Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./70

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Копіа.

[1336] 39.

Его царского пресвѣтлого величества войскъ Запорожскихъ гетманъ Іоанъ Скоропадсків.

Вамъ Христичу старому зъ синомъ, бывшому сотнику чорнускому, и Татянѣ Максимовичовой настоящой сотничцѣ чорнуской обявляемъ симъ нашихъ унѣверсаломъ, ижъ любо поручилисмо были села ваши, а іменно Нехристовку Христичово и Бондарѣ Максимовиче[ви) во владѣніе его милости господину Федору Івановичу Протасіеву, царского пресвѣтлого величества столнику, однакъ Оные знову вамъ приворочаючи въ державу, позволяемъ Христичу Нехристовку, а Максимовичцѣ, без бытности мужа своего, Бондарѣ, отобравши ПОпрежнему всякому своймъ селомъ користуючи владѣти из селянъ тамош них обыкновенную подданскую отбирати повинност, такожъ грунтами куплен ними, хуторами, млинами и всякими до помянутих селъ належними угодіами свободно пожитковати, въ якомъ пререченних селъ владѣній абы нѣхто зъ старшини полковой лубенской жадной и найменшой имъ Христичам и Мак симовичцѣ не важилъся чинити препятія. Толко докладаемъ тое абы конѣ его милости господина столника загнанніе въ мененніе села тамъ на паѣ до далшого указу нашего найдовалися; и сторожей бы трох человѣкъ, у тих коней будучих, з дворцовъ тамошних кормлено; такожъ и двѣ куфи горѣлхи от его господина столника на шинкъ тамъ поставленніе были б вишинковани и гроши за Оніе до нас прислани. Войти зась вижейвираженнихъ селъ попрежнему должни нехристовскій Христичомъ, а бондарувcкій Максимовичу, сотников чорнускому, яко владѣлцамъ своимъ всякое подданское отдавати послушен ство и повиновеніе мѣти хочемъ и рейментарско приказуемъ. Данъ з Глухова, iюня 24, року 1721.

Звитъменованний гетманъ рукою власною.

[133—1336) Къ сим копіамъ владѣлецъ села Бондарей сотникъ чорну ский Семенъ Максимовичъ руку прилозилъ.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.