Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./95

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[180 — Ілляшенка].
14.

Копіа.

Божіею милостью мы пресвѣтлѣйшые и державнѣйшые великые государи, цары і велиқые князи Іоаннъ Алексіевичъ, Петръ Алексіевичъ всея Великie, и Малia, и Бѣліа Россій самодержцы.... пожаловали войскового товариша Максима Ілляшенка, повелѣли ему дат сію нашу великих государей, нашего царского величества, жалованную грамоту, на данное ему село Коровинци въ Лубенскомъ полку в Роменскомъ уйзде смелницами на рѣке Рохне, да на рекѣ Сулѣ, из дворами, и броварами, солодовнями, и со всѣми угодій, для того сего настоящого от созданia мира 7198 году былъ челомъ намъ вели кимъ государемъ, нашему царскому величеству онъ Максимъ, что в прошлих годѣхъ служилъ онъ отцу нашему государскому блаженніа и вѣчнодостойнia памяти великому государю, цару и великому князю Алексѣю Михайловичу всея Великia, и Малia, и Бѣліа Россій самодержцу и брату нашему блажен ніа живѣчнодостойных памяти великому государю, царю и великому князю Федору Алексіевичу всея Великіа и Малia и Бѣліа Россій самодержру; такъ же и нине намъ великимъ государемъ нашему царскому зеличеству, служить не щадя голови своей противъ непріателей креста святого в Чигиринских и в ыних многих, также и в прошлих во 195 м и во 197 годѣхъ в обоихъ Крим ских походѣхъ былъ; и за тѣ его службы подданній нашъ войска Запорож ского обоихъ сторонъ Днепра гетманъ Іванъ Степановичъ Мазепа далъ ему Максиму село (1806] Коровинцы в Лубенскомъ полку в Роменскомъ уйзде, смелницами на рекѣ Ромне, да на рѣке Сулѣ з дворами, и броварами, с со лодовнями, ис сеножатми, с полями пахатними, слесами, и со всѣми угодій для вернихъ ево к нам великимъ государамъ, к нашему царскому величеству служебъ, за которое службы онъ Максимъ тѣмъ селомъ и мелницами и всякими угодій владѣтъ, а нашіе де великих государей нашего царского величества жалованніе грамоти на то село и мелници, и на всякie угодіа ему не дано, и чтоб мы великіе государи, наше дарское величество пожаловали ево Мак сима за ево вѣрніе и радѣтелнie службы, повелѣли ему на то село со всѣми угодій, и на мелницы, и на всякiя угодіа дать нашу великих государей нашего царского величества жалованную грамоту. А в листу подданного нашего, вой ска Запорожского обоихъ сторонъ Днепра гетмана Івана Степановича, прош лого] 197 году написано, что, разсмотряя онъ нашъ дарского величества под данной службу Максима Ілляшенка далъ ему в Лубенскомъ полку в Ромен ском уйэде село Коровинци с людми посполитими, с мелницами на рекѣ Ромнѣ, да на рекѣ Сулѣ з дворами и броварами, солодовнями, сеножатми, с полями пахатними, слесами, и со всѣми угодій владѣт, и всякіе пожитки употреблять, дабы ему в томъ никто из старшини и черни ни малia не чинил препони; а казаки в томъ селе живущіе были сохранени при своих козацких волностехъ. И мы пресвѣтлѣйшіе и державнѣйшіе великое государы, цары и великіе князи Іоанъ Алексіевичъ, Петръ Алексіевичъ всея Великia, и Малia, и Бѣліа Россій самодержцы, наше царское величество слушавъ подданного нашего гетмана Івана Степановича Мазепи листи, и ево Максимова челобытя, пожаловали ево Мак сима, и жену ево, и дѣтей, повелѣли імъ тѣмъ даннимъ селомъ Коровинцями, ис мелницами, ис солодовнями и со всѣми угодіами владѣтъ и всякіе пожитки употреблять, которое по нашему великихъ государей нашего царского вели чества указу дали ему Максиму подданной нашъ войска Запорожского обойхъ сторонъ Днепра гетманъ Іванъ Степановичъ за ево служби; и въ данномъ ево подданного нашего листѣ написано и в сей нашей царского величества [181] жалованной грамоте изображено висше сего владѣть и всякіе политки употреблят; на что и сію нашу великих государей нашего царского вели чества жалованную грамоту датъ повелѣли на памятъ впредъ будущимъ роду ево, и быти тому селу, и мелницамъ, и дворанъ, и полямъ, и всякимъ уго діамъ за нимъ в вотчине, потому что онъ ту нашего царского величества милост и жалованье получилъ за свой вѣрніе и радѣтелнie знатніе службы, и чтоб впредъ смотря на тѣ ево служби и вѣрное радѣніе дѣти ево, и вну чата, и правнучата, и кто по нимъ роду ево будетъ, такъже намъ великимъ государемъ нашему царскому величеству и нашимъ государскимъ наслѣдни камъ служили. И вишепомянутому Максиму Илляшенку, и женѣ, и дѣтемъ, и внучатамъ, и правнучатамъ, тѣмъ селомъ, и мелницами, и дворами, и вся кими угодій владѣтъ, и всякие доходи имать, какъ изображено в сей нашей царского величества жалованной грамоте, буде спору не будетъ; и то село и мелници со всѣми угодья ему Максиму, и женѣ ево, и дѣтемъ, и внучатамъ, и правнучатамъ, в роди ихъ неподвижно. А для вящаго утверженia нашей цар ского величества милости и вѣчного владѣніа тѣмъ данним селомъ смелницами, з двораци, и с полями, и со всѣми угодій, ему Максиму, и женѣ ево, и дѣтемъ сею нашу великихъ государей нашего царского величества жало ванную грамоту утвердитъ нашею царского величества печатю повелѣли. Дана сiа наша царского величества жалованная грамота государствованia нашего во дворѣ в царствующемъ великомъ градѣ Москвѣ лѣта от созданia мира 7198, сентабря 20 дня. Государствованіа нашего 8 году.

в подлинной подписано: Великих государей іхъ царского величества дякъ Борисъ Михайлевъ.

[180—181] Къ сей копѣй високомонашей грамоти сотникъ роменъский Семенъ Остапов руку приложил.

[180—181] Сію копію високомонаршой грамоти списавъ с подлинной и сводивъ писаръ Роменской сотнѣ Михайло Даниловичъ Хмелникъ mp.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.