гонталь

гонталь

*Гонта́ль, ля, м. Кровельный гвоздь. Батько кинув у вогнище добрі дві пригорщі гонталів, тих старомодних, ручної роботи гонталів із кованого заліза. Франко.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Гонта́ль, ля́, м. Железный гвоздь, которым прибивается гонт. Хотин. у.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937