадки, в надѣѣ подати их честным читателям руським. — То̂лько-то лише, миліи краяне! нашои народности; то̂лько-то, що в пѣсньох, обрядах, казках, приповѣдках и пр. осталося богатства из колишного умѣнія и словесности давнои Словенщины и славного Галича!.. Є то скарб народности, котрый в памяти и в сердцях вѣрного народа заховався; а котрого нѣ огонь, нѣ мечь бесчисленных ворого̂в досягнути не мо̂г. Вам, любезніи краяне! посвящаю сей невеличкій, але дорогій подарок. Суть то правила предко̂в наших, освященіи довголѣтным досвѣдченьєм, не раз го̂рко окупленіи недолею, а переказани̂ с поколѣня в поколѣньє, на внуки-правнуки для перестороги и поученія; суть то памятники дѣяній право̂тцѣв наших, с котрых видко, як вони думали, гадали. В приповѣдках проявляєся правдивоє житьє, моралное здоровьє народа, тут зараз узнаєте, де го болить и долѣгає, до̂йдете и причины болю… Приповѣдки показують точный образ народа — єго домашного житья — узнаєте в нѣм наро̂д богобоязливый, робочій, гостинный, згодливый — по̂знаєте в сих плодах души єго дух быстрый, глубоко мысленный, розум проникливый, що все изслѣдує, доходить и ажь до живого проймає — задивуєтеся не раз, ки̂лько мудрець руській поняв и як коротенько выповѣв — переконаєтеся, якій народный нашь язык сильный, гнучкій, спритисный — зачудуєтеся над тым коротким, а предцѣ точным и до̂истным выразом, над буйностью зро̂внаній, як далеко воны сягнути̂, як глубоко поняти̂, як незвичайни̂, а однако'жь правдивіи. — 3агадки покажуть Вам быстроту розума, лехко̂сть выдумованя, играющеє остроуміє народноє.
Посилаю Вам сіє собраніє… пріймѣте го, миліи краяне! с тым пріятным сердцем, с котрым Вам посвящає
ИЗДАТЕЛЬ.
——————
- ↑ Пересторога. Читати маєся по выговору южно-руському: е, як росс. э, поль. ческ. е; є, як росс. ѣ, е, поль. je, ie, ческ. ge, ě; і, и, ы, ледви не так, як росс. ы, поль. y; о̂, и̂, як росс. і, и, поль. ческ. i; ѣ, як росс. і, и, поль. ji, 'i, ческ. gi, j; г, як поль. ческ. h, серб. х. Прочіи буквы, як звычайно у Россіян и Сербо̂в. — Окро̂м того богато Русино̂в Галицких вымовляють: а по ж, ш, щ, такожь я по согласных, як є, ьє; ею, ою, в творит. пад. змѣняють на ев, ов; т наконечноє в глаголах не измягчають и проч… тоти̂ могутъ собѣ сіи буквы по своєму выговору читати.