Договір про взаємодопомогу і дружбу між Радянським Союзом і Фінляндською Демократичною Республікою

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Договір про взаємодопомогу і дружбу між Радянським Союзом і Фінляндською Демократичною Республікою (1939
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Договір про взаємодопомогу і дружбу між Радянським Союзом і Фінляндською Демократичною Республікою

Президія Верховної Ради СРСР з одного боку, і Уряд Фінляндської Демократичної Республіки з другого боку, переконані, що тепер, коли героїчною боротьбою фінляндського народу і зусиллями Червоної Армії СРСР ліквідується найнебезпечніше вогнище війни, створене біля кордонів Радянського Союзу колишньою плутократичною владою у Фінляндії на догоду імперіалістичних держав і фінський народ утворив свою Демократичну Республіку, що цілком спирається на підтримку народу, - прийшов час встановлення міцних дружніх відносин між нашими країнами та забезпечення спільними силами безпеки і недоторканності наших держав; визнаючи, що настав час для здійснення вікових сподівань фінського народу про воз'єднання карельського народу зі спорідненим з ним фінським народом в єдиній фінляндській державі, а також маючи на увазі сприятливе і відповідне інтересам обох Сторін врегулювання прикордонних питань, особливо ж забезпечення безпеки Ленінграду і південного узбережжя Фінляндії; в цілях зміцнення духу і основних положень Мирного договору 23 жовтня 1920, заснованого на взаємному визнанні державної незалежності і невтручання у внутрішні справи другої Сторони, визнали за необхідне укласти між собою нижченаведений Договір про взаємодопомогу і дружбу між Радянським Союзом і Фінляндською Демократичною Республікою та призначили для цієї мети своїми уповноваженими від Президії Верховної Ради СРСР: В. М. Молотова, Голову Ради Народних Комісарів і Народного комісара закордонних справ СРСР, від Народного уряду Фінляндії: О. В. Куусінена, Голову Народного уряду та Міністра закордонних справ Фінляндії; уповноважені, за взаємним пред'явленням своїх повноважень, знайдених складеними в належній формі і належному порядку, домовилися про таке:

Стаття I.

На знак дружби і глибокої довіри Радянського Союзу до Фінляндської Демократичної Республіки, йдучи назустріч національним сподіванням фінського народу про возз'єднання карельського народу з фінським народом в єдиній і незалежній фінляндській державі, Радянський Союз висловлює згоду передати Фінляндській Демократичній Республіці райони Радянської Карелії з переважним карельським населенням — всього в розмірі 70 000 квадратних кілометрів, зі включенням цієї території до складу державної території Фінляндської Демократичної Республіки і встановленням кордону між СРСР і Фінляндською Демократичною Республікою, згідно з долученою картою. На знак дружби і глибокої довіри Фінляндської Демократичної Республіки до СРСР, йдучи назустріч побажанням Радянського Союзу про зміцнення безпеки СРСР, і особливо міста Ленінграда, Фінляндська Демократична Республіка висловлює згоду на деяке пересунення кордону на Карельському перешийку в північному напрямку від Ленінграда, з передачею Радянському Союзу території у розмірі 3 970 квадратних кілометрів, причому СРСР вважає себе зобов'язаним відшкодувати Фінляндії вартість залізничних ділянок на території Карельського перешийка, що переходить до СРСР, у розмірі 120 000 000 фінських марок.

Стаття II.

Фінляндська Демократична Республіка, у взаємних інтересах зміцнення безпеки СРСР і Фінляндії, висловлює згоду: а) здати Радянському Союзі в оренду строком на 30 років півострів Ханко і морську територію навколо нього радіусом у п'ять миль на південь і схід і в три милі на захід і на північ від нього і ряд островів, що примикають до нього з півдня і зі сходу відповідно до долученої карти, - для створення там військово-морської бази, здатної обороняти від агресії вхід у Фінську затоку в інтересах забезпечення безпеки Фінляндії та СРСР, причому, в цілях охорони морської бази Радянському Союзу надається право тримати там за свій рахунок суворо обмежену кількість наземних і повітряних збройних сил, максимальна чисельність яких визначається особливою угодою; б) продати Радянському Союзу у Фінській затоці острови Суурсаарі (Гогланд), Сейскарі, Лавансаарі, Тютерсаарі (малий і великий), Койвисто (Б'єрке), а також належні Фінляндії частини півострову Рибачий і Середній на узбережжі Північного Льодовитого океану за домовлену суму в розмірі 300 мільйонів фінських марок.

Стаття III.

Радянський Союз і Фінляндська Демократична Республіка зобов'язуються надавати одне одному усіляку допомогу, у тому числі і військову, у разі нападу або загрози нападу на Фінляндію, а також у разі нападу або загрози нападу через територію Фінляндії на Радянський Союз з боку будь-якої європейської держави.

Стаття IV.

Договірні Сторони зобов'язуються не укладати будь-яких союзів або брати участь у коаліціях, спрямованих проти однієї з Договірних Сторін.

Стаття V.

Договірні Сторони умовилися укласти в найкоротший термін торговий Договір і підняти річний товарообіг між обома країнами значно вище за товарообіг 1927 року, коли він досягав максимального числа у 800 000 000 фінських марок.

Стаття VI.

Радянський Союз зобов'язується надавати Фінляндській Народній Армії допомогу на пільгових умовах озброєнням та іншими військовими матеріалами.

Стаття VII.

Термін дії цього Договору в частині, що стосується зобов'язань про взаємну допомогу між СРСР і Фінляндською Демократичною Республікою (ст. ст. III-V) - двадцять п'ять років, причому, якщо за рік до закінчення зазначеного терміну жодна з Договірних Сторін не буде вважати необхідним денонсувати встановлених на строк постанов цього Договору, ці постанови автоматично зберігають силу ще на наступні двадцять п'ять років.

Стаття VIII.

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання і підлягає подальшій ратифікації. Обмін ратифікаційними актами буде проведено в якомога коротший строк у столиці Фінляндії - місті Гельсінкі. Цей Договір складено у двох оригіналах російською та фінською мовами, у місті Москві 2 грудня 1939. В. МОЛОТОВ. О. КУУСІНЕН.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні в Росії, оскільки вона:

  • опублікована до 1 січня 1954 року і її автор (якщо відомий) помер раніше цієї дати. (Для ветеранів Німецько-радянської війни ця дата складає 1 січня 1950 року.)
  • належить уряду колишнього СРСР, а також іншим юридичним особам, і опублікована до 1 січня 1954 року. Ці роботи також знаходяться в суспільному надбанні в Росії. підстава: зворотна дія закону РФ про авторські і суміжні права від 1993 року і розширення терміну дії копірайту з 50 до 70 років в 2004 році.

Російська або радянська робота, що знаходиться в громадському надбанні у Росії, відповідно до цього правила, знаходиться в ГД у США тільки в тому випадку, якщо вона була ГД в Росії на 1996 рік, тобто опублікована до 1946 року (1942 для ветеранів німецько-радянської війни) і її автор помер до цієї дати, і авторські права не були зареєстровані в США. (Це сумісний ефект зворотної дії закону РФ про авторські і суміжні права від 1993 року, приєднання Росії до Бернської конвенції в 1995, і закону США 17 USC 104a з критичною датою, що дорівню 1 січня 1996 року.)