Декалог українського націоналіста

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Декалог Українського Націоналіста

Я дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя:

1. Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї.

2. Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації.

3. Пам'ятай про великі дні наших Визвольних змагань.

4. Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба.

5. Пімсти смерть Великих Лицарів.

6. Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба.

7. Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.

8. Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.

9. Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни.

10. Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української Держави.

Додаток[ред.]

Декалог було підготовлено влітку 1929 року, тобто орієнтовно через півроку після відбуття Конгресу Українських Націоналістів, на якому було засновано ОУН.

У різних публікаціях тексту Декалогу зустрічається ряд відмінностей. У первісній редакції Декалогу були відмінності від сьогочасного варіанту, а саме:

1) текст 7-ї заповіді звучав так:"Не завагаєшся виконати найбільший злочин, якщо цього вимагатиме добро Справи". Під "найбільшим злочином" розуміється вбивство. Член революційної організації не повинен вагатися вбивства, якщо то потребує добро справи визвольної боротьби Українського народу.

2) 8-ма заповідь. Замість "безоглядною боротьбою" було "і підступом прийматимеш ворогів Твоєї Нації".

3) в 10-й заповіді наприкінці була дописана фраза: "навіть шляхом поневолення чужинців". Цей допис існував внаслідок дискусії про те, чи повинна Українська держава давати повну свободу чужинцям тоді, коли вони діють на її шкоду, як це було на Наддніпрянщині в 1917-18 рр. Тобто краще їх поневолити для безпеки Української держави, ніж давати повну свободу. Під "поневоленням чужинців" розуміється не зовнішня експансія, а внутрішня політика щодо чужинців, які посягатимуть на державну безпеку та протиставлятимуть себе українській владі.

Джерело[ред.]

http://oun-upa.org.ua/documents/dekalog.html