Далекая доріженька

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Далекая доріженька

Коник лиш ся спотикає,
Сон голівку полягає.
Пущу коня на долину,
А сам ляжу на годину.
Сплю годину, сплю другую,
Ще й третю щасливую.
Де взялася дівчинонька
Та й вирвала травиченьку,
Вдарила його по личеньку.
Встань, козаче, годі спати,
Їдуть турки грабувати.
Їдуть турки з татарами,
Візьмуть коня з поводами.
Візьмуть коня, та кінь буде,
Тебе заб’ють — жаль в серці буде.
Коня візьмуть, кониченька,
Тебе заб’ють — паниченька.
Коня візьмуть вороного,
Тебе заб’ють молодого.

Подала Оксана Максимишин