Гей, не дивуйтесь.../Їхав Стрілець

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гей, не дивуйтесь... (1922
Їхав Стрілець
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Видання: Львів: «Світанок», 1922.
Їхав стрілець.

Їхав Стрілець на війноньку,
Пращав свою дівчиноньку:
Прощай же, любко, прощай, голубко,
Я йду в чужу сторононьку.

Подай, дівчино, хустину,
Бо як у бою загину,
Накриють очі темної ночі,
Лекше у гробі спочину.

Лихії люди на силу
Взяли нещасную милу,
А серед поля гнеться тополя
Та на стрілецьку могилу.