джума

джума

*Джума́, ми, ж. Чума, пострел (как ругательство]. А бісова джума. Крим.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28