Договір між Єстонською Демократичною Республікою й Украінською Соціялістичною Радянською Республікою

Матеріал з Вікіджерел
Договір
між Єстонською Демократичною Республікою й
Украінською Соціялістичною Радянською Республікою

Riigi Teataja, nr. 9-10, 25 jaanuar 1922
Таллінн: 1922
Договір підписаний 25 листопада 1921 року в Москві
Договір
між Єстонською Демократичною Республікою й Украінською Соціялістичною Радянською Республікою.

Єстонська Демократична Республіка з одної сторони й Украінська Соціялістична Радянська Республіка з другоі, маючи тверде бажання встановити на засадах права й справедливости міцні основи для майбутніх взаємовідносин, що забезпечували б за обома державами й їх народами блага миру, вирішили з цією метою разпочати переговори й для цього призначили своїми уповноваженими:

Уряд Єстонської Демократичної Республіки:
Деонисія Григоровича Варес й Фердінанда Адамовича Вельнер;

Уряд Украінської Соціялістичної Радянської Республіки:
Юрія Михайловича Коцюбинського.

З'іхавшись в м. Москві, означені уповноважені, після взаємного пред'явлення своїх уповноважень, визнаних правними й складеними в належній формі, погодилися на нижеслідуючому:


Артикул I.

Єстонська Демократична Республіка й Украінська Соціялістична Радянська Республіка, створені волею своїх народів, безоговорочно визнають одна одну самостійними, незалежними й суверенними державами, з усіма випливаючими з такого визнання правними наслідками в державних межах, які кождою з укладаючих Договір сторін встановлено з Росією й иншими сусідними державами.


Артикул II.

Єстонія й Украіна заявляють, що з колишньої принадлежности їх земель і народів Російської Імперії для обох укладаючих Договір сторін не повстає ніяких взаємных зобов'язань.


Артикул III.

Обидві укладаючі Договір сторони зобов'язуються:

1. Заборонити перебування на своїй території якого будь війска, за винятком державного або війска дружніх держав, з котрими одною з укладаючих Договір сторін складено військову конвенцію, але котрі не перебувають у фактичнім стані війни з другою із укладаючих Договір сторін, рівно ж заборонити в межах своєї теріторії вербування й мобілізацію особистого складу до лав армії держав, організацій і груп, що ставлять собі метою збройну боротьбу з другою з укладаючих Договір сторін.

2. Не допускати створення й перебування на своїй теріторії будь яких організацій і груп, що претендують на ролю Уряду всієї теріторії другої з укладаючих Договір сторін або частини ії, рівно ж Представництва й урядових осіб організацій і груп, що мають метою повалення Уряду другоі з укладаючих Договір сторін.

3. Зоборонити державам, що перебувають у фактичнім стані війни з другою укладаючою Договір стороною, і організаціям й групам, що мають своєю метою збройну боротьбу з другою укладаючою Договір стороною, перевозку через своі порти й по своєї теріторії всього того, що може бути використувано для нападу на другу укладаючу Договір сторону, а саме: належних таким державам, організаціям та групам збройних сил, війскового майна, війсково-техничних засобів та матеріялів – гарматних, інтендантських, інженерних й повітроплавства.

4. За винятком випадків, передбачених міжнароднім правом, заборонити захід в свої порти й плавання в своїх теріторіяльних водах якіх-будь війскових кораблів, канонерок, міноносців і т. и., належних або організаціям і групам, що мають своєю метою збройну боротьбу з другою з укладаючих Договір сторін, або державам, що перебувають з другою з укладаючих Договір сторін в стані війни й мають своєю метою напад на другу укладаючу Договір сторону, коли подібні заміри стають відомими тій з укладаючих Договір сторін, до теріторії котрої відносяться ці води й порти.
 
Артикул IV.

Кожда з укладаючих Договір сторін обов'язується визнавати й поважати прапор та герб другої сторони, як емблємы дружньої держави. Малюнки прапора й герба, рівно ж зміни, що в них вностяться, коли такі будуть, взаємно подаються дипльоматичним шляхом.


Артикул V.

У випадку міжнароднього визнання постійного нейтралітету Єстонії, Украіна з свого боку також зобов'язується додержувати і гарантувати його.


Артикул VI.

На протязі одного року з дня ратифікації цього Договору, особи, які принадлежать по походженню до місцевостей, що входять в склад Єстонії, які зараз перебувають на теріторії Украіни і досягли 18-ти літнього віку від роду, мають право оптувати єстонське громадянство. На тіх же основах особи неєстонського походження, перебуваючі на теріторії Єстонії, мають право оптувати украінське громадянство.

Порядок й умови вчинення оптації встановляються додатковою угодою, що буде прикладено до цього Договіру.


Артикул VII.

Уряди обох укладаючих Договір сторін згоджуються взаємно повернути евакуовані з теріторії Єстонії (Украіни) за час світовоі війни книгозбірні, архіви, шкільні підручники, документи, мистецькі творі та инше майно усіх шкільних, наукових, місцевих урядових та громадянських установ, релігійних та добродійних товариств, що перебувають або перебували раніш в межах Єстонії (Украіни) оскільки зазначене майно знаходиться чи знайдеться в распорядженню Уряду та Урядових установ Украіни (Єстонії).

Уряд У. С. Р. Р. зобов'язується повернути Єстонському Уряду всякого роду архиви й діловодства приватних установ, а також документи на майно, як то: купчі й закладові кріпости, арендні умови, всякого роду грошові зобов'язання і т. инше, які мають значіння для визначення маєтно-правових відносин єстонських громадян, оскильки такі предмети були вивезені з меж Єстонії за час з 1914 по 1917 р. й будуть у роспорядженню Уряду чи урядових Установ У. С. Р. Р.

Обидва Уряди погоджуються взаємно повернути архиви, книгозбірні, музеї й мистецькі творі, що мають для Єстонії (Украіни) істотне наукове, мистецьке або історично значіння й вивезене з меж Єстонії до Украіни (або з Украіни до Єстонії) перед світовою війною, оскільки вони є витвіром Єстонського (Украінського) народу, й знаходяться в распорядженню Уряду У. С. Р. Р. (Єстонії) й оскільки виділ їх не зробить істотної шкоди Украінським (Єстонським) архивам, книгозбірням, музеям, галєріям картин, де вони зберегаються.


Примітка 1: Витрати за доставку до кордону Украіни (Єстонії) майна, яке зазначено в артикулі VII цього Договору, несе Уряд тієї країни, з якої майно повертається.
Примітка 2: З метою предоставлення Єстонії (Украіні) більш кращих умов для здійснення зазначених в арт. VII цього Договору прав, Украінський (Єстонський) Уряд зобов'язується давати Уряду Єстонії (Украіни) всі потрібні останьому для цього справки й відомости, й чинити всякого роду допомогу при розшукуванню майна, що повертається, архивів, документів і ин.
Примітка 3: Розв'язання питань, які повстають з приводу цього артикулу покладається на Особливу Мішану Комісію, з рівною кількістю членів од обох укладаючих Договір сторін.


Артикул VIII.

Єстонські громадяне в Украіні й украінські громадяне в Єстонії будут користуватись такими ж правами, які взагалі надані законами обох Республік, чужинцям, що належать до дружніх держав.


Артикул IX.

Уряд У. С. Р. Р. надає єстонським громадянам власникам ненаціоналізованих підприємств: а) заряджувати й керувати ними визискуючи з них прибутки, з додержанням декретів й істнуючих на цей випадок правил в У. С. Р. Р.; б) ліквідувати підприємства шляхом передачі иншим особам й установам, при умові збережіння цілости й виробництва підприємств і з відому тієї установи, де воно знаходиться на учоті, й в) евакувати за свій рахунок зазначені підприємства.


Примітка: Єстонське Представництво має право подавати заяву через Народній Комісаріят Закордонних Справ перед Украінською Радою Народнього Господарства про перегляд питань про націоналізацію окремих підприємств, що належать єстонським громадянам, при чому постанова Украінської Ради Народнього Господарства не підлягає обміркованню на далі.


Артикул X.

Уряд Украінської Соціялістичної Радянської Республіки зобов'язується вчинити разрахунок з Урядом Єстонськоі Республіки за реквізіції, зроблені у єстонських громадян Радянськими органами, що мають право на переведення реквізіцій, за винятком випадків реквізій, предбачених декретами та постановами Уряду У. С. Р. Р.


Примітка: Всі вимоги на виплату за вчинені реквізіції розглядаються й вирішаються Мішаною Комісією, складеною на парітетних засадах.


Артикул XI.

Рухоме майно, яке залишилось після смерти громадян одної з Укладаючих Договір сторін й яке знаходиться на теріторії другої сторони, йде в распорядження консульского чи иншого дипльоматичного представника тієї держави, до якої померший належав, при чому право наслідування й розділ майна встановляються по законам батьківщини наслідодавця.


Артикул XII.

Укладаючі Договір сторони негайно після ратіфікування цього Договору згодні уложити торговельний та транзітовий Договори, а також поштово-телеграфну конвенцію.


Артикул XIII.

До уложення торговельного Договору взаємовідносини між Єстонією та Украіною в галузі торговлі регулюються слідуючими прінципами, що будуть покладені в основу будучого торговельного Договіру:

а) товари, які йдуть з одної чи в одну з укладаючих Договір сторін транзітом через теріторію другої укладаючоі Договір сторони, не обкладаються в тій укладаючій Договір країні, через котру вони пересилаються ні ввозним і вивозним митами, ні транзітними податками;

б) провозні тарифи на транзітні товари, зазначені в точці „а“ не можуть бути вище таких-же тарифів на однородні товари місцевого призначення;

в) єстонська та украінська торговельні фльоти користуються гаванями укладаючих Договір сторін на рівних правах з торговельними фльотами других дружніх держав.


Артикул XIV.

Дипльоматичні та консульскі зносини між укладаючими Договір сторонами встановляються зараз-же після ратіфікації цього Договіру.

Після цієї ратіфікації обидві сторони згидні негайно приступити до уложення консульскої конвенції, а до того уложення права та зобов'язки консулів опреділяються узаконеннями, які істнують в цьому випадку в кожній з укладаючих Договір сторін, та загальними підвалинами міжнароднього права.


Артикул XV.

1. Після ратіфікації цього Договору Єстонський Уряд негайно звільняє украінських громадян й оптувавших таке громадянство, а Украінський Уряд — єстонськіх громадян й оптувавших таке громадянство, війскового та громадського станів, від кар по всім політичним і дісціплінарним справам, при чому звільнені з міст замкнення повинні негайно залишити межі тієї країни, де вони були в замкненні. Коли ж присуди по цім справам не відбулися, то судовництво що до них припиняється.

Не користуються амнистією особи, які учинили вищезазначені вчинки після підпису цього Договору.

Примітка: Коли перебування на волі осіб, належних до звільнення з міст замкнення є загрозою громадському порядкові, то такі особи не звільняються, а по вимозі Уряду противної сторони, передаються останьому.

2. Особи, що перебувають під слідством або судом, або затримані по обвинуваченню в здійснених до підписання цього Договору карних злочинах й провинах, рівно ж ті, що відбувають кару за них, видаються негайно після вимоги їх Уряду. При їх видачі одночасно видаються слідчі й судові матеріяли.


Артикул XVI.

Розв'язання питань публично-правової й приватньо-правової природи, які повстають між громадянами укладаючих Договір сторін, рівно-ж регулювання окремих питань між обома державами, або між одною з держав та громадянами другої сторони, покладаються на Особливу Мішану Комісію з рівною кількістю членів від обох сторін, котра негайно встановлюється після ратіфікації цього Договору. Склад, права та обов'язки Комисії встановляюються інструкцією за згодою обох укладаючих Договір сторін.


Артикул XVII.

Договір цей складено Єстонською, Украінською та Російською мовами. При його інтерпретації всі три тексти вважаються автентичними.


Артикул XVIII.

Цей Договір належить до ратіфікації в місяшний термін з дня підпису й входить в силу з менту ратіфікації.

Обмін ратіфікаційними грамотами повинен відбутися в місті Москві.

Скрізь, де в цім Договорі згадується мент ратіфікації, під цім разуміється мент взаємного обміну ратіфікаційними грамотами.

В засвідчення цього Уповноважені обох сторін власноручно підписали цей Договір в двох примірниках й зміцнили його своімі печатками. Місто Москва, листопада двадцять п'ятого дня, тисячу дев'ятьсот двадцять першого року.

Д. Варес (L. S.).

Ферд. Вельнер (L. S.).

Ю. Коцюбинській (L. S.).




Угода
між Єстонською Демократичною Республікою й Украінською Соціялістичною Радянською Республікою про порядок оптації громадянства.

Уряд Єстонської Демократичної Республіки з одної сторони й Уряд Украінської Соціялістичної Радянської Республіки з другої, маючи бажання встановить порядок оптації громадянства для осіб, котрим таке право надано артикулом VI Єстонсько-Украінського Договору від цього числа, вирішіли заключити особливу угоду на цей випадок, й для цього призначили своїми Уповноваженими:

Уряд Єстонської Демократичної Республіки: Деонисія Григоровича Варес
й Фердінанда Адамовича Вельнер;

Уряд Украінської Соціялістичної Радянської Республіки:
Юрія Михайловича Коцюбинського.

З'іхавшись в місті Москві, зазначені уповноважені, після взаємного пред'явлення своїх уповноважень, визнанних правнимі й складеними в належній формі, погодилися на нижеслідуючім:


Артикул I.

На протязі одного року з дня ратіфікації Договору про взаємовідносини між Єстонською Демократичною Республікою й Украінською Соціялістичною Радянською Республікою від цього числа, особи по походженню з місцевостей, належних до Єстонії, які перебувають зараз на теріторії Украіни й досягли 18-ти літнього віку від роду, мають право оптувати Єстонське громадянство, при чому за їх громадянством ідуть діти молодші 18-ти років і дружина, коли нею не буде зроблено иншої заяви й коли між подружжам не відбулося окремої умови, що до громадянства їх дітей.

На протязі одного року з дня ратіфікації Договору о взаємовідносинах між Єстонсьскою Демократичною Республікою й Украінською Соціялістичною Радянською Республікою від цього числа, особи неєстонського походження, котрі проживають на теріторії Єстонії й досягли 18-ти літнього віку від роду, мають право оптувати украінське громадянство, при чому за їх громадянством ідуть діти молодші 18-ти років і дружина, коли нею не буде зроблено иншої заяви й коли між подружжам не відбулося окремої умови, що до громадянства їх дітей.


Примітка 1: Діти, законно усиновлені перед підписанням цієї угоди, користуються при оптації всіми правами рідних дітей. Ті особи, що знаходяться в опікуванні, або нездатні до самостійного істнування, можуть слідувати, за громадянством своїх опекунів або попечителів. Правом оптації користуються вдови осіб, які мають це право, згідно з цім артикулом, а тако-ж вдови й розведені перед підписанням цього Договору жінки громадян Єстонсьскоі Республіки й У. С. Р. Р., коли вони докажуть свої права на оптацію згідно з ознаками, вказаними в тим самім артикулі, при чому неповнолітні діти вдов слідують за громадянством матері, а діти розведеноі жінки слідують за ії громадянством, в тім випадку, коли діти ці залишені на опікування матері.
Примітка 2: Жінки єстонських (украінських) громадян, що мешкають в Єстонії (У. С. Р. Р.), які зараз перебувають на теріторії У. С. Р. Р. (Єстонії) і їх діти й внуки котрі не досягли 18-ти років, визнаються, по їх заяві, громадянами Єстонії (У. С. Р. Р.)


Артикул II.

Походження з місцевостей, які належать Єстонській Демократичній Республіці, може бути доказано якім-небудь з слідучих документів:

а) метричною випискою про народженя й хрещеня;

б) сословною грамотою й посвідченням;

в) формулярним списом про посаду;

г) посвідченням про приписку до призивного по війсковій повинности участку;

д) атестатом та діпломом академичної установи;

е) паспортом й т. ин. документами, які б посвідчували приналежність данної особи чи ії батьків до тої чи иншої мійської, сільської або станової установи на Єстонській теріторії.

Неєстонське походження осіб, які перебувають на теріторії, що зараз входить в склад Єстонської Демократичної Республіки, може бути доведено якими-небудь з відповідаючих перерахованим вище документам.


Артикул III.

Крім осіб, вказанних в артикулі I й II правом на оптацію єстонського громадянства користуються:

а) особи евакуовані, під час світової війни, з місцевостей Єстонії на теріторію У. С. Р. Р.;

б) особи, які брали участь в світовій війні, призвані чи мобілізовані до війска з місцевостей, які входять в склад Єстонії, и проживають на Украіні.

Відповідно учасники світової війни неєстонського походження, що проживають на території Єстонії, користуються правом оптації Украінського громадянства.

Зазначеним в цим артикулі особам повинна бути дана змога повернутися до рідного краю в першу чергу.


Артикул IV.

Особа, котра бажає оптувати єстонське (украінське) громадянство, подає про це відповідну заяву в Дипльоматичне представництво чи Консульску установу Єстонії (У. С. Р. Р.) в Украіні (Єстонії).

До заяви повинні бути прикладені документи, що свідчили б про право заявляючого на оптацію (арт. I, II й III).

Документи подаються в двох примірниках, при чому копії повинні бути, в установленим порядку, засвідченими.

Установа, яка прийняла заяву про оптацію, видає заявнику в тім відповідне посвідчення, котре відбірається у нього при видачі йому документа, що він вийшов з Украінського (Єстонського) громадянства.


Артикул V.

Особа, яка зробила заяву про оптацію, не набуває ще цим прав вибраного ним громадянства.

Коли особа, що зробила заяву про оптацію, задовольняє вимогам артикула I, II чи III цієї угоди, консульский або инший офіційний представник держави, на користь котрої відбувається оптація, складає про це постанову, про що надсилав до Народнього Комісаріяту (Міністерства) Закордонних Справ посвідчення, разом з документами оптанта. Народній Комісаріят (Міністерство) Закордонних Справ, протягом місяшного з дня передачі терміна, або повідомляє означеного представника про свою незгоду з його постановою, й тоді питання розв'язується Мішаною Комісією, складеною з рівної кількости членів од обох укладаючих Договір сторін, або визнає постанову представника й надсилає останьому документ про вихід оптанта з колишнього громадянства з усіма иншими його документами, крім посвідки на мешкання. Неодержання повідомлення Народнього Комісаріяту (Міністерства) Закордонних Справ у місяшний термін визнається як згода з постановою представника.

Коли оптант задовольняє вказаним в арт. I й II чи III вимогам, то держава, на користь котрої відбувається оптація, не має права відмовити в прйиняті оптанта до свого громадянства, а держава, в котрій ця особа перебуває, не має права відмовити у виході з громадянства.

Консульский або инший офіціяльний представник держави, на користь котрої відбувається оптація, мусить винести рішення не пізніш як в двохмісяшний термін зо дня одержання заяви про оптацію й представлення необхідних документів.


Артикул VI.

Громадяне, що перебувають під судом або слідством, або відбувають кару за вчинені ними злочинства, подають заяви про оптацію за посередництвом тіх установ, в распорядженню котрих вони перебувають.


Артикул VII.

Оптанти, що закінчили оптацію, користуються всіма правами й пільгами, наданими чужинцям в У. С. Р. Р. (для осіб, оптуючих украінське громадянство — в Єстонії).

З моменту заявлення про виїзд, вони звільняються від усіх повинностей державної й муніціпальної природи в країни, з котрої вони від'їзжають.


Артикул VIII.

Уряд кождої з укладаючих Договір сторін обов'язується надати особам, що оптували громадянство другої сторони, можливость, протягом одного року від дня оптації громадянства, виїхати на батьківщину; протягом згаданого термину особи, що оптували громадянство, повинні покинути межі країни, в котрій вони жили.


Примітка 1: Коли завершивші оптацію особи не мають змоги по незалежним від них обставинам виїхать в річний термін з меж У. С. Р. Р. (Єстонії), то цей термін може бути продовжений, з окромого на кождий раз дозволу.
Примітка 2: Особи, що оптували єстонське (украінське) громадянство, виїзжають на батьківщину за свій рахунок. Меж иншим инваліди, участники світової війни (арт. III т. б.), евакуовані учні й особи, які знаходяться на державнім утриманню можуть бути отправляні по їх заяві, за рахунок тієї держави, з котрої вони від'їжають, до ії меж.


Артикул IX.

Особи, що скінчили оптацію, а також ті, хто слідує за їх громадянством, зберігають свої права на рухоме й нерухоме майно, в межах законів, які істнують в тій державі, де вони перебувають. При виїзді вони мають право вивезти своє майно, згідно з правилами, прикладеними до цього артикулу.


Артикул X.

Ця угода вступає в силу з менту ратіфікації договору від цього числа між Єстонською Демократичною Республікою й Украінською Соціялістичною Радянською Республікою.

В засвідчення цього Уповноважені обох сторін власноручно підписали цю угоду в двох примірниках й скріпили своїми печатками. Місто Москва, листопада двадцять п'ятого дня тисячу дев'ятьсот двадцять першого року.

Д. Варес (L. S.).

Ферд. Вельнер (L. S.).

Ю. Коцюбинській (L. S.).




Додаток до артикула IX Угоди між Є. Д. Р. й У. С. Р. Р. про чинність оптаціі громадянства.

Правила
про вивіз майна осіб, оптувавшіх Єстонське (Украінське) громадянство.

В розвиток арт. IX Угоди між Єстонською Демократичною Республікою й Украінською Соціялістичною Радянською Республікою про чинність оптації громадянства, зазначені сторони ухвалили слідуючі правила про вивіз майна оптантів:


1. Загальна вага майна, що вивозиться оптантами, які пересуваються гужом й на чужоземних пароплавах з морських портів Украіни (Єстонії), обмеженню що до ваги не підлягає.

Примітка. Оптанти, що їдуть гужом, складають спис майна, яке вивозиться ними з собою. Спис засвідчується повітовим виконкомом (повітовими органами Управління). Майно, внесене в спис при пересуванні до приграничних контрольних пунктів, ніякій конфіскації й реквізіції не підлягає.

2. При пересуванні залізницею, загальна вага багажу, крім ручного, не повинна перевищувати 10-ти пудів на кожду особу.

Багаж, який вивозиться, звільняється від всякого мита й податків.

Примітка. Особам спеціяльних професій, як то: робітникам, ремісникам, хліборобам, медикам, малярам, ученим, музикам і т. инше, дозволяється брати з собою предмети, потрібні їм для їх професійної діяльности, по над встановлену норму ваги, по окремому, для каждого випадку, дозволу Наркомзовнішторгу (Міністерства Фінансів).

3. Не допускається до вивозу за кордон:

а) папірові гроші будь-якого випуску з тих, що мають законний оббіг на теріторії держави, яка їх відправляє по над сто тисяч рублів єстонських марок на кожду особу, а також чужестороння валюта;

Примітка. Вивіз сум зверх означеної в цім пункті нормі, а також чужеземної валюти, дозволяється лише з особливого дозволу.

б) Золоті й платинові вироби в кількості, що перевищує загальну вагу 25 золот. на одну особу, й вироби з срібла в кількості, що перевищує 5 фунт. на одну особу;

Примітка. Золоті й срібні годинники з ланцюжками й обручки, срібні сігарниці і срібні жіночі гаманці дозволяються до вивозу по одній штуці кожного назвійска на дорослу особу, при чому вага цих річей не включається в норму, встановлену цею точкою.

в) Коштовні камінці без оправ;

г) Вироби з коштовних камінців (алмазів, бріллянтів, сапфірів, смарагдів й рубінів, загальна вага котрих перевищує один карат, це саме відноситься до перлів;

д) машини до шиття, більше від одної на родину;

е) Річі, що мають мистецьку або історичну вартість, або предмети старовини;

Примітка. В випадку, коли окремі річі з зазначених в точці „е“ є родиннім спомином і не складають колекції, то їх допускається до вивозу.

ж) Предмети прохарчовання в кількости по-над 40 фунтів на кожду особу, в тім числі по-над 18 фунт. муки і хліба, 8 фунт. м'ясних продуктів й 14 фунт. иншихъ припасів до їжі, в тім числі цукру по-над один фунт і чаю по-над ¼ фунта;

з) тютюнові вироби по-над 1000 шт. цигарок, або 1 фунт тютюну на особу старішу 18-ти років;

і) мило по-над один шматок туалетного на кожду особу й один фунт звичайного на родину;

к) всякі процентові, діведендні й облігаційні папери, векселі, транспортові квітанції, варанти, крім тіх, на перепуск котрих буде даний дозвіл відповідних органів;

Примітка. Цінні, грошові й инші документи, переличені в цій точці, котри мають видношення тілько до країни, в яку прибуває оптант, дозволяється вивозити без перешкод.

л) Друковані твори, списи котрих не завірено війсковою цензурою;

Примітка. Підручники й книги Єстонською (Украінською) мовами дозволяється вивозити по списах, затверджених губерньскими відділами народньої освіти (повітовими шкільними радами) без візи війскової цензури.

м) фотографії, акти, документи й усякого роду папери, за винятком згаданних в точках „е“ й „к“, на яких немає помітки про перегляд їх війсковою цензурой;

н) мануфактура, готова одіж, металі й вироби з них, кушнірьскі, шкиряні й галянтерейні предмети, призначені для торговлі, а не для особистого вжитку;

о) Зброя і предмети, необхідні для війскових потреб;

Примітка. Стрільці (ловці) — професіоналісти, при виїзді в Єстонію (Украіну) мають право, з окремого для кождого разу дозволу, вивезти з собою по одній рушниці для полювання з приладдям.

п) Галерії, збірки й колекції, що мають мистецьке значіння, без спеціяльного дозволу Народнього Комісаріяту (Міністерства) Освіти.

4. До вивозу залізницею, до покращення транспорту, не допускається: важкі меблі в нерозібраннім стані, єкіпажі, вози й сані, живий інвентарь, машини й їх часті, важке физичне й хирургичне прилладя й инши важкі предмети.

5. Ці правила мають силу одночасно з угодою між Є. Д. Р. й У. С. Р. Р. от цього числа про порядок оптації громадянства.

Д. Варес (L. S.).

Ферд. Вельнер (L. S.).

Ю. Коцюбинській (L. S.).


Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).