Гей, не дивуйтесь.../Гуде, шумить дібровонька

Гей, не дивуйтесь...
Гуде, шумить дібровонька

Львів: «Світанок», 1922

Гуде, шумить дібровонька.

Гуде, шумить дібровонька,
Плаче, тужить дівчинонька,
Плаче, тужить тай ридає,
На шлях битий споглядає.

Битим шляхом козаки йдуть,
Вороного коня ведуть,

А я гляну, подумаю,
Перебіжу, поспитаю.

Ой, ти коню вороненький,
Деж подівся мій миленький,
Ой, ти коню сивогривий,
Скажи, скажи, де мій милий.

Ой твій милий ранний лежить,
Холодної води просить,
До керниці нахилився,
За серденько ухопився.

Ой твій милий ранний лежить.
В правій руці кріса держить,
А в лівій він воду має,
На серденько поливає.

На серденько поливає,
З товаришем розмовляє,
„Товаришу, рідний брате,
Не дай мені загибати“.

Ой руками він махає,
З товаришем розмовляє:
„Товаришу, рідний брате,
Дай ти моїй милій знати.

Нехай вона віддається,
Вона мене не діждеться,
А як її добре буде,
Нехай мене призабуде“.