Доповідь розвідки США «Оцінки діяльності та намірів Росії на недавніх американських виборах»

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Оцінки діяльності та намірів Росії на недавніх американських виборах» (2017
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Assessing Russian Activities and Intentions in Recent US Elections
Seal of the Office of the Director of National Intelligence.svg
National Intelligence Council logo.jpg
Передмова до «Оцінки діяльності та намірів Росії на недавніх американських виборах»: аналітичний процес і встановлення авторів кібер-інцидентів


Зміст

Передмова до «Оцінки діяльності та намірів Росії на недавніх американських виборах»: аналітичний процес і встановлення авторів кібер-події
[ред.]

«Оцінка діяльності та намірів Росії на американських виборах» - це розсекречена частина абсолютно секретної доповіді, переданої президенту і особам, список яких затвердив президент.

  • Розвідувальне співтовариство дуже рідко може повністю розкрити свої дані або описати точні підстави для певного аналізу, оскільки розкриття даної інформації може призвести до розсекречення джерел і методів, а це ставить під загрозу можливість добувати важливу інформацію в майбутньому.
  • Таким чином, хоча в розсекреченій частині містяться висновки, відображені в засекреченій, в ній немає і не може бути всієї допоміжної інформації, в тому числі, конкретних джерел відомостей і методів їх отримання.

Аналітичний процес
[ред.]

Завдання розвідувального співтовариства полягає в тому, щоб зменшити рівень незрозумілості щодо намірів, дій і здібностей іноземних лідерів. Домогтися цієї мети нелегко, особливо коли мова йде про складні питання, стосовно яких іноземні лідери прийняли серйозні заходи для приховування своїх намірів.

  • У справах національної безпеки США аналіз розвідки повинен надати політичному керівництву неупереджену, об'єктивну, своєчасну та корисну оцінку, яка б відповідала стандартам методів роботи розвідки.
  • Стандарти методів роботи розвідки в питаннях аналітики були вдосконалені протягом 10 років. Вони містять опис джерел (включаючи їх надійність і доступ до інформації, що передається), ясне вираження невпевненості, чітке розмежування між основною інформацією і висновками та припущеннями аналітиків, вивчення альтернатив, демонстрацію значимості для клієнта, використання чіткої і прозорої логіки, а також пояснення змін або послідовності суджень протягом часу.
  • Застосування цих стандартів покликане гарантувати, що розвідувальне співтовариство буде постачати американських політиків, військових і оперативників найточнішими і найкращими відомостями, попередженнями та контекстом, а також надавати потенційну можливість поліпшити становище в сфері національної безпеки США.

Розвідувальне співтовариство збирає інформацію з широкого колу джерел, в тому числі, відомостей, що передаються людьми, зібраних за допомогою технічних засобів, а також дані відкритих джерел, і використовує спеціальні навички і структурні аналітичні інструменти, щоб зробити висновки на підставі наявних відомостей і відповідно до діяльності в минулому, а також використовуючи логіку й міркування для того, щоб дати повне уявлення про те, що відбувається і прогнози на майбутнє.

  • Важлива частина аналізу відноситься до пояснення можливої ​​неточності основних суджень, пов'язаних з якістю і кількістю інформації, відсутніми даними і складностями конкретної проблеми.
  • Використовуючи такі слова, як «ми вважаємо» або «ми оцінюємо», розвідувальне співтовариство повідомляє аналітичні оцінки або судження.
  • Деякі аналітичні висновки прямо засновані на зібраній інформації, інші спираються на попередні судження, які використовуються як будівельні блоки в неупередженому аналізі. У будь-якому випадку судження, описані стандартними методами роботи розвідки повинні гарантувати, що висновки зроблені на основі авторитетних даних.
  • Судження розвідувального співтовариства часто включають два ключових елементи: судження з приводу ймовірності того, що сталося чи станеться (використовуючи такі оцінки, як «ймовірно» і «малоймовірно») і ступінь впевненості в цих висновках (висока, середня і низька), яка відноситься до доказової бази, логіки, причин і прецедентів, на яких засновані судження.

Встановлення виконавців кібер-інцидентів
[ред.]

З урахуванням природи кібер-простору завдання по встановленню виконавців кібер-інцидентів складне, але не неможливе. Будь-яка операція в кібер-просторі, як зловмисна, так і ні, залишає слід. Аналітики спільноти використовують цю інформацію, яка постійно поповнює базу попередніх подій і дані про тих, хто вдається до такої практики, а також свої відомості про методи роботи злочинних елементів та їх інструменти для того, щоб відстежити ці операції до першоджерела. Кожного разу вони використовують ті ж стандартні методи роботи розвідки, які були описані в розділі Аналітичні процеси.

  • Аналітики розглядають серію питань, щоб зіставити інформацію з існуючими відомостями і, в разі необхідності, скоригувати свою ступінь впевненості в твердженні, з урахуванням будь-яких альтернативних гіпотез і неоднозначності даних.
  • Встановлення виконавців не зводиться до простої заяви про те, хто здійснив операцію. Це ряд суджень щодо того, чи був це одиничний випадок, хто був ймовірним злочинцем, якими мотивами він керувався, чи віддавав іноземний уряд наказ про здійснення даної операції або керував нею.


Оцінки діяльності та намірів Росії на недавніх американських виборах

Предмет і джерела
[ред.]

У підготовці даної доповіді використовувалася інформація, доступна станом на 29 грудня 2016 року

Предмет
[ред.]

Дана доповідь включає оцінки та судження, складені і скоординовані Центральним розвідувальним управлінням (ЦРУ), Федеральним бюро розслідувань (ФБР), Агентством національної безпеки (АНБ), і спирається на інформацію, зібрану і оброблену цими агентствами. Він включає мотиви і суть намірів Москви щодо виборів в США, а також порядок використання Москвою кібернетичних інструментів і засобів пропаганди для здійснення впливу на громадську думку в США. Оцінка стосується дій, спрямованих на вибори президента США, і враховує наше розуміння попередніх спроб впливу Росії. Коли використовується слово «ми», це означає, що мова йде про всі три агентства.

  • Ця доповідь є розсекреченою версією абсолютно секретного документу. Він містить ті ж висновки, але не включає в себе всю супровідну інформацію, в тому числі, конкретні відомості про ключові елементи кампанії впливу. Ми також допустили незначні редакційні зміни, щоб зробити документ більш зручним для читання.

Ми не робимо висновків щодо наслідків російських спроб вплинути на хід виборів 2016 року. Завданням розвідувального співтовариства США є спостереження і оцінка намірів, можливостей і дій іноземних елементів, а не аналіз громадської думки в США і американських політичних процесів.

  • З'являється нова інформація, що дозволяє точніше вивчити російську діяльність.

Джерела
[ред.]

Багато ключових суджень в даній доповіді спираються на численні відомості з різноманітних джерел і збігаються з нашим уявленням про дії Росії. Аналіз її дій, в тому числі конкретних кібер-операцій, і позиції Росії щодо ключових американських гравців спирається на додаткову підтверджуючу інформацію з джерел.

Деякі наші висновки про наміри та вподобання Кремля засновані на поведінці лояльних Кремлю політичних фігур, державних ЗМІ, прокремлівських гравців в соціальних мережах, всі з яких або безпосередньо використовуються ним для передачі послань, або підзвітні Кремлю. Російське керівництво виділяє значні кошти на пропаганду за кордоном і всередині країни і надає першочергового значення тому, щоб довести до відома те, що воно вважає за послідовну інтерпретацію своїх устремлінь і «червоних ліній», стосується це України, Сирії чи відносин з США.

Ключові судження
[ред.]

Спроби Росії вплинути на вибори в 2016 році стали останнім прикладом давніх прагнень Москви підірвати ліберально-демократичний порядок США. Але останні дії були набагато більш значними з точки зору відвертості, рівня зусиль і масштабу діяльності в порівнянні з минулими спробами.

Ми вважаємо, що президент Росії Володимир Путін віддав наказ провести в 2016 році кампанію впливу на американські президентські вибори. Російська мета полягала в підриві довіри громадськості до демократичного процесу, в дискредитації держсекретаря Клінтон, підриві її шансів на перемогу і на потенційне президентство. Ми також вважаємо, що Путін і російський уряд вочевидь воліли обрання президентом Трампа. У цих оцінках ми твердо впевнені.

  • Ми також вважаємо, що Путін і російський уряд явно віддавали перевагу обраному президенту Трампу, по можливості дискредитуючи держсекретаря Клінтон і виставляючи її в невигідному світлі порівняно з ним. З цим висновком згідні всі три агентства. ЦРУ і ФБР висловлюють високу ступінь впевненості в цій оцінці, АНБ - середню.
  • Ставлення Москви змінювалося в процесі кампанії відповідно до того, як Росія оцінювала шанси обох кандидатів на перемогу. Якщо в Москві вважали, що у Клінтон більше шансів перемогти, то кампанія впливу намагалася підірвати її майбутню каденцію.
  • Додаткова інформація, що з'явилася після дня виборів, у поєднанні з діями Росії з початку листопада зміцнює нашу впевненість у висновках щодо мотивів і цілей Росії.

Кампанія впливу Москви будувалася на комунікаційній стратегії, що поєднує в собі як таємні розвідувальні операції, такі як кібератаки, так і відкриті дії російських державних служб, державних ЗМІ, сторонніх посередників і оплачуваних користувачів соціальних ЗМІ, відомих як «тролі». Росія, як і її радянський попередник, в минулому проводила таємні кампанії впливу, зосереджені на американських виборах, використовуючи агентів розвідки і публікації в ЗМІ, щоб підірвати шанси кандидатів, яких вона вважала ворожими.

  • Російські спецслужби проводили кібер-операції проти цілей, пов'язаних з американськими президентськими виборами 2016 року, в тому числі, проти об'єктів обох головних політичних партій.
  • З високим ступенем упевненості ми вважаємо, що російська військова розвідка ГРУ використовувала особу, що діє під ніком Guccifer 2.0, і сайт DCLeaks.com для публікації компрометуючої інформації, отриманої в ході кібер-операцій, і передачі матеріалів як ексклюзивних відомостей для різних ЗМІ, а також передачі відповідних даних WikiLeaks.
  • Російська розвідка отримала і забезпечувала доступ до численних американських виборчих комісій, зокрема місцевих і на рівні штатів. Департамент внутрішньої безпеки вважає, що системи, які зазнали злому російськими агентами, не брали участі у підрахунку голосів.
  • Російська державна пропагандистська машина брала участь в кампанії впливу, виступаючи в ролі платформи Кремля по передачі послань російській та іноземній аудиторії.

Ми вважаємо, що Москва врахує уроки кампанії впливу на американські вибори, здійсненої за наказом Путіна, і буде застосовувати їх в інших країнах, в тому числі, проти американських союзників та їхніх виборчих процесів.


Seal of the Central Intelligence Agency.svg
Seal of the Federal Bureau of Investigation.svg
Seal of the U.S. National Security Agency.svg
Російська компанія впливу проти виборів президента США в 2016 році

Російська компанія впливу проти виборів президента США в 2016 році
[ред.]

Ми вважаємо, що президент Росії Володимир Путін віддав наказ розпочати кампанію впливу на вибори президента США в 2016 році. Мета Росії полягала в дискредитації демократичної процедури США в очах виборців, паплюження держсекретаря Клінтон, перешкоді її можливого обрання і можливого президентства. Ми також вважаємо, що Путін і уряд Росії продемонстрували явну перевагу обраному президенту Трампу. У разі, коли Росія вважала, що у Клінтон більше шансів перемогти на виборах, Москва намагалася завдати удару по її майбутньому президентству.

  • Ми також вважаємо, що Путін і російський уряд явно віддавали перевагу обраному президенту Трампу, по можливості дискредитуючи держсекретаря Клінтон і виставляючи її в невигідному світлі порівняно з ним. Всі три агентства згідні з висновком. ЦРУ і ФБР висловлюють високу ступінь впевненості в цій оцінці, АНБ - середню.
  • Ми вважаємо, що, намагаючись вплинути на американські вибори, Кремль прагнув виконати свій давній план по делегітимізації американського ліберально-демократичного ладу, поширення якого Путін і високопоставлені російські чиновники вважають загрозою для Росії і свого режиму.
  • Путін відкрито вказав на скандал з панамським документами і допінговий скандал на Олімпіаді, назвавши їх спробами США зганьбити Росію. Це дозволяє припустити, що він прагнув використати розкриття інформації для дискредитації іміджу Сполучених Штатів і представити її як лицемірну країну.
  • Путін, найімовірніше, хотів дискредитувати держсекретаря Клінтон, оскільки з 2011 року вона відкрито звинувачувала його в провокуванні масових виступів проти його режиму в кінці 2011 і початку 2012 років, а також тому що затаїв злобу на недоброзичливі висловлювання на його адресу.

Ми вважаємо, що Путін, його радники і російський уряд відверто віддавали перевагу обраному президенту Трампу перед держсекретарем Клінтон.

  • Починаючи з червня, Путін в публічних коментарях з приводу американських виборів намагався уникати прямого вихваляння Трампа, оскільки кремлівські чиновники, ймовірно, вважали, що такий вияв підтримки вдарить по ньому в США. Незважаючи на це, Путін відкрито висловив перевагу заявленому наміру Трампа співпрацювати з Росією, а прокремлівські фігури вітали його дружню для Росії позицію щодо Сирії і України. Путін публічно протиставляв ставлення обраного президента до Росії з «агресивною риторикою» держсекретаря.
  • Москва також вважала обрання президента Трампа способом створення міжнародної антитерористичної коаліції проти «Ісламської Держави Іраку та Леванту» (ІДІЛ).
  • У Путіна був хороший досвід роботи з західними лідерами, чиї ділові інтереси робили їх схильними до укладання угод з Росією. Прикладами служать колишній прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі і колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер.
  • Путін, російські посадовці і прокремлівські експерти відразу після виборів припинили критику американського виборчого процесу як нечесного, оскільки Москва, ймовірно, вважала, що це буде контрпродуктивним і завадить будувати добрі відносини.

Ми вважаємо, що кампанія впливу була покликана підвищити шанси Трампа на перемогу, дискредитуючи по можливості Клінтон і публічно виставляючи її в невигідному світлі порівняно з ним. Коли Москві здавалося, що у Клінтон більше шансів на перемогу, кампанія впливу зосереджувалася на оскарженні легітимності Клінтон і на спробі з самого початку перешкодити її президентству, в тому числі, кидаючи тінь сумніву на чесність виборів.

  • Перед виборами російські дипломати відкрито виступали із засудженням американських виборів і готувалися відкрито висловлювати сумніви в правдивості результатів. Прокремлівські блогери готували кампанію в твіттері, #DemocracyRIP, яка повинна була початися відразу після голосування в разі перемоги Клінтон. Це випливає з їх дій в соціальних мережах.

Російська компанія була багатосторонньою
[ред.]

Використання Москвою викриттів під час американських виборів було безпрецедентним. Але в всьому іншому кампанія впливу керувалася відомою російською стратегією, що поєднує в собі як таємні розвідувальні операції, такі як кібер-атаки, з відкритими зусиллями агентств російського уряду, державних ЗМІ, сторонніх посередників і оплачуваних користувачів соціальних ЗМІ, відомих як «тролі».

  • Ми вважаємо, що кампанії впливу затверджуються на найвищому рівні, особливо ті, що мають велике політичне значення.
  • Кампанія впливу Москви відображала роки, витрачені на поліпшення здібностей, відшліфованих в колишніх радянських республіках.
  • За своєю природою російські кампанії впливу багатосторонні і влаштовані так, щоб можна було заперечувати факт їх проведення. Вони використовують суміш агентів впливу, агентів-посередників, підставних організацій і провокацій. Росія продемонструвала це під час кризи на сході України в 2014 році, розмістивши війська і радників в східних областях і публічно заперечуючи їх присутність.

Кампанія впливу Кремля на американських виборах включала викриття за допомогою інформації, добутої в результаті кібер-операцій, вторгнення в комп'ютери американських виборчих комісій - місцевих і на рівні штатів - а також відкриту пропаганду. Російська розвідка зібрала відомості, за допомогою яких кампанія впливу стала можливою, а також отримувала необхідну інформацію.

Кібер-шпигунство проти американських політичних організацій
[ред.]

Російські спецслужби проводили кібер-операції проти американських політичних організацій, пов'язаних з виборами президента в 2016 році, включаючи дві найбільші політичні партії. Ми вважаємо, що російські спецслужби збирали інформацію проти основних учасників виборів, аналітичних центрів та лобістів, яких вони вважали головними чинниками, що визначають майбутню політику США. У липні 2015 року російська розвідка отримала доступ до комп'ютерів Демократичного національного комітету і зберігала його як мінімум до червня 2016.

  • ГРУ, ймовірно, розпочало кібер-операції проти американських виборів в березні 2016 року. Ми вважаємо, що в результаті дій ГРУ були зламані особисті поштові скриньки функціонерів Демократичної партії і політиків. У травні ГРУ отримало безліч інформації з комп'ютерів ДНК.

Оприлюднення інформації, зібраної Росією
[ред.]

З високим ступенем упевненості ми вважаємо, що ГРУ використовувало особу під ніком Guccifer 2.0, а також DCLeaks.com і WikiLeaks, щоб публікувати зібрані в ході кібер-операцій компрометуючі матеріали і передавати їх ЗМІ.

  • Guccifer 2.0, який називав себе незалежним румунським хакером, зробив безліч суперечливих і помилкових тверджень з приводу його можливого російського походження під час виборів. Публікації в пресі свідчать, що за ім'ям Guccifer 2.0 ховалося більше однієї людини, які контактували з журналістами.
  • Інформація, отримана, за нашими оцінками, під час кібер-операцій ГРУ в березні 2016 року, була опублікована на сайті DCLeaks.com.

  Ми з високою впевненістю вважаємо, що ГРУ передало матеріали, вкрадені у ДНК і високопоставлених чиновників Демократичної партії WikiLeaks. Найімовірніше, Москва обрала WikiLeaks через його самопроголошену репутацію джерела, який публікує тільки оригінали документів.

  • На початку вересня Путін публічно заявив, що опублікована WikiLeaks інформація дуже важлива. Він назвав пошуки джерел спробою відвернути увагу і заперечив, що Росія на державному рівні причетна до цього.
  • Головний пропагандистський інструмент Кремля RT (колишній Russia Today) активно співпрацює з WikiLeaks. За даними російських і західних ЗМІ, головний редактор RT зустрічався із засновником WikiLeaks Джуліаном Ассанджем в еквадорському посольстві у Лондоні 2013 року і обговорював з ним поновлення договору на його передачі на RT. Російські ЗМІ згодом оголосили, що RT стала «єдиною російською медіа-компанією», яка підтримувала партнерські відносини з WikiLeaks і отримала доступ «до нових витоків секретної інформації». RT постійно з симпатією описує Ассанджа і надає йому платформу для критики США.

Ці пов'язані з виборами викриття відповідають моделі дій російських спецслужб щодо використання викраденої інформації в ході спроб вплинути на таких гравців, як олімпійські атлети та іноземні уряди. Зусилля включають в себе публікацію або виправлення особистої інформації, злом сайтів і публікацію електронних листів.

  • Важливою мішенню таких дій після Літніх Олімпійських ігор 2016 року стало Всесвітнє антидопінгове агентство (ВАДА). Ми вважаємо, що ГРУ публікувало викрадену інформацію, в тому числі, про американських атлетів.

Росія збирала інформацію і про пов'язані з республіканцями структури, але не проводила порівняної кампанії з викриття.

Російські кібер-вторгнення в комп'ютери виборчих комісій на місцевому рівні і рівні штатів
[ред.]

Російська розвідка отримала доступ до багатьох виборчих комісій на рівні штатів і на місцевому рівні. З початку 2014 року російські спецслужби досліджували американський виборчий процес і використовуване пов'язані з цим технології та обладнання.

  • Департамент внутрішньої безпеки вважає, що зламане російською розвідкою обладнання не брало участі в підрахунку голосів.

Російські пропагандистські зусилля
[ред.]

Російська державна пропагандистська машина, що включає внутрішні ЗМІ і глобальні медіа, які працюють на іноземну аудиторію, такі, як RT і Sputnik, та мережі квазі-урядових «тролів», брала участь в кампанії впливу, виступаючи в ролі платформи Кремля для передачі повідомлень внутрішній та іноземній аудиторії. У міру прогресу американської виборчої кампанії російські державні ЗМІ послідовно все більш позитивно оцінювали обраного президента Трампа і виставляли в негативному світлі держсекретаря Клінтон.

  • Починаючи з березня 2016 року, пов'язані з російським урядом гравці почали відкрито підтримувати кандидатуру Трампа в ЗМІ, орієнтованих на англомовну аудиторію. RT і Sputnik - ще одне державне ЗМІ, яке виробляє інформацію для радіо та інтернету на багатьох мовах, призначену для іноземної аудиторії - регулярно стверджували, що Трамп отримує несправедливе ставлення з боку головних американських ЗМІ, які обслуговують корумпований політичний істеблішмент.
  • Російські ЗМІ вітали перемогу Трампа, як доказ вірності обраній Путіним лінії підтримки глобальних популістських рухів - тема щорічної академічної конференції Путіна, що відбулася в жовтні 2016 року, а також як свідчення колапсу західного лібералізму.
  • Головний пропагандист Путіна Дмитро Кисельов використовував свою щотижневу новинну програму, щоб описувати Трампа як жертву корумпованого політичного істеблішменту і порочної системи демократичних виборів. Він стверджував, що Трампу заважають перемогти, оскільки він готовий співпрацювати з Москвою.
  • Прокремлівський агент Володимир Жириновський, лідер націоналістичної Ліберально-демократичної партії Росії, перед самими виборами заявив, що, в разі перемоги Трампа, в Росії будуть пити шампанське, в надії отримати можливість просувати свої інтереси в Сирії і в Україні.

Висвітлення RT секретаря Клінтон протягом всього часу виборів було послідовно негативним і зосереджувалося на використанні інформації з викрадених електронних листів, щоб виставити її корумпованою, з поганим фізичним і психічним здоров'ям, а також пов'язаною з ісламськими екстремістами. Деякі російські чиновники йшли в руслі кампанії впливу і стверджували, що перемога Клінтон на виборах може призвести до війни між США і Росією.

  • У серпні пов'язані з Кремлем аналітики запропонували помститися західним негативним публікаціям про Путіна, опублікувавши дані про передбачувані проблеми Клінтон зі здоров'ям.
  • 6 серпня RT опублікувало відеозапис англійською мовою під назвою: «Спеціальний репортаж Джуліана Ассанджа: Чи є у WikiLeaks електронні листи, через які Клінтон може потрапити до в'язниці?» Вийшло також інтерв'ю з Ассанджем під заголовком: «Клінтон та ІДІЛ отримують гроші з одного джерела». Найпопулярніший відеосюжет RT називається «Як всі благодійні гроші Клінтон пішли ... їм самим». Відео переглянули понад дев'ять мільйонів користувачів різних соціальних мереж. Найпопулярніше відео RT про Трампа за участю Ассанджа називається «Трампу не дадуть перемогти». Його переглянули 2,2 мільйона інтернет-користувачів.
  • Про минулі спроби Росії впливати на вибори, в тому числі, про кампанії 2012 року з метою представити американські вибори недемократичними, дивіться Додаток А: Росія - Кремлівське телебачення впливає на політику і сіє невдоволення в США.

В рамках спроб очорнити держсекретаря Клінтон Росія використовувала RT і тролів. Зусилля включали в себе поширення скандальних повідомлень про Клінтон і про роль WikiLeaks у виборчій кампанії.

  • Ймовірним фінансистом розташованого в Санкт-Петербурзі так званого Агентства інтернет-досліджень, що об'єднує професійних тролів, є близький соратник Путіна, пов'язаний з російською розвідкою.
  • Журналіст, який вважається провідним експертом Агентства інтернет-досліджень, стверджував, що деякі облікові записи в соціальних мережах, схоже, пов'язані з прокремлівськими тролями, оскільки вони використовувалися для підтримки російських дій в Україні. Ці ж користувачі висловлювали підтримку Трампу вже в грудні 2015 року.

Найзухваліша спроба впливу в США
[ред.]

Прагнення Росії впливати на вибори президента США в 2016 році є суттєвою ескалацією в порівнянні з минулими спробами, оцінюючи відвертість, рівень активності і масштаб прикладених зусиль. Ми вважаємо, що кампанія впливу на президентські вибори 2016 року відображала визнання Кремлем того факту, що масові викриття американської політики мають всесвітній ефект, так само як і публікація персональних та інших відомостей, здійснених WikiLeaks та іншими джерелами, а також розуміння цінності викриттів для максимального впливу викраденої інформації.

  • За повідомленнями колишнього співробітника КДБ, під час Холодної війни СРСР використовував офіцерів розвідки, агентів впливу, підробки і публікації в ЗМІ, щоб нанести удар по кандидатам, які вважалися ворожими Кремлю.

Після Холодної війни російські спецслужби щодо американських виборів займалися, в основному, збором інформації зовнішньої розвідки. Десятиліттями російські та радянські спецслужби збирали внутрішню інформацію про американські партії, щоб зрозуміти плани та пріоритети нових урядів США.

  • Управління «С» (нелегали) Служби зовнішньої розвідки Росії (СЗР) задіяло агентів, які були затримані в США в 2010 році, доповідаючи Москві про вибори 2008 рок.
  • За повідомленнями колишнього співробітника КДБ, у 1970-их роках КДБ завербувало активіста Демократичної партії, який повідомляв дані про фаворита виборчих перегонів Джиммі Картера і про його політичні плани.

Операція на виборах стала сигналом «нової норми» дій російської розвідки
[ред.]

Ми вважаємо, що уроки, добуті з кампанії впливу на вибори президента США 2016 року, будуть використані Москвою в інших кампаніях впливу в нашій країні, а також по всьому світу, в тому числі, проти американських союзників та їх виборів. Ми оцінюємо, що російські спецслужби вважатимуть дану кампанію успішною, оскільки, на їхню думку, їм вдалося вплинути на громадську дискусію.

  • Відкрите ставлення Путіна до викриттів дозволяє припустити, що Кремль і розвідка будуть і далі вдаватись до викривальних операцій за допомогою кібер-технологій, вважаючи цей засіб відносно легким способом досягнення своїх цілей без великих збитків для російських інтересів.
  • Росія спробує вплинути на вибори в європейських країнах.

Ми вважаємо, що російські спецслужби продовжать нарощувати досвід, щоб надати Путіну нові можливості проти США, з урахуванням минулої діяльності і нинішніх зусиль. Ми оцінюємо, що відразу після виборів в США російська розвідка розпочала кампанію шахрайства націлену проти американських урядовців і осіб, пов'язаних з аналітичними центрами та неурядовими організаціями в сфері національної безпеки, оборони і зовнішньої політики. Ця кампанія може надати матеріали для майбутніх кампаній впливу, а також для збору інформації про плани та цілі нової адміністрації.

Додаток А

Росія — Кремлівське телебачення впливає на політику і сіє невдоволення в США
[ред.]

Телеканал RT America TV, фінансований Кремлем, значно розширив репертуар передач, присвячених критиці передбачуваних дефектів американської демократії та громадянських свобод. Швидке розширення діяльності RT і збільшення бюджету телеканалу, а також недавні прямі заяви керівництва RT свідчать про те, що телеканал відіграє важливу роль для Кремля як інструменту передачі повідомлень і провідника спрямованої Кремлем кампанії по підриву довіри до уряду США і стимулювання політичних протестів. Кремль виділив значні ресурси на розширення охоплення телеканалу, особливо на його зону впливу в соціальних мережах. Достовірна британська доповідь свідчить, що RT став найпопулярнішим іноземним телеканалом у Великій Британії. RT America позиціонує себе як американський телеканал і навмисне намагається приховати будь-які зв'язки з російським урядом.

Напередодні виборів президента США в листопаді 2012 року телеканал RT America, створений і фінансований російським урядом як частини спонсорованої державою телемережі RT, посилив критичні репортажі про США. Телеканал називав американський виборчий процес недемократичним і поширював заклики протестуючих до громадськості «повернути собі владу».

  • RT ввів дві нові передачі, «Breaking the Set» 4 вересня і «Truthseeker» 2 листопада. Обидві передачі гостро критикували США та інші західні уряди, а також поширювали радикальне невдоволення.
  • З серпня по листопад 2012 року RT випустив безліч репортажів про шахрайство на американських виборах і про уразливість машин для голосування. Репортажі наполягали на тому, що результатам американських виборів не можна довіряти, і що вони не відображають волю народу.
  • Щоб продемонструвати передбачувану «відсутність демократії» в США, RT транслював, проводив і рекламував дебати за участю кандидатів від третіх партій, а також висловлював підтримку політичним програмам цих кандидатів. Ведучі RT переконували, що американська двопартійна система не відображає поглядів приблизно третини населення і є «ганебною».
  • RT показав документальний фільм про рух Occupy Wall Street 1, 2 і 4 листопада. Телеканал називав цей рух боротьбою проти «правлячого класу» і стверджував, що існуюча політична система США корумпована і контролюється корпораціями. Реклама цього документального фільму на RT включала заклики руху Occupy Wall Street "повернути собі владу». У документальному фільмі стверджувалося, що американську систему неможливо змінити демократичним шляхом, а тільки за допомогою революції. Після виборів президента США, що відбулися 6 листопада, RT показав фільм «Культура протесту», присвячений активним, а іноді насильницьким прикладам політичного опору (RT, 1-10 листопада).

RT передає стратегічні послання російського уряду
[ред.]

Критика RT американського виборчого процесу булО останньою частиною ширшої і довгострокової антиамериканської позиції, ймовірно, спрямованої на підрив довіри глядачів до американськиХ демократичниХ процедур і критики США на адресу російської політичної системи. Головний редактор RT Маргарита СІмоньян недавно заявила, що в США немає демократії, і вони не мають «морального права вчити інший світ» («Комерсант», 6 листопада).

  • Сімоньян назвала освітлення RT руху Occupy Wall Street "інформаційною війною», спрямованою на поширення народного невдоволення діяльністю американського уряду. RT створило додаток «Фейсбуку», щоб пов'язувати активістів Occupy Wall Street в соціальних мережах. До того ж, RT направило своїх провідників на мітинги Occupy (Minaev Live, 10 квітня, RT, 2, 12 червня).
  • RT в репортажах часто називає США «державою під наглядом», розповідаючи про передбачувані широко поширені порушення громадянських свобод, насильство поліції і використання безпілотників (RT, 24 і 28 жовтня, 1-10 листопада).
  • RT також зосередило свою критику на американській економічній системі, на грошово-кредитній політиці передбачуваної жадібності Уолл-стріт, а також на національному боргу США. Деякі ведучі порівнювали США з Римською імперією і передбачали, що урядова корупція і жадібність корпорацій призведуть США до падіння (RT, 31 жовтня, 4 листопада).
  • RT також транслює передачі на підтримку російських інтересів в інших областях, наприклад, в сфері енергетики та зовнішньої політики.

RT транслює програми проти видобутку газу шляхом гідророзриву, приділяючи велику увагу проблемам екології та громадського здоров'я. Це, ймовірно, відображає занепокоєння уряду Росії в зв'язку з впливом видобутку природного газу в США на глобальний енергетичний ринок і потенційною загрозою прибутковості «Газпрому» (5 жовтня).

  • RT став лідером опозиції західної інтервенції в сирійський конфлікт і звинувачує Захід у веденні «інформаційної війни» проти сирійського уряду (RT, 10 жовтня - 9 листопада).

У недавніх інтерв'ю керівництво RT відкрито визнавало, що ставить собі за мету збільшення американської аудиторії і передачу кремлівських повідомлень. Разом з тим, керівництво телеканалу заперечувало, що втручалася у внутрішню політику США.

  • У бесіді з виданням «Афіша» 3 жовтня Сімоньян сказала: «Важливо, щоб був канал, до якого люди звикли, він їм подобався, і коли потрібно, ти їм показуєш те, що треба. В якомусь сенсі не мати свого іномовлення - це все одно що не мати міністерства оборони. Коли війни немає, воно ніби як і не потрібно. Але, блін, коли війна є, це надзвичайно критично».
  • За словами Сімоньян, «У слові "пропаганда" дуже негативний відтінок, але насправді немає жодного міжнародного іноземного телеканалу, який би займався чимось іншим, ніж просуванням цінностей тієї країни, з якої він мовить». Вона додала, що, коли Росія воює, вони, зрозуміло, на боці Росії («Афіша» 3 жовтня, «Коммерсант», 4 липня).
  • Директор «ТВ-Новости» Ніколов розповів Асоціації кабельного телебачення 4 жовтня, що RT зробило ставку на вимогу «альтернативного погляду на будь-які події, що відбуваються». Сімоньян в бесіді з «Афішею» 3 жовтня повідомила, що мета RT - стати альтернативним каналом, який показує інформацію, яку більше ніде побачити, щоб залучити аудиторію і передавати їй повідомлення Кремля («Афіша» 3 жовтня, «Коммерсант», 4 липня).
  • 26 травня Сімоньян опублікувала в «Твіттері» іронічний запис: «Посол Макфол вважає, що наш телеканал втручається у внутрішні справи США. А ми, грішні, думали, що це свобода слова».

Керівництво RT тісно пов'язане з Кремлем і контролюється ним
[ред.]

Головний редактор RT Маргарита Сімоньян підтримує близькі стосунки з високопоставленими російськими урядовцями, особливо з заступником глави адміністрації президента Олексієм Громовим, який, імовірно, керує політичними телепередачами в Росії і був засновником RT.

  • Сімоньян говорила, що Громов захищав її від інших чиновників, які вимагали певних репортажів. Російські ЗМІ вважають Сімоньян протеже Громова (Коммерсант», 4 липня, «Дощ», 11 липня).
  • Сімоньян змінила Громова в раді директорів Першого каналу. Урядовці, включаючи Громова та Дмитра Пєскова, прес-секретаря Путіна, причетні до створення RT і до призначення Сімоньян («Афіша», 3 жовтня).
  • За словами Сімоньян, Громов курирує політичні репортажі на телебаченні і періодично зустрічається з керівниками ЗМІ, передаючи їм секретну інформацію і обговорюючи їх плани на репортажі. Деякі опозиційні журналісти, наприклад, Андрій Лошак, стверджують, що він також наказував ЗМІ атакувати опозиціонерів («Коммерсант», 11 липня).

Кремль призначає працівників RT і пильно спостерігає за роботою телеканалу, залучаючи людей, які могли б передавати точку зору Росії, завдяки своїм поглядам.

  • Глава арабської редакції RT Айдар Аганін перейшов на телеканал з дипломатичної служби і очолив арабське мовлення, що дозволяє припустити наявність тісного зв'язку між працівниками російського міністерства закордонних справ і RT. Лондонське бюро RT очолює Дар'я Пушкова, дочка Олексія Пушкова, голови Комітету Держдуми у закордонних справах, колишнього спічрайтера Горбачова (DXB, 26 березня 2009; MK.ru, 13 березня 2006).
  • За словами Сімоньян, російський уряд встановив для RT цільовий рейтинг і аудиторію і, так як RT отримує державне фінансування, телеканал повинен виконувати завдання держави. За словами Ніколова, новинні повідомлення RT пишуться і редагуються, щоб стати новинами, в московському офісі RT («Дощ», 11 липня, АКТ, 4 жовтня).
  • В інтерв'ю прокремлівському журналісту Сергію Мінаєву Сімоньян похвалила співробітників американського бюро RT за те, що вони пристрасно захищають позицію Росії в ефірі і в соціальних мережах. Сімоньян сказала: «Я б хотіла, щоб ви побачили, як ці хлопці ... не тільки в ефірі, а й в соціальних мережах, "Твіттері", в інтерв'ю захищають позиції, на яких ми стоїмо» (Minaev Live, 10 квітня).

RT зосереджено на соціальних мережах, на будівництві аудиторії
[ред.]

RT активно рекламує свої сторінки в соціальних мережах і має в своєму розпорядженні постійно зростаючу зону впливу в соціальних мережах. У руслі позиціонування себе як анти-мейнстрімного ЗМІ, який надає глядачам альтернативні новинні повідомлення, RT вважає пріоритетною роботу в соціальних мережах, як для ухилення від обов'язкової для телеканалу регуляції, так і для розширення аудиторії.

  • За даними керівництва RT, сайт телеканалу щодня відвідують 500 тисяч унікальних користувачів. Після появи в 2005 році, відео RT на YouTube набрали більше 800 мільйонів переглядів (мільйон переглядів в день), і це найбільший показник для новинних каналів (АКТ, 4 жовтня).
  • За словами Сімоньян, по всьому світу телеглядачі втрачають довіру до традиційних каналів, а популярність альтернативних телеканалів, на кшталт RT і «Аль-Джазіри» неухильно зростає. RT просуває себе як альтернативний телеканал, доступний по інтернету в усьому світі, і заохочує інтеракцію і соціальні мережі («Коммерсант», 29 вересня).
  • За словами Сімоньян, RT використовує соціальні мережі для розширення аудиторії політичних репортажів і використовує добре навчених людей для відстеження громадської думки в коментарях («Коммерсант», 29 вересня).
  • За словами Ніколова, RT вимагає від ведучих створювати сторінки в соціальних мережах, в тому числі і з-за того, що в соціальних мережах можна розміщувати те, що не можна показати по телебаченню (Newreporter.org, 11 жовтня).
  • Сімоньян стверджувала в інтерв'ю незалежному телеканалу «Дощ», що репортажі RT про рух Occupy Wall Street привели до значного збільшення аудиторії.

Кремль витрачає 190 мільйонів доларів на рік на поширення програм RT, приділяючи велику увагу готелям, супутниковому, ефірному і кабельному телебаченню. Кремль швидко розширює доступність RT по всьому світу, зробивши її порівнянною з доступністю англомовної «Аль-Джазіри». За словами Сімоньян, США і Велика Британія стали найуспішнішими ринками RT. Разом з тим, RT не публікує інформацію про аудиторію.

  • За даними компанії маркетингових досліджень Nielsen, RT відрізнявся найбільшим зростанням (40%) серед усіх іноземних новинних телеканалів, що віщають в США, за минулий 2012 рік. Аудиторія в Нью-Йорку потроїлася, а у Вашингтоні - зросла на 60% («Коммерсант», 4 липня).
  • RT стверджує, що обійшов «Аль-Джазіру» по аудиторії в Нью-Йорку і Вашингтоні (BARB, 20 листопада; RT, 21 листопада).
  • На своєму сайті RT стверджує, що може звернутися до 550 мільйонів людей по всьому світу і до 85 мільйонів американців. Разом з тим, він не публікує точних даних про американську аудиторію (RT, 10 грудня).