гемблювати

гемблювати

Гемблюва́ти, люю, єш, с. 1) Строгать рубанком. Годі, майстре, гемблем гемблювати: прийде батько, буде сокирою підправляти. (Насмешка над плохим мастером). Мнж. 165. 2) Брезгать. Не гемблюйте нашим хлібом-сіллю. Черном.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Гемблюва́ти, гл. 1) Строгать рубанком. Годі, майстре, гемблем гемблювати: прийде батько, буде сокирою підправляти. (Насмешка над плохим мастером). Мнж. 165. 2) Брезгать. Не гемблюйте нашим хлібом-сіллю. Черном.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937