горбоконик

горбоконик

*Горбоко́ник, ка, м. Конек-горбунок. Ол. Ковал.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28