Гіпноза та навіяння і значіння їхнє для людини/Значіння гіпнози в медицині

Матеріал з Вікіджерел
Значіння гіпнози в медицині.

Найпочеснішу ролю відограє гіпноза в медицині, де поступово вона набуває де-далі більшої ваги.

Лікування гіпнозою (гіпнотерапія) базується на тій властивості, що ми примушуємо хорого відчути акт одужання або полегшення під впливом навіяння.

Лікарчий вплив гіпнози набирає найбільшої ваги на післягіпнотичних навіюваннях.

Ми повинні згадати ще про одну властивість післягіпнотичного навіювання, що провадиться з метою лікуваня. Післягіпнотичним навіюванням можна спричинити й збільшити увагу, спроваджуючи розумову працю й упевненість в собі.

З лікарчою метою лікування можна таким шляхом позбутися нездатности нервових об'єктів до зосередженої уваги, невпевненісти в собі душевно неурівноважених людей. Усі лікарі в повсякденній практиці в більшості хороб впливають не так ліками, як навіюванням.

Значна частина ліків та дієтичних вказівок лікаревих допомагають переважно тим, що хорий тоді не піддається почуттю безнадійности.

Надія на вплив ліків та досвід лікарів (самонавіяння) дає шанси на перемогу в боротьбі з хоробою.

Звичайно, що було-б безглуздям ставитись так до всіх хороб, але такі явища бувають, особливо підчас лікування різних нервових розладів.

Популярність того чи иншого лікаря або професора також базується переважно на силі навіювання.

Найчастіше гіпнозу вживають при хоробах функціонального нервового характеру, як різних гістеріях, розладах мови, параліжах, невралгіях, нервових розладах, болях зубів і цілої низки инших хороб.

В хірургії гіпноза в засіб, що знищує біль підчас операції, в акушерстві — при пологах.

Кінець-кінцем є дуже багато людей нервових, неврівноважених, що легко піддаються впливові пригніченого настрою, несвідомого жаху, боязкости (води, темноти то-що). Ці явища надзвичайно пригнічують волю людини, роблять її малоздатною до праці, і в таких випадках навіяння гіпнозою має величезне значіння.

Нарешті, треба відзначити корисний вплив післягіпнотичного навіювання на лікування заїкувань[1], гістеричної глухоти, параліжу то-що.

Величезне значіння має лікування гіпнозою при онанізмі, морфінізмі, кокаїнізмі, психічному половому безсиллі, безсонні то-що.

А проте, гіпноза не може цілком задовольнити вимог наукової медицини, яка каже, що треба насамперед знайти корінь хороби, причину, що призвела її, й знищити її, а знищивши причину, знищується сам собою й наслідок. При гіпнозі-ж, навпаки, виліковується лише симптом хороби, а самої причини — коріня — гіпноза не завжди може знищити.

Найбільше, чого можна досягти гіпнозою, це позбавити симптомів хороби.

Хороботворчі причини можуть продовжувати існувати в захованому стані, і цим явищем пояснюються часті повороти, що їх ми спостерігаємо при лікуванні багатьох хороб. Найкраще вживати гіпнозу з иншими методами лікування, що безпосередньо впливають на корінь хороби.

Справді, часто-густо ми спостерігаємо, що у суб'єкта, якого вилічили були гіпнозою, через відповідні умови знову з'являються попередні хоробливі явища.

Навіюванням можна заспокоїти болі у гістерика, знищити параліж, поліпшити настрій у неврастеника, але сам неврастеник своєї неврастенії гіпнозою не позбудеться.

Цілком зрозуміло, що гіпноза має пройти ще цілу низку різноманітних напрямів і безумовно стане одним із головних лікарчих засобів.

А проте, при всякім лікуванні навіяння (коли його вживають) є побічний могутній фактор.

Навіяння покладає на лікаря-гіпнотерапевта величезну відповідальність, й у всякому разі не меншу, як відповідальність хірурга підчас операції. Вживання гіпнози в руках нелікарів небезпечне для суспільства.

——————

  1. „Гіпнотерапія в отоларингології“. Д-р Стрільчук. Збірн. наук. праць Наук. Т. С.-М. К. М. І.