гедзь
гедзь
|
|
Гедз, дза и гедзь, дзя, м. Oestrus bovis. Гедзь його́ вкуси́в, — на йо́го напа́в. Он раскапризничался. А що це тобі? гедзь укусив, чи що? Канев. у. Ум. Гедзик. Вки́нути ге́дзика. Сказать что-либо с умыслом раздражить. Оце вона прийшла та вкинула гедзика, — паня й розходилась. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937