Додаткова заява ЦК КПЗУ

◀ Заява меншости членів ЦК КПЗУ

Боротьба з націоналістичними ухилами в КП(б)У та КПЗУ 1927 Додаткова заява ЦК КПЗУ

4. Додаткова заява ЦК КПЗУ.

В додаток до нашої попередньої заяви вважаємо за потрібне заявити таке:

1. Ми цілком усвідомили і характер і джерело наших ухилів. Ми як-найрішучіше заявляємо, що ми цілковито погоджуємося з останніми постановами ЦК КП(б)У і, не вагаючись і без застережень, переведемо їх у життя.

2. Зокрема що-до виступу тов. Максимовича на пленумі ЦК КП(б)У, то, як це відзначено в нашій першій заяві, ми розглядаємо цей виступ, як приховування націоналістичних ухилів тов. Шумського. Ми цілком погоджуємось з постановою ЦК КП(б)У, де сказано, що тов. Максимович „не тільки не відмежувався й солідаризувався з націоналістичними ухилами всередині КП(б)У в особі тов. Шумського, але, виступаючи, сам виявив націоналістичний ухил і пройнявся поглядом дрібної буржуазії, а саме в національнім питанні“. Ми цілком усвідомили, що виступ тов. Максимовича об'єктивно пішов назустріч націоналістичній дрібній буржуазії і підтримував ті елементи в середині партії, що фракційно настроєні до національної політики КП(б)У. Як у своїй першій заяві, так і тепер потверджуємо, що джерело ухилу тов. Максимовича полягає в натискові дрібної буржуазії. Докази цьому такі:

а) аргументація тов. Максимовича, ніби вдовольнити прохання т. Шумського про те, щоб відпустити його з України; значить викликати „дезорієнтацію, а то і вербування несталих елементів під прапор фашизму, УНДО, Пілсудського“. Коли так підходити до справи боротьби з націоналістичними ухилами, то це доводить, що, виступаючи, тов. Максимович керувався настроями та поглядами дрібної буржуазії.

б) Вислів тов. Максимовича, що він, „виходячи з потреби, особливо в цей момент, вдвічі рішучіше давати одсіч всім нападам української націоналістичної контр-революції на нашу партію і не дати їй змоги використати хоч би найнезначніші розходження думок в нашому таборі“, напружити всіх сил, „щоб КПЗУ погодилася на постанови пленуму ЦК КП(б)У повнотою і без зауважень“.

Таким чином, т. Максимович виявив політичну безпринципність, бо, як це відзначено в листі КП(б)У, вважав за можливе для партії погодитися з постановами пленуму ЦК КП(б)У, не вважаючи на те, що насправді партія з ними не згодна, погодитися, виходячи з побоювань, щоб націоналістична дрібна буржуазія не змогла використати наші принципіяльні розходження. Як це вже відзначено в нашій першій заяві, ми від імени ЦК КПЗУ рішуче засуджуємо виступ т. Максимовича і потверджуємо, що цей виступ як взагалі, так і головним чином, в звязку з важливістю нинішнього моменту, політично був неприпустимий і шкідливий.

3. Висвітлюючи окремі ухили т. Максимовича, ЦК КПЗУ заявляє, що він ні в якім разі не хоче зменшити важливости та значіння своїх власних помилок і ухилів. Беручи на останньому пленумі ЦК КПЗУ під захист виступ т. Максимовича і приєднуючись до нього, більшість ЦК КПЗУ також стала на шлях націоналістичного ухилу і об'єктивно своєю позицією допомогла лише зміцнити опозиційно настроєні елементи проти національної політики КП(б)У так на радянській Україні, як і на Західній Україні. Ми цілковито погоджуємося з постановою ЦК КП(б)У, що наша позиція на пленумі ЦК КПЗУ об'єктивно „ідейно допомагала націоналістичним ухилам“, що були в лавах КП(б)У, що „заявляючи на словах про свою цілковиту ідейну солідарність зі всіма постановами ЦК КП(б)У і одночасно підтримуючи націоналістичні ухили в лавах КП(б)У“, більшість ЦК КПЗУ тим самим стала на шлях згаданого ухилу. Отже, як правильно зазначає постанова ЦК КП(б)У, позиція більшости ЦК КПЗУ об'єктивно мусила допомагати повстанню „єдиного фронту націоналістичного ухилу в українському національному питанні на радянській і Західній Україні“.

4. ЦК КПЗУ ще раз зі всією рішучістю та відповідальністю заявляє, що, перевівши роз'яснювальну кампанію серед партійних мас з приводу ухилів, що їх зробила більшість ЦК КПЗУ, і піддавши їх більшовицькій самокритиці, вона зліквідує всі ухили і вживе всіх заходів до того, щоб забезпечити партію від усяких вагань у національному питанні та від викривлення її лінії під впливом дрібної буржуазії.

29/VI-1927 р.